Після відносно тривалого періоду затишшя на лінії фронту в Донбасі, що почався 27 липня, тут знову відбулися зіткнення, і з української сторони з’явилися перші втрати. 6 вересня Україна звинуватила Росію в порушенні режиму припинення вогню в Донбасі. Уранці цього дня загинули двоє українських військовослужбовців, які підірвалися на нещодавно встановленому мінному полі в районі села Верхньоторецьке. Увечері 6 вересня російський снайпер убив українського воїна в районі села Кримське. Тоді ж у районі села Новгородське підірвалася на міні на дорозі автоцистерна ВСУ, і двоє військовослужбовців отримали поранення. А в районі селища Мар’їнка внаслідок обстрілу з автоматичного гранатомета отримав поранення ще один український військовослужбовець. Пізніше стало відомо про загибель одного бійця ВСУ від поранень, отриманих при обстрілі в Луганській області, недалеко від Причепилівки.
З іншого боку, напередодні всіх цих інцидентів, глава так званої «Донецької народної республіки» Денис Пушилін віддав наказ відкрити вранці 7 вересня вогонь по «незаконно зведеним інженерним спорудам у районі населеного пункту Шуми» поблизу Горлівки. При цьому глава «ДНР» демагогічно заявив: «Закликаю українську сторону з 8 години 7 вересня 2020 року забезпечити відсутність особового складу у зазначеному районі. Нам не потрібні людські жертви. Нам не потрібен зрив перемир’я. Ми хочемо тільки дотримання досягнутих домовленостей». Українська країна, природно, цей ультиматум проігнорувала. І в результаті о 8 годині ранку 7 вересня на лінії зіткнення поблизу Горлівки нічого не сталося.
Зате 6 вересня відбулися згадані вище інциденти із загибеллю і пораненням українських військовослужбовців у районі Верхньоторецька, Красногоріовки, Новгородського, Мар’їнки і Причепилівки. На думку українського журналіста Юрія Бутусова, «ворог злякався наслідків початку активних бойових дій і відповідної реакції українсько армії». Можливо і так, але не можна виключити й іншого варіанту: керівництво «ДНР» спеціально привернуло увагу української сторони до району Шуми, щоб легше було здійснити провокації в інших місцях.
В офісі Президента України Володимира Зеленського заявили, що «спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не виявила змін у частині позицій Збройних сил України» на лінії зіткнення в Донбасі і, зокрема, «не виявила ніяких незаконно зведених інженерних споруд» у районі Шум. Українська сторона ініціювала позачергове засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, яке досі не відбулося. У заяві Офісу Президента України, зокрема, говориться: «Вимагаємо від Росії втрутитися в ситуацію і вплинути на провокаційну поведінку незаконних збройних формувань у Донецькій і Луганській областях для збереження режиму припинення вогню». Така вимога виглядає дещо дивною, оскільки давно відомо, що російські військовослужбовці перебувають у лавах армійських корпусів «ДНР» і «ЛНР» і ніяких провокацій без команди з Москви російські маріонетки не влаштовують. Одночасно глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що ініціював термінову розмову з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, щоб обговорити ситуацію в Донбасі. Але ця розмова до від’їзду Кулеби до Румунії так і не відбулася.
Нинішні провокації на фронті — це ще один спосіб натиснути на Україну, щоб змусити її вести прямі переговори з російськими маріонетками і вивести Росію з числа сторін конфлікту у Донбасі. Невипадково прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив: «Ми, безумовно, занекоєні спалахом напруженості на лінії зіткнення. Ми вважаємо і наполягаємо на необхідності збереження режиму припинення вогню. Росія робила й робитиме все можливе, щоб використовувати свій вплив як країни-посередника для деескалації того спалаху, що, на жаль, виник». При цьому він ухилився від відповіді на запитання кореспондента УНІАН, чи плануються контакти Москви і Києва у зв’язку з ситуацією на Донбасі, заявивши: «Поки це все, що я можу сказати з цього питання». Однак шансів на те, що Київ зробить зараз настільки фундаментальну поступку, поки що немає.
У правлячій партії «Слуга народу» пов’язали зрив припинення вогню з наближенням місцевих виборів, які Росія хотіла б поширити також на окуповані райони Донецької та Луганської областей. Безсумнівно, Росії зараз потрібне загострення на Донбасі за цілою низкою причин. Звичайно, Москва хотіла б протиснути проведення виборів на окупованій частині Донбасу одночасно з місцевими виборами в Україні у жовтні. Але, думаю, в Кремлі розуміють, що шансів на це немає, оскільки набрати у Верховній Раді необхідну більшість голосів за відповідну постанову наразі неможливо. Швидше за все, цілі нинішніх провокацій на лінії зіткнення, так само як і нахабної і провокаційної заяви Пушиліна, є іншими.
З місцевими виборами ці дії пов’язані, але тільки в тому сенсі, що Москва хотіла б загостренням ситуації в Донбасі вплинути на їхній результат у плані ослаблення позицій правлячої партії і зміцнення позицій проросійських сил, і передусім партії Медведчука. Крім того, Кремль, напевно, зараз не мав би нічого проти того, щоб чергова зустріч у «нормандському форматі» була відкладена на невизначений термін. Для Москви така зустріч зараз невигідна з двох головних причин. По-перше, через кризу в Білорусі і незрозумілість перспектив виживання режиму Олександра Лукашенка російська сторона не готова до досягнення будь-яких довгострокових домовленостей із західними партнерами щодо України найближчим часом, оскільки неможливо передбачити, як зміниться геополітична обстановка через події в Білорусі. Якщо протести в Мінську та інших білоруських містах будуть придушені і Росії вдасться здійснити фактичну анексію партнера по Союзній державі, то на переговорах на руках у Путіна будуть усі козирі. Навпаки, якщо в Білорусі переможе демократична революція і країна вийде з російської сфери впливу, то позиції Путіна будуть дуже ослаблені, і ніяких вигідних для нього домовленостей щодо України все одно ніхто не дотримуватиметься.
Крім того, через отруєння Олексія Навального, в якому Німеччина, Франція та інші країни Євросоюзу цілком обгрунтовано звинувачують російську владу, зустріч у «нормандському форматі» найближчим часом пройшла б для Путіна і його представників украй некомфортно. Тому Москва хотіла б відкласти нові контакти з Берліном і Парижем до кращих часів. А загострення ситуації в Донбасі дає для цього хороший привід, причому такий, що ініціаторами перенесення можуть виступити німецька і французька сторони. А це Кремль у ситуації, що склалася, цілком влаштовує.
Нарешті, нинішні провокації на фронті — це ще один спосіб натиснути на Україну, щоб змусити її вести прямі переговори з російськими маріонетками і вивести Росію з числа сторін конфлікту у Донбасі. Невипадково прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив: «Ми, безумовно, занекоєні спалахом напруженості на лінії зіткнення. Ми вважаємо і наполягаємо на необхідності збереження режиму припинення вогню. Росія робила й робитиме все можливе, щоб використовувати свій вплив як країни-посередника для деескалації того спалаху, що, на жаль, виник». При цьому він ухилився від відповіді на запитання кореспондента УНІАН, чи плануються контакти Москви і Києва у зв’язку з ситуацією на Донбасі, заявивши: «Поки це все, що я можу сказати з цього питання». Однак шансів на те, що Київ зробить зараз настільки фундаментальну поступку, поки що немає.
