В Україні з візитом перебуває спецпредставник Держдепартаменту США у справах України Курт Волкер. У вівторок він побував у районі проведення Операції Об’єднаних сил на сході країни, де зустрівся з командувачем ООС Сергієм Наєвим. «Дякуємо партнерам за підтримку в боротьбі з російським агресором», — заявив при зустрічі Наєв. Прес-центр ООС також повідомив, що поблизу лінії розмежування сторін Волкер ознайомився з військовою та гуманітарною складовими операції. «Сторони обговорили ситуацію з безпекою на Донбасі й обмінялися думками щодо шляхів мирного врегулювання конфлікту», — йдеться в повідомленні.
В цілому, складається цікава ситуація. Як ми знаємо, на дипломатичному напрямку, окрім норманських контактів і мінських перемов, після обрання Дональда Трампа американці щодо українського питання налагодили прямий контакт з Кремлем. Точніше, це стало своєрідною відповіддю на відсутність представників США в прямих перемовах щодо вирішення питання з окупованими територіями України. Тут експерти неодноразово вказували на прорахунок українських властей, що погодилися на нормансько-мінський, а не на будапештський формат (спираючись на Будапештський меморандум 1994 року), який також міг залучати до перемов американців і британців.
Отже, з боку США контактною особою став Курт Волкер, а з боку Росії — Владислав Сурков. У них відбулося кілька зустрічей, на яких вони обговорювали варіанти ліквідації наслідків російської агресії, зокрема йшлося про залучення на Донбас миротворчої місії ООН. Звичайно, певних сподівань на успіх із Кремлем, який сам усе і розпочав, не було, але такі перемови велися. Щоправда, остання зустріч між Волкером і Сурковим відбулася ще в січні поточного року.
І ось тепер ще одна новина. Ні, не щодо перемов. Перед приїздом в Україну, в Держдепі США повідомили, що Волкер «продовжує служити на посаді спеціального представника в перемовному процесі щодо України, і його мандат залишається незмінним» (ukrinform.ua). Тобто повноваження Волкера були продовжені, оскільки раніше вони були дані лише на певний період.
А ось довкола Суркова складається інша ситуація. Після виборів Путіна в Росії та його інавгурації в кадровій політиці Кремля відбуваються певні ротації. І як повідомили окремі ЗМІ, Сурков, що відповідає за формування політики щодо України та співпрацю з Абхазією і Південною Осетією, може залишити свою посаду. Щоправда, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков уже встиг прокоментувати дану новину: «Кадрові рішення ми ніколи не анонсуємо. Але я хочу просто нагадати, що у нас не держслужбовці визначають зовнішню політику, а президент РФ» (interfax.ru).
Справді, у Росії майже все залежить від Путіна, але якщо відставка Суркова все ж відбудеться, хто може посісти його місце в роботі щодо українського напрямку? Раніше в ЗМІ була інформація, що цією людиною може стати лідер партії «Яблуко» Григорій Явлінський. Причому про це він заявив сам, повідомивши, що обговорював із президентом Володимиром Путіним тему України, і тоді поставало питання про те, щоб призначити політика замість Владислава Суркова головним парламентарем щодо України. «Якщо це питання порушуватиметься, то я його буду дуже серйозно розглядати, тому що це тема номер один» (mbk.media).
«Відставка Суркова можлива, але треба пам’ятати, що він уже одного разу залишав посади в російській владі, а потім повертався, — коментує «Дню» незалежний російський журналіст Семен НОВОПРУДСЬКИЙ. — Мені здається, безпосередньо це навряд чи може відобразитися (на тому, як вирішуватиметься українське питання. — Ред.), адже зрозуміло, що в керівництві Росії є різні сили, які з різною мірою впливу використовували війну з Україною для власних, у тому числі бізнесових інтересів. Але в цілому ключові рішення щодо Донбасу завжди приймав Путін, і він поки нікуди не йде. Все одно багато що залежатиме від того, якою буде політика санкцій, економічна ситуація в Росії і якою буде ситуація в стосунках Росії із західними країнами, у тому числі щодо ситуації на Близькому Сході. Ці чинники важливіші, ніж будь-які персони, які клопотатимуться в Кремлівській адміністрації чимось на зразок політики в країнах СНД.
