Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав розпорядження про скликання позачергового засідання парламенту на 8 вересня, яке відбудеться відразу після завершення чергового. Це розпорядження спікер підписав на вимогу 153 народних депутатів з різних фракцій. На порядку денному – проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО (MNNA). Поки готувався номер позачергове засідання ще не відбулося.
Синхронно про це повідомив представник опозиційної парламентської фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко. «Голосування за мій проєкт звернення у Раді слугуватиме важливим сигналом для Росії і світу про наш цивілізаційний вибір. Також надання Україні статусу MNNA продемонструє Кремлю, що Україна є ключовим союзником США у Східній Європі», – написав Гончаренко у Telegram. Тобто потрібно було обов’язково підкреслити, що це «мій проєкт». Нагадаємо, відповідний проєкт парламент збирався розглядати ще 15 червня, але згодом його відклали до осені через візит Президента України Володимира Зеленського до США.
Тоді це, скоріше, була тактична гра влади, яку опозиція, крім ОПЗЖ звичайно, не могла не підтримати. Зараз, після візиту до Америки, ситуація змінилася. Власне, про це днями заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, а офіційно підтвердила посол України в США Оксана Маркарова. У фейсбуці вона написала, що двосторонній статус основного союзника США поза НАТО, звернення щодо якого планує розглядати Верховна Рада, – це «статус для країн, які не планують/не можуть в силу політичних чи географічних причин вступити в НАТО. Це точно не про нас».
«Україна визначилась, що наша мета – членство в НАТО. Це єдине системне й інституційне вирішення для безпеки нашої країни і це записано в нашій Конституції. Україна має статус – ми EOP партнер НАТО (статус партнера з розширеними можливостям – ред.), і цей статус надає нам великі можливості як посиленої співпраці з НАТО, так і покращення нашої інтероперабельності і розбудови спроможностей», – зазначає Маркарова.
За її словами, «США – стратегічний партнер, який не тільки активно допомагає розбудовувати наші спроможності, надає кошти і зброю, включно з летальною оборонною, але з яким під час візиту президента Зеленського ми тільки що підписали дуже сильну Рамкову угоду між МО України та Пентагоном щодо стратегічних основ оборонного партнерства».
Посол додала, що підтримка парламенту дуже необхідна «в просуванні реформ і голосуванні за закони, які Україні потрібно здійснити для активного просування вперед до НАТО».
Під час дискусії з коментаторами Маркарова пояснила, що за два роки багато що змінилося: «Тоді у нас не було статусу ЕОР, не було комунікації саміту 2021 року і не було підписано рамкову угоду, яка охоплює ті питання які могла би охоплювати двостороння угода на виконання МNNA статусу. Зараз ми вже працюємо над імплементацією її положень у зовсім інший рівень підтримки, при цьому рухаючись в НАТО. … Наш статус – ЕОР партнер НАТО і країна яка задекларувала бажання вступити в НАТО. Тому бажання MNNA слабкіше статусу НАТО. Але незалежно від статусу двостороння співпраця розкривається в угодах а не наданні статусу, і ці угоди країн зі статусом MNNA дуже відрізняються між собою. І ми вже підписали рамкову угоду, яка сильніша за змістом ніж деякі які я бачила. Тому очевидно що немає причини замість руху до НАТО просити статус НЕнатівського союзника, який нічого крім угоди, яка у нас вже є не дасть, а от неправильний політичний месседж відправить».
Тобто Україна продовжує шлях до НАТО (правда, поки невідомо скільки на це піде часу), паралельно підписавши угоду з США, яка надає нам великі можливості співпраці і посилення власної безпеки (більше ніж це передбачав статус союзника Штатів поза НАТО). Напевно, це і не сподобалося окремим політикам як в опозиції (втрачають лаври «головних патріотів»), так і у владі, які вже відкрито грають проти своїх соратників, намагаючись сформувати власний імідж. Ми не є адвокатами Президента, але, схоже, деякі сили об’єдналися в намаганні перебити ефект після візиту Зеленського.
«В Конституції України після 2019-го року чітко записано, що Україна рухається до набуття повноправного членства в НАТО, і це є стратегічним завданням політичного класу, - коментує «Дню» Ганна Гопко, народна депутатка України VIII скликання, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах. - Тому таке різноголосся на міжнародній арені окремих гілок влади шкодить представництву національних інтересів. Тим більше, після візиту Зеленського до Вашингтону, де обговорювалась безпекова угода, її наповнення. Скоро розпочне роботу відновлена комісія стратегічного партнерства між Україною і США. Її засідання заплановане на жовтень. Тому не хотілося б щоб статус Головного союзника поза НАТО деякі країни в НАТО сприйняли як те, що Україна розчарувалась, змінює тактику, або не бачить перспективи в даному напрямку в найближчі роки».
«Зовнішня політика – це злагоджена, координована гра національної збірною, - підкреслює Ганна Гопко. - Ми побачили зараз як різні Офіси, в тому числі прем’єр-міністра, деякі народні депутати, по іншому бачать цю тематику. Замість того, щоб після візиту Зеленського до Вашингтона сісти в парламенті на профільному комітету і обговорити дорожню карту, визначити пріоритетні реформи, імплементацію суддівської реформи, антикорупцію, посилення сектору оборонної безпеки, ми бачимо якісь заяви. Фокус і пріоритет – це робити реформи щоб відповідати критеріям Альянсу, готуватись до парламентської асамблеї НАТО, яка відбудеться наступного року в Україні, готуватися до саміту НАТО в Мадриді. Парламент має показати, що у нас рухаються реформи».
