Україна вісім років живе в умовах війни, яка спочатку мала активну гарячу фазу, а потім (після підписання другого «Мінська») поступово перейшла до позиційної боротьби. Це не означає, що більше немає пострілів чи не гинуть люди. Вони є, і, на жаль, ця трагічна статистика не зупиняється, просто кількість загиблих і поранених суттєво зменшилася. Проте, останніми місяцями ворог, який заварив всю цю «криваву кашу», почав суттєво підвищувати градус кипіння, що може призвести до нових великих жертв. Кремль не тільки стріляє на лінії розмежування, тримаючи в окупації Крим і частину Донбасу, а продовжує суттєво нарощувати війська вздовж українсько-російського кордону, погрожуючи перейти до широкомасштабного наступу. Це потрібно Москві для тиску на Україну і торгів із Заходом із вимогою виконання так званих червоних ліній Путіна.
Нагадаємо, російське МЗС передало в Вашингтон та Брюссель проєкти договорів про безпеку з США та НАТО. У них, зокрема, згадується заборона на вступ України та інших пострадянських країн до НАТО та фактичне припинення військової співпраці з нею з боку США та інших членів альянсу. Крім того, Росія вимагає вивести війська та озброєння «старих членів» НАТО з території нових членів альянсу, таких країн, як Польща чи країни Балтії, які долучились до блоку після розпаду СРСР. Звичайно, така нахабність отримала негативну реакцію американців, які заявили, що не підуть «на компроміс за ключовими принципами», тому що «всі країни мають право вирішувати своє майбутнє та зовнішню політику і вільні від зовнішнього втручання». А у НАТО зазначили, що без участі України не уявляють ніяких переговорів.
Після цього путінський режим продовжив піднімати ставки. Президент Росії днями в черговий раз повторив мантру про занепокоєння з приводу розміщення ракетних комплексів США та НАТО у Східній Європі. За його словами, якщо вони з'являться в Україні, то їхній підлітний час до Москви скоротиться до 7-10 хвилин, а при розміщенні гіперзвукової зброї – до 5. В черговий раз відповімо: якщо керуватися фобіями Путіна, то підліт ракет (відстань і час) з тієї ж Латвії, яка членом НАТО з 2004 р., такий самий як і з України. І нічого страшного не сталося, ніхто на Росію за цей час не напав. Про це російське керівництво, звичайно, мовчить, бо тоді піддані не повірять в страшилки про нові загрози від «янкі» та «бандерівців». Тому вони брешуть постійно. Путін на розширеному засіданні колегії Міноборони РФ також заявив, що вважає розширення НАТО «наслідком ейфорії після перемоги у холодній війні». А тому пригрозив пальчиком: «У разі продовження явно агресивної лінії західних колег ми будемо вживати адекватних військово-технічних заходів, на недружні кроки жорстко реагувати».
Лінію шефа продовжив міністр оборони Росії Сергєй Шойгу. На тій же колегії МО РФ він заявив про підготовку «американськими приватними військовими компаніями» провокації із «хімічними компонентами» на сході України. «Для скоєння провокації до міст Авдіївки та Червоного Лимана доставлені резерви невстановленого хімічного компоненту», – сказав Шойгу. За його словами, «достовірно встановлено», що у населених пунктах Авдіївка та Приазовське Донецької області перебувають понад 120 співробітників американських приватних військових компаній. «Вони обладнують вогневі об'єкти у житлових будинках та на соціально значущих об'єктах, здійснюють підготовку українських сил до проведення спеціальних операцій та активних бойових дій», – сказав міністр оборони Росії (radiosvoboda.org).
Насправді, ці тези не є новими, таку ж риторику залякування хімічною загрозою Росія використовувала не раз, починаючи із 2014-го року. Чому в РФ знову заговорили про «хімічну зброю»? Днями в The New York Times з’явилася інформація про те, що Сполучені Штати Америки та Велика Британія відправили в Україну спеціалістів із кібервійн для того, щоб підготувати країну до ймовірної атаки з боку Росії. Як зазначає видання, у минулому РФ неодноразово проводила кібератаки проти України, в тому числі спрямовані проти електромереж країни. Зокрема, це призводило до масових відключень електроенергії у 2015 та 2016 році. Опитані журналістами експерти та чиновники заявили, що Росія ніколи не припиняла кіберкампанію проти України, однак протягом останнього місяця її перебіг значно активізувався. Відтак головну загрозу з боку РФ можуть становити не військові підрозділи, зосереджені на кордонах, а саме атаки, спрямовані проти критичної інфраструктури країни.
