Вибухи боєприпасів у Калинівці Вінницької області — це фактично продовження подібних випадків на складах із снарядами, які мали місце і в минулі роки. Причому як до війни, так і після. Буквально 22 вересня загорівся склад боєприпасів під Маріуполем, але пожежу вдалося швидко загасити. В березні цього ж року мали місце вибухи в Балаклії Харківської області. Взагалі з 2003 року великі пожежі виникали на шести військових складах: Артемівськ (Бахмут) — 2003 рік; Новобогданівка — 2004, 2005, 2006 та 2007 роки; Лозова — 2008 рік; Сватове — 2015 рік; Балаклія — 2017 рік; Калинівка — 2017 рік.
Відомо про двох поранених в результаті вибухів у Винницькій області. В цілому з Калинівки та прилеглих сіл евакуювали близько 28 тисяч людей. До ліквідації надзвичайної ситуації та несення служби залучені працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національна поліція, Служби безпеки, військовослужбовці Національної гвардії і Збройних сил. Сапери вже приступили до розчищення території складів та навколо них. Під час підготовки номера була озвучена заява Президента Петра Порошенка про те, що він скликає Воєнний кабінет у зв’язку із вибухами в Калинівці.
Реакція влади була правильною. І, сподіваємося, буде зроблено ще більше. Але в цілому має існувати державна програма. Річ у тім, що для підтримання безпеки на подібних об’єктах потрібне належне фінансування. Наприклад, на обвалування, охорону, колючий дріт, сигналізацію, квадрокоптери, навіть щоб елементарно викосити тисячі гектарів трави, необхідні чималі кошти. Як відомо, ще в 1995 році, за прем’єрства Євгена Марчука, була видана постанова уряду — державна програма, яка передбачала виділення 15 млн грн щорічно на облаштування складів із боєприпасами. Але буквально через рік-два, коли Марчук вже не був прем’єром, цю програму звели нанівець. Тобто вирішити питання з безпекою складів можна було набагато раніше і поступово. І коли сьогодні в Кабміні заявляють, що вони виділили 100 млн грн на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації в Калинівці, то, виділивши заздалегідь в рази менше коштів, можна було облаштувати конкретно цей склад за всіма складовими безпеки за сучасними правилами.
Такий склад, як в Калинівці, повинен мати каскадний комплекс охорони (огорожі, сигналізація, охорона...). Але навіть якщо вже трапилося щось надзвичайне, то дуже важливою є поведінка всіх служб — на місці й по вертикалі. Важливо з перших секунд — хто, як і що почув чи побачив. І навіть якщо виникла пожежа, то існує можливість її погасити. Особливо, якщо це одне джерело вогню, і воно ще на начальній стадії. Якщо джерел декілька, тоді складніше. Тобто є дуже важливою технічна і людська складова при вияві пожежі (реакція і заходи). Ще одна складова, це вже після вибухів, — робота саперів. Це дуже складний процес, і поки вони не дадуть дозвіл на повернення людей до своїх домівок, жителям зробити це буде неможливо.
А тепер щодо питання — в чому криється причина пожежі і вибухів на складі? Це зовнішній фактор (наприклад, диверсія Росії, адже триває війна) чи причина внутрішня (наприклад, халатність)? Представники влади поки не оприлюднювали офіційних версій причин пожежі, але були озвучені припущення, що «вибухи могли стати наслідком зовнішнього втручання», про що, зокрема, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Якщо дотримуватися версії про диверсійний акт, то технологічні можливості в сучасному світі дозволяють це зробити. Як варіант, це може бути заздалегідь занесений безпілотник, який управляється дистанційно. Але це має бути пристрій, який генерує високу температуру. Які фактори працюють на версію з диверсією? Перший фактор: а) хоча в соцмережах про це багато писали в жартівливій формі, але те, що цього дня був день народження Президента, це факт; б) Вінниччина вважається його історичною Батьківщиною; в) близько десятої години вечора — це коли фактично всі сіли за стіл. Другий фактор — це дискредитувати можливість надання Україні летальної зброї, зокрема відомі «Джевеліни». Мовляв, подивіться, у них все там і так вибухає, хіба можна їм давати якусь зброю? Третій фактор — тримати в напруженні як владу, так і населення, завдавати шкоду і збитки.