Більш істотним, що може вплинути на ситуацію на Донбасі, на масштаби фінансування так званих народних республік — це те, що з кураторства цих республік в уряді, мабуть, піде віце-прем’єр Дмитро Козак, який, як я розумію, здійснював фінансове кураторство. Це істотніше, тому що якщо Росія зменшить фінансову допомогу, це може бути набагато важливішим, ніж навіть відставка Суркова. Думаю, відставка Суркова безпосередньо не вплине, хоча зрозуміло, що він не лише для українських властей і західних партнерів України, а й усіх учасників процесу є одіозною фігурою. Але його вплив не варто перебільшувати, не він один вів цю лінію.
Хто може обійняти його посаду? Такі рішення завжди закриті. Ба більше, адміністрація президента Росії жодним конституційним положенням або законом не регулюється, тому кожного разу навіть її структура затверджується заново. Тобто, можливо, що взагалі нікого не буде з такими повноваженнями. Може бути і те, що в управлінні зовнішньої політики когось негласно призначать куратором взаємин із пострадянськими державами, країнами СНД. Або взагалі функціонал зміниться. Дуже часто було, що під час затвердження нової штатної структури адміністрації президента суттєво змінювалися не лише фігури, а й повноваження людей. Узагалі навіть не факт, що те, що виконував Сурков, залишиться. Наприклад, формально поки не визначена доля людини, яка була прямим помічником президента щодо зв’язків із СНД. Такої позиції дотримувався ще більш радикально налаштований проти України політик Сергій Глазьєв. Його доля поки не зрозуміла. Інша річ, що він, на відміну від Суркова, зазвичай не вирішував питань практичної політики і в набагато меншій мірі відповідальний за конкретні дії, які робила Росія. Але за ці дії безпосередньо відповідальне Міністерство оборони, в якому поки не очікується перестановок і яке під виглядом гуманітарної допомоги шле туди зовсім не гуманітарну допомогу.
Вірогідність призначення Григорія Явлінського на український напрям украй мала.
У Росії влада давно влаштована таким чином, що посада, яку обіймає людина, абсолютно не означає міру її впливу. Прем’єр-міністр при Путині в Росії не вирішує нічого. Вплив Дмитра Медведєва на ухвалення будь-яких рішень у країні близький до нуля. А скажімо, Олексій Кудрін, що не обіймав жодних посад і тепер став головою Рахункової палати, мав деякий вплив на ухвалення економічних рішень.
Якщо така фігура взагалі з’явиться, можливо, Росія захоче призначити когось, хто здасться їй більш-менш відповідним парламентарем, якщо вона надумає якимсь чином мінімально зрушувати у бік конструктивної позиції щодо України. Але поки прямих передумов для такого розвитку не спостерігається. Можливо, якщо збільшуватиметься тиск санкцій, вони можуть з’явитися. Але поки цього нічого не обіцяє».
Саме на цьому і зробив акцент Волкер під час візиту. Він наголосив на прес-конференції у Слов’янську, що «пропозиція Росії розмістити миротворців уздовж лінії зіткнення лише посилить поділ країни». За його словами, якби було запроваджено план щодо розміщення миротворців на всій території, зокрема на російсько-українському кордоні, то це дало б змогу створити умови для відновлення миру, а надалі провести місцеві вибори, ухвалити закон про амністію та решту того, що передбачають Мінські домовленості. «Якщо ці умови буде виконано — це стане правовим механізмом для того, щоб повернути контроль України над цими територіями. А поки що ми й надалі запроваджуватимемо санкції, допомагатимемо Україні економічно, допомагатимемо їй в обороні», — заявив Волкер. А щодо Суркова спецпредставник Держдепу США наголосив: «Якщо Росія готова обговорити це (миротворчу місію ООН на Донбасі. — Ред.), ми готові зустрітися з паном Сурковим, із яким уже зустрічались багато разів, або з кимось іншим, призначеним на ці переговори… Я вважаю, що необхідно тримати двері відчиненими для розв’язання конфлікту».
