Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Крим. Які механізми деокупації?

«Україні чимало вдалося досягнути на міжнародній арені, щоб світ не забув про злочини Росії, проте було і чимало упущень», — Рефат ЧУБАРОВ
20 березня, 2017 - 19:32
ФОТО РЕЙТЕР

Рівно три роки тому російський парламент остаточно оформив анексію Криму, ратифікувавши так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії». Україна і світ не визнали окупації кримського півострова, проти Кремля були запроваджені економічні санкції. Однак по факту українська територія перебуває під повним контролем Російської Федерації. Більш того, вона фактично перетворила її у військову базу. Якраз в ці дні в окупованому Криму почалися навчання за участю Повітряно-десантних військ РФ, а також Чорноморського флоту і Повітряно-космічних сил.

Працює Росія не тільки у воєнному плані. Намагання повністю «проковтнути» півострів робляться і по інших напрямках. В інформаційно-гуманітарній сфері Крим також — під повним ковпаком — тільки російське ЗМІ, тільки російські школи, тільки російська історія... Наприклад, у Лівадійському палаці днями пройшло перше засідання так званого інтеграційного комітету «Росія — Донбас», де, зокрема, були присутні і ватажки терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» Олександр Захарченко і Ігор Плотницький. Вони приїхали до Криму на «святкування» 3-ї річниці анексії півострова. За словами присутніх, створена структура займатиметься «інтеграцією Донбасу до Російської Федерації».

Все, що стосується українського чи кримськотатарського, — в Криму жорстко утискається. Буквально в понеділок суд анексованого Криму почав розгляд по суті справи проти українського журналіста Миколи Семени. Проти якого російські органи порушили кримінальну справу за підозрою в закликах до «порушення територіальної цілісності Росії». Семені заборонили виїзд із півострова.

Проводиться робота і на міжнародній арені. Якщо раніше були факти приїзду до Криму депутатів з окремих країн Євросоюзу, то днями ЗМІ окупованого півострова повідомили, що до Криму з триденним візитом прибула делегація політиків з Європи та України. Говориться, що першими до Сімферополя приїхали представники Сербії та Чехії. Також до складу делегації увійдуть депутати Європарламенту та національних парламентів країн Балтії, Німеччини та Великобританії, політики з Бразилії, Киргизії та України.

Чи дійсно в делегації є прізвища українських політиків? «Поки що нам відомо, що ніхто із українських депутатів чи політиків не поїхав у Крим, — прокоментувала «Дню» речник СБУ Олена Гітлянська. — Туди поїхали із ОРДЛО Захарченко та Плотницький, які формально є громадянами України. Однак ми продовжуємо перевіряти інформацію щодо можливого відвідання в ці дні Криму українськими політиками». Раніше повідомлялося, що секретар РНБО Олександр Турчинов дав доручення СБУ підготувати перелік депутатів Європарламенту, а також політиків з країн ЄС, СНД та Латинської Америки, які прибули до Криму. Якщо з’ясується, що ця інформація відповідає дійсності, РНБО розгляне питання щодо запровадження санкцій проти цих осіб.

Отже, якщо агресор цілеспрямовано проводить власну, хоч і злочинну, всупереч міжнародно-правовим стандартам, політику щодо повної так званої інтеграції Криму до Росії, якою є стратегія української влади щодо нашого півострова? Днями, наприкладЮ відбулося відкриття Днів «Дня» у звільненому від російської окупації Слов’янську — відкриття фотовиставки та презентація книжок з «Бібліотеки газети «День». Враховуючи відсутність потужної гуманітарної політики з боку держави в цьому регіоні, представники влади мали б бути зацікавлені у підтримці нашого безпрецедентного волонтерського проекту. Мали б, але... Не було навіть належної інформаційної підтримки. І це на нашій території. А як же тоді складаються справи із окупованим Кримом?

«Настав час розробити і запустити міжнародний переговорний механізм для деокупації Криму, — пише в статті для брюссельського видання EUObserver представник України при Євросоюзі Микола Точицький.     — Росія повинна скасувати всі свої незаконні рішення, які призвели до окупації Криму. ЄС має бути готовий активізувати дипломатичний і політичний тиск на Росію, зокрема шляхом посилення санкцій. Щоб показати таким чином, що він не буде стояти осторонь і дозволяти подальші серйозні порушення прав людини. Міжнародна спільнота має докласти всіх зусиль, щоби змусити Росію негайно звільнити всіх громадян України, яких російська влада незаконно утримує на території цієї держави, а також в окупованому Криму. Лише повернення Росії до норм міжнародного права забезпечить мир і стабільність на європей-ському континенті і зніме загрозу хаосу і панування сили у міжнародних відносинах». Тим часом глава Меджлісу Кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що Україні чимало вдалося досягти на міжнародній арені, щоб світ не забув про злочини Росії, проте було чимало і упущень. Про це він розповів в коментарі «24 каналу». За його словами, Київ провів роботу над тим, щоб міжнародне співтовариство визнало російську агресію в Криму. «Зокрема, наприклад, європейський парламент прийняв чітку заяву в сторону Росії з вимогами повернення Криму в Україну, припинення репресій тощо», — сказав Чубаров. Однак що стосується внутрішньої політики, то політик не бачить багато упущень, оскільки не вдалося мобілізувати багато сфер життєдіяльності країни для повернення півострова і частини Донбасу.

