Реформа децентралізації триває в Україні вже два роки поспіль, і на початок наступного кількість об’єднаних територіальних громад становитиме 367. У грудні на Одещині, як і в інших регіонах, тривають перші вибори депутатів (11 грудня вже відбулися у Затишанській ОТГ) та голів трьох об’єднаних територіальних громад. Наразі в області уже трохи більше року функціонують 8 ОТГ (з жовтня 2015-го), тож на початок 2017-го їх буде вже 11.
Заходи щодо об’єднання громад в області, як і в Україні в цілому, стартували 2015 року і тривають донині. Здебільшого інформаційно-роз’яснювальною роботою у селах і містах як раніше, так і зараз займаються громадські організації. На відміну від багатьох інших областей, де в облдержадміністраціях призначено відповідальних за проведення децентралізаційної реформи заступників голів ОДА, на Одещині такої посади досі немає. Самоусунулися від реалізації цих змін і в обласній раді, більше того: минулого року депутати обласного зібрання спромоглися проголосувати за перспективний план формування ОТГ лише з другого разу, а цього року необхідні зміни до плану досі не ухвалено. Тож фактично місцеві жителі залишені сам на сам з реформою і розумінням етапів її реалізації, а це далеко не додає їй балів в очах громадян, які і так звикли не чекати нічого позитивного від державної політики.
ПРИКЛАД ПОПЕРЕДНИКІВ
Наразі у селах та містах увага прикута до тих, хто почав процедуру об’єднання минулого року, — восьми ОТГ Одещини. Логіка проста: спочатку подивитися, як буде у сусідів, а потім вирішувати, чи йти цим самим шляхом, чи ні.
А перші досягнення уже є. Так, за інформацією регіонального консультанта з бюджетних питань Асоціації міст України Олесі Голинської, власні доходи місцевих бюджетів ОТГ зросли більш ніж у три, а подекуди — й у чотири рази (загалом близько на 100 млн грн) порівняно з минулим роком.
При цьому зростання бюджетів забезпечено не лише за рахунок державної субвенції (а це більше 60 млн грн на 8 громад області), а й завдяки бюджетній децентралізації та залученню власних ресурсів. За рахунок додаткових надходжень у громадах реалізовано сотні інфраструктурних проектів: від шкільних капремонтів до освітлення вулиць і ремонту місцевих доріг. Лідерами щодо виконання бюджетів стали Біляївська ОТГ (громада є донором державного бюджету), Балтська і Красносільська громади, де вже зараз перевиконання доходів становить від 110 до 140%.
В ОТГ зізнаються: у те, що держава виконає свою обіцянку і надасть інфраструктурну субвенцію, вірилося мало. Скоріше сподівалися на зростання бюджетів завдяки переструктуруванню бюджетної політики та отриманню додаткових джерел надходжень. Втім, субвенцію у повному обсязі було перераховано, що додало балів у прийнятті реформи в очах тих, хто вагався.
При цьому голови громад, які працюють у нових умовах трохи більше року, зізнаються, що шлях був нелегким, але наступникам пощастило трохи більше. «Ми йшли цей рік попереду законодавства. Бо треба було працювати, вирішувати питання, а законодавець ішов слідом, постійно відстаючи. Так відбувається і зараз. Але нашим наступникам буде легше: ми дуже часто самі складали нормативні акти, самі придумували формулу розподілу бюджету між членами громади, розробляли положення про нові управління, розраховували штатні розклади. Тепер новим громадам буде легше — вони просто можуть спитати, як це робили ми, в чому помилилися і як зробити найкраще», — розповідає голова Великомихайлівської ОТГ Тетяна Жарська.
ДЕЗІНФОРМАЦІЯ І СТРАХ
Крім сумнівів у тому, що держава виконає взяті зобов’язання та віддасть чимало управлінських важелів на місця, додавалися ще й скептичні настрої у серйозності намірів: мовляв, як і чимало інших реформ, цю так само буде поховано, тож немає сенсу поспішати щось змінювати. А до традиційно іронічного ставлення до ініціатив влади додався ще й цілком реальний спротив місцевих еліт, які зрозуміли, що у разі проведення реформи вони втратять свою практично абсолютну владу в селах.
«Якщо говорити про причини, що гальмують децентралізацію в Одеській області, то можна зазначити як загальні (характерні для всієї країни), так і специфічні (притаманні регіону). До загальних можна віднести значний рівень недовіри населення до влади і реформ, які вона пропонує; маніпулювання окремими політичними силами інформацією про мету та результати реформи; супротив місцевих еліт (владних і бізнесових). Щодо специфічних проблем, які притаманні Одещині, то тут можна назвати такі. По-перше, це маніпуляції з боку окремих політиків національним питанням у процесі об’єднання громад, переважно в південних районах. По-друге, відсутність затвердженого перспективного плану формування об’єднаних громад, який охоплює всю територію області. По-третє, на відміну від інших областей, специфікою нашої є те, що на місцях супротив реформі чинять представники районних рад, тоді як по країні в цілому це переважно роблять представники райдержадміністрацій», — розповідає координатор Офісу реформ з питань децентралізації в Одеській області Юлія Молодожен.