Тобто росіяни розкручують появу іноземних айтишників в Україні (якщо вони сюди таки прибули) в якості появи спецназу, який буде знищувати жителів та інфраструктуру Донбасу, а також який буде готувати українців для атаки на окуповані Крим і ОРДЛО. «Категорично відкидаємо інсинуації в бік України, які пролунали під час засідання колегії МО РФ. Заяви міністра оборони про нібито хімічні речовини, інструкторів американських приватних військових компаній, обстріли житлових кварталів на Донбасі – чергові приклади масованої російської дезінформації. Росія продовжує створювати інформаційне прикриття для можливих подальших провокацій її військ на українській території. Закликаємо російське керівництво припинити ворожу риторику і мову ультиматумів», – заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.
«Всупереч заявам російського міністра оборони, Росія і сили, що її підтримують, несуть відповідальність за ескалацію напруженості, а не Україна або Сполучені Штати. Ми закликаємо Росію припинити використовувати помилкову, провокаційну риторику і вжити дієвих заходів з метою деескалації напруженості», – написав у Twitter речник американського зовнішньополітичного відомства Нед Прайс.
Що означають заяви російських керівників?
«Верховні військові злочинці РФ Путін та Шойгу відкрито заявили про підготовку російською стороною провокацій на окупованій частині Донбасу за сирійським сценарієм, - пише у ФБ військовий експерт Олексій Копитько. - Звинувативши українську армію та "американських радників" у нібито намірі застосувати хімічну зброю, поки що цар РФ та кандидат у царі фактично прострелили собі обидві ноги. Вони буквально зізналися. Саме після аналогічних "попереджень" режим Асада застосував хімічну зброю у Сирії. Саме цими словами підконтрольні РФ бойовики в "ДНР" звинувачували українські війська в нібито підготовці хімічної атаки ще в 2018 році. Тобто, з фантазією у них дуже туго. Якщо вони використовують це прикриття для введення додаткових військ в ОРДЛО або для збройних провокацій проти України, це буде дуже непереконливо. Не зайвим буде нагадати, що Росія системно вбиває екологію на окупованій території. Рано чи пізно ці факти все одно розкриються. І доведеться відповідати. Тому вони забивають ефір шокуючими заявами, поруч із якими отруєна вода та затоплені шахти вже не виглядають настільки драматично. Про "хімічну зброю" на Донбасі».
«Шизофренічне вкидання про американську ЧВК, яка нібито збирається влаштувати на Донбасі хімічну атаку, отримав певний розвиток, - продовжує Копитько. - Вчора про це мимохіть сказали росіяни, а сьогодні акцентував організм на прізвище Пушилін. Як я вже неодноразово згадував, в ОРДЛО дуже кепська ситуація з екологією. Окупанти вбивають все живе. Якість води просто дика. Так ось учора, окрім росіян, лінію з "поганою водою" з натяком на злу Україну підсвітила громадянка Монтян, яка трудиться в Донецьку. Сьогодні Пушилін заявив, що "хімічна атака" може полягати у тому, що "американці отруять воду". Ця лінія невипадкова. Будь-яка мінімально об'єктивна експертиза встановить, що окупанти влаштували в ОРДЛО екоцид. За це доведеться відповідати. Рано чи пізно. Тому зараз вони намагаються розмити цю тему на запобігання вкиданням, що хтось сторонній може там щось отруїти».
23 грудня Путін збирається дати щорічну пресконференцію. Яким чином це відбувається, за практикою минулих років ми знаємо: неприємних запитань там не буде, а з приводу змісту розмови, то можна бути впевненим, що у зв'язку з відсутністю позитивних результатів у соціально-економічній сфері РФ, наростанням внутрішньої напруженості, Путін однозначно використовуватиме риторику зовнішнього протистояння із Заходом. Очевидно, що конференція продовжуватиме тренд, заданий колегією Міноборони РФ, на якій Кремль висунув чергові звинувачення проти України та країн Заходу про підготовку «провокацій з хімічними компонентами» за участю американських ПВК на Донбасі. Все це означає наступне.
Російські наративи складаються в єдину інформаційну атаку, спрямовану на бажання очільника Кремля шляхом ультиматуму змусити Захід до розмежування сфер впливу, деморалізацію України та розкол позиції Заходу. Заморожування військової допомоги Києву в трактуванні Москви означає перспективу самостійного вирішення Києвом усіх «своїх» проблем без зовнішньої підтримки, і є формуванням інформаційного порядку денного, а не реальним станом справ. В цю ж скриньку слід віднести заяву міністра закордонних справ Білорусі Владіміра Макея про те, що його країна готова розмістити на своїй території російську ядерну зброю за наявності загрози з боку НАТО. Це ніщо інше як узгоджений із Москвою крок для посилення «мирних» ініціатив Кремля щодо розмежування сфер впливу на пострадянському просторі. І якщо з Білоруссю вже майже все вирішено, то з Україною у путінського режиму великі проблеми. Вона продовжує боротися за свою незалежність і не збирається йти під чергове московське ярмо з усіма трагічними наслідками для себе.