Втім, враховуючи, що вибухи на складах боєприпасів в Україні мають певну історію, коли причиною був внутрішній фактор, виключати цю версію також не можна. Саме про це пише у FB колишній голова СБУ Валентин Наливайченко: «Після Артемівська, Новобогданівки, Лозової, Балаклії і Малоянісоля, Калинівка — нова точка у страшній системі координат української корупції, халатності, недбалості, небезпеки! Українські військові склади вибухатимуть доти, доки не будуть проведені фахові й неупереджені розслідування, результати яких стануть відомі українській громадськості. Це питання нашої національної безпеки! Трагедії не зупинити, поки не будуть встановлені та покарані винні у трагедії!».
Опонує Сергій Місюра (Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ), який пише в соцмережі: «Найголовніше, що це точно диверсія. У зв’язку з цим, через наші розвіддані ще з 25 числа в Вінницькій області під видом антитерористичних навчань були проведені обшуки і переслідування диверсійних груп. Так, це справа не однієї людини. І два дні проходили пошуки і ведення цих груп. Основна маса була визначена, їхні цілі — і затримані. В основному, але не всі. Тому одна група і змогла доправити на безпілотнику підривний пристрій. Постові доповіли про звук у небі, потім почалися підриви снарядів, які стояли на вулиці. Це підтверджено — працював безпілотник, і це терористичний акт.
Є цифри про виділені гроші на конкретно цей склад в Калинівці. В 2015 році було виділено 600 000 гривень. У 2016 році 2 млн, в 2017 році 6 млн, а уже після Балаклеї знайшлось ще +19 млн гривень, але їх з бюджету ніхто поки не отримав.
Основна маса потрібних нам снарядів знаходиться в підземних бункерах. Вони не постраждали (є інформація про 1 пошкоджений бункер, але це не точно), і значить, всі ті боєприпаси також не постраждали. Спитаєте, що ж тоді так розривається? Це велика кількість танкових снарядів і 120 мм мін, які були розташовані на вулиці. Що ми маємо на даний момент?
— Чітка робота місцевої влади та правоохоронних органів одразу після початку горіння та вибухів на складах;
— Робота відповідних органів із визначення ДРГ і напрямків їхньої роботи;
— Відсутність людських втрат та стратегічних видів боєприпасів. Всі боєприпаси заховані. Горить лише 10% від території арсеналу, і то в місцях, де ці боєприпаси відсутні;
— Повільність бюрократичної машини щодо виділення коштів для закупки відповідних систем захисту для наших арсеналів і баз зберігання;
— Гарна робота, але недопрацювали і дозволили зробити цей акт. Але ми вчимося і в майбутньому це все буде проходити ефективніше».
Важливо, щоб було усвідомлення і в суспільстві, що ми живемо в стані війни, а отже диверсії можуть бути організовані ворогом на різних об’єктах і в різний спосіб (головне, щоб влада не прикривала власні помилки чи зловживання зовнішнім фактором). Наприклад, зараз Росія будує міст через Керченську протоку, але прохід для кораблів зробила такий, що в Маріупольській порт великі кораблі заходити не зможуть, а це удар по експорту українського металу. Здавалося б, до чого тут війна, але саме в такій гібридній формі вона також відбувається. Тому суспільство потрібно поступово привчати до війни і не думати, що буде паніка. Люди мають бути готовими до різних ситуацій, адже ми маємо справу з дуже грамотним, досвідченим і підступним ворогом, який прагне знищити нашу державність. Якщо будемо підготовлені, цього не відбудеться.