Оскільки жоден із владних інститутів в області не взяв на себе місію проведення роз’яснювальної роботи, цим питанням займаються громадські організації. Крім Офісу реформ, до справи взялася Асоціація міст, яка впродовж півроку проводила в Україні децентралізаційний марафон — проект, спрямований саме на ознайомлення громадян з особливостями змін. Фактично це була інформаційна компанія на місцях, яку здійснювала не влада, а громадські активісти — експерти з правових, бюджетних, комунікаційних питань.
«Найчастіше люди питали нас, чи надовго ця реформа, чи дійсно влада передається на місця, чи вирішиться питання про передачу земель органам місцевого самоврядування, чи будуть закриватися школи, ФАПи і дитсадки. Питання повторювалися від села до села, від містечка до містечка, і ми розуміли, що подекуди — це просто відсутність інформації, але здебільшого — результат дезінформації. Причому нерідко нам так і казали: «Перед вами тут був депутат, він казав, щоб ми не вірили нікому, що нас обдурюють, що децентралізація означає продаж нашої землі і підвищення тарифів до рівня міських». Уявляєте? Але якщо порівнювати ситуацію з минулим роком (а я можу це зробити, бо працювала у цій сфері і тоді), то люди набагато краще почали сприймати реформу. Навіть скажу так: саму ідею люди схвалюють. Найбільше їх непокоїть, що насправді знову обдурять», — каже консультант АМУ Олеся Голинська.
ПЕРШІ ВИБОРИ І СОТНІ КАНДИДАТІВ
Цього року в Одеській області процес обговорення реформи суттєво пожвавився навіть попри перепони і недопрацювання влади. Якщо ще у першому півріччі мешканці сіл і містечок частіше питали про те, чи варто проводити зміни і чи не краще почекати, то вже з літа ситуація відчутно змінилася. На кінець літа до виборів були готові п’ять громад — як у центрально-північних районах області, так і приміських. Втім, через відсутність законодавчо урегульованого процесу створення ОТГ з числа населених пунктів, що належать до різних районів, Центральна виборча комісія відмовила у проведенні виборів двом громадам. Ще в трьох — Затишанській (Захарівський район), Коноплянській (Іванівський район), Ширяєвській (Ширяєвський район) — вибори призначено на грудень.
За інформацією громадської мережі ОПОРА, виборчі кампанії тут відбулися досить активні: на депутатські мандати загалом претендували понад 200 кандидатів, так само по кілька кандидатів конкурували і на посади голів ОТГ.
Перші вибори відбулися 11 грудня у Затишанській ОТГ (Захарівський район). За оцінками спостерігачів ОПОРИ, виборчий процес тривав без суттєвих порушень, хоча матеріально-технічна база на виборчих дільницях перебувала у вельми незадовільному стані. Зокрема, на деяких дільницях голови ДВК були змушені самотужки носити дрова, аби хоч якось зігрітися у приміщеннях для виборів. За результатами перегонів перемогу попередньо здобув чинний голова Затишанської селищної ради Геннадій Топольницький, який набрав удвічі більше голосів, ніж його найближчий конкурент.
Найдовший шлях до об’єднання пройшли мешканці Коноплянської ОТГ, адже тут активне обговорення та перші кроки до створення ОТГ почали робити ще понад рік тому.
«Звісно, я чудово розумію, що створення ОТГ для голови центральної громади — ризик. Процедура об’єднання передбачає проведення виборів, тобто це — чергова перевірка на довіру людей. У нас в області, до речі, є приклад громади, де процес об’єднання започаткувала голова сільради, яка потім програла вибори. Але у нас уже давно є розуміння, що без децентралізації шляху далі не буде. Тут: «або» — «або». Гірше нікуди, тож треба рухатися вперед», — вважає голова Коноплянської сільради Олександр Волошин.
Експерти прогнозують, що наступного року процес добровільного створення ОТГ пожвавиться, особливо якщо законодавець спростить процедуру та ухвалить необхідні нормотворчі акти.
«Щонайменше 12 законопроектів потребують або ухвалення, або суттєвого доопрацювання. Це б у рази спростило роботу наших об’єднаних громад, дало додаткові джерела фінансування, дозволило б відчувати себе впевнено. Втім, з незрозумілих причин це не відбувається. Але бажання об’єднуватися у людей зростає, якщо процес не гальмуватиметься штучно, то ми прогнозуємо, що на вибори у першому півріччі вийде ще низка громад. Крім того, не варто забувати, що, згідно з концепцією реформи, 2017 рік є завершальним роком у процесі створення ОТГ, тож багато хто захоче здійснити цю процедуру раніше — аби встигнути до того, як громади об’єднають «згори», — прогнозує експерт О. Голинська.