«НЕ ЛИШЕ ДЕРЖАВА, А Й СУСПІЛЬСТВО МАЄ РОБИТИ ВСЕ, ЩОБ ДЕОКУПУВАТИ КРИМ»

Георгій ЛОГВИНСЬКИЙ, народний депутат, віце-президент ПАРЄ:

— Не лише держава, а й суспільство має робити все, щоб деокупувати Крим. Суспільство є основним рушієм і, відповідно, формує запит, контролює, вимагає, бере участь у громадських акціях. Від його активності багато чого залежить. Суспільство є основним джерелом захисту інтересів держави, влада — це інструмент. Нещодавно в парламенті ми провели Кримський день. Уперше за всю історію незалежності України діти зайшли в парламент під час засідання Верховної Ради і читали вірш «Коли ми повернемось додому». Регулярно один-два рази в три дні відбуваються круглі столи, де збираються і парламентарії, й дипломати. Все це є джерелом пролонгації санкцій.

Державне підприємство «Кримський дім» активно бере участь у культурних заходах, адже Росія всіляко хоче нівелювати, зокрема, й культурну складову Криму як основу ідентифікації, щоб видати його за виключно російську територію. На вулиці Суворова в Києві проводяться виставки, заходи та прес-конференції. Крім того, влітку ми плануємо низку масштабних заходів щодо підтримки Криму. Подібні заходи під назвою «Кримський день», а це — виставки мистецтва кримськотатарського народу та фотовиставки, які проходили в Парламентській асамблеї Ради Європи під моєю егідою та в Європарламенті. Розроблено цілу програму в Парижі та Варшаві. Тобто ми зі свого боку працюємо, наша активність відчутна, й вона дає надію, що ми повернемо контроль над територією Криму. Але, звісно, Росія більш фінансово спроможна країна. Вони існують за рахунок вкрадених грошей і вкрадених територій. Окупація для РФ — це зброя, адже таким чином Кремль створює психологічний тиск на людей як в РФ, так і на окупованих територіях. Але, як сказав міністр закордонних справ Павло Клімкін, територію можна анексувати, але не можна вкрасти свободу. Все повернеться на круги свої.

Також не треба забувати, що деякі депутати та олігархи задля власного піару або з метою отримати ще якісь дивіденди, чи просто будучи «эхом Кремля», своїми заявами якщо не наробили шкоди, то принаймні нічого корисного не зробили. Я маю на увазі заяви про можливий обмін Криму на окуповані території Донбасу чи надання Криму в довгострокову оренду. Це абсолютно безпідставні й безперспективні пропозиції, які підігрують Кремлю. Україна не торгує ні своїми землями, ні своїми людьми. Також багато міжнародних політиків намагаються знайти вирішення власних проблем. Не наших, а саме власних. Наприклад, прем’єр Угорщини виступив з тим, що санкції проти РФ призвели до 6 млрд збитків. Насправді всі вони розуміють, що, враховуючи ситуацію, яка склалась внаслідок агресії РФ, їхні військові мали б захищати Україну, яка є частиною Європи. Вийшло так, що Україна захищає себе сама, тож принаймні санкції знімати чи послаблювати ніяк не можна. Ті їхні збитки, про які згадав прем’єр Угорщини, є мінімальною платою за безпеку, в той час, як Україна власною кров’ю захищає не лише себе, а й всю Європу, діти якої спокійно сплять у власних оселях і не чують звуків гармат. Ці речі ми маємо до них доносити.

«МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА МАЄ БУТИ АКТИВНОЇ ЩОДО НАДАННЯ ПІДТРИМКИ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ КРЕМЛЯ»

Сергій КОСТИНСЬКИЙ, радник міністра інформаційної політики:

— Росія створює дати, святкує їх і всіляко розкручує, адже святкування тих чи інших дат має потужний інформаційний ефект, навіть якщо в реаліях він нічим не підкріплений. У нас теж є свої дати. Ми так само маємо їх відзначати, а на російські просто не зважати. 18 березня — це фейкова дата і, по суті, є символом беззаконня, агресії, окупації, порушення міжнародних норм, а не якесь свято. 26 лютого — це дата, яка дуже важлива для України і на яку ми маємо привертати увагу всього світу. Це — день кримського спротиву російській окупації. 27 березня — це день, коли Генеральна Асамблея Ради ООН підтвердила територіальну цілісність України. Росія може скільки завгодно святкувати, людей збирати і організовувати приїзди зірок, але якщо рівень життя людей в Криму стрімко падає, то тут ніякими шоу та пропагандою цей факт на затьмариш.

Нам необхідно забезпечити ефективне мовлення на окупованій території всілякими шляхами. Українці повинні мати можливість бачити українське телебачення та слухати українське радіо. Якщо це буде реалізовано, то такий крок стане дуже потужним ударом по окупанту. Радянський Союз пав, зокрема, тому, що пропаганда вже повністю не відповідала дійсності, і він розвалився разом із навіяними десятками років міфами. Тільки почала потрапляти інформація із Заходу, Союз захитався. Те, що Росія переслідує в Криму журналістів, в тому числі Миколу Семену, лише доводить, що Кремль дуже боїться об’єктивної інформації. Він її боїться більше, ніж бути осудженим за переслідування свободи слова. Відповідно, РФ буде саджати за грати тих, хто пише, говорить і виходить на вулиці. Міжнародна спільнота має максимально бути активною щодо надання підтримки і звільнення політичних в’язнів Кремля.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: