Через п’ять років після початку анексії Криму Росією в Україні здійнялися гучні скандали, пов’язані з армією та оборонною сферою.
Перший. Військова прокуратура звинуватила колишнього начальника Генштабу ЗС України (2012—2014) Володимира Заману в державній зраді. Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 березня без права внесення застави. Але підозрюють екс-начальника ГШ ЗСУ в державній зраді не через здачу півострова агресору, адже Замана був звільнений в останні дні президентства Януковича — 19 лютого 2014 року за те, що відмовився вводити до Києва війська для зачистки Майдану.
За це через два дні, 21 лютого, вже постмайданна влада призначила його уповноваженим Верховної Ради з контролю за діяльністю Міністерства оборони. В парламенті тодішній голова Верховної Ради і в.о. президента Олександр Турчинов заявив: «Це бойовий генерал, який керував штабом міністерства і готовий повністю організувати роботу цього дуже відповідального відомства. Володимир Михайлович не тільки кадровий офіцер, генерал, але він зайняв громадянську позицію, відмовившись виконувати злочинні накази».
Через п’ять років ситуація змінилася. Військова прокуратура інкримінує Замані скорочення складу ЗС України, зокрема кількості авіаційних військових частин, що «фактично позбавило протиповітряної оборони» Україну, й передачу Військово-Морським силам військових частин Повітряних сил ЗСУ. За словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, останній крок надав значні переваги Росії у контролі та блокуванні дислокованих у Криму підрозділів ЗСУ під час анексії півострова. Крім того, Замані закидають знищення військових комісаріатів, що, за версією правоохоронців, заблокувало мобілізацію 2014 року.
Звичайно, потрібно дати можливість суду розібратися в ситуації, однак уже на старті виникає більше запитань, ніж відповідей. Наприклад, чому справу порушено саме зараз через п’ять років і за місяць до виборів президента України? До речі, на початку цього місяця генпрокурор України Юрій Луценко заявив: «Ми вже дали оцінку декільком персонажам. Підозри оголошені екс-міністру оборони Єжелю, екс-міністру оборони Лєбєдєву і екс-міністру оборони Саламатіну (міністри оборони часів президентства Януковича. — Ред.). Підозри стосуються злочинної недбалості і держради». Або у випадку з Заманою багато хто в соцмережі одразу задався питанням: зрадник чи «цап відбувайло»?
«Під час подій на Майдані, 2014-го, коли почалися відкриті атаки на протестуючих, Замана зустрічався зі мною та Віталієм Кличком (лідери Майдану переживали, щоб не була залучена армія), — розповідає «Дню» колишній перший заступник генерального прокурора України Микола ГОЛОМША. — Тоді Замана запевнив, що він буде імітувати виконання деяких наказів, але ніколи не допустить використання армії проти власного народу. Я був присутній на нараді РНБО 28 лютого 2014-го як перший заступник генпрокурора, але оскільки я не був членом РНБО, то не мав права голосу. Сам Замана особисто їздив до Криму підтримати наші Збройні сили. Він переконував тодішнє керівництво країни своєчасно запровадити рішучі дії по обороні півострова. Замана вимагав активних дій з боку нашої армії для реагування на спробу захопити українську територію. Особисто я заочно заарештований Басманним судом Москви за свою активну позицію. Наскільки мені відомо, Замана також перебуває під переслідуванням з боку Кремля. Тому у мене запитання: де тут логіка, коли людину переслідують одразу з двох сторін. Я не проти об’єктивного і всебічного розслідування з усіх питань розвалу армії до 2014 року. Більш того, я сам був ініціатором такого розслідування. Але що ми бачимо у випадку переслідування Замани? Просто висмикнули одну людину, яка є небажаною для Росії і при цьому не є представником жодної політичної сили, на відміну від всіх інших. Такий підхід суперечить здоровому глузду і верховенству права. Замана дійсно досить емоційно висловлювався щодо захисту своєї країни, але робив він це як військовий, який спирається на відповідний закон. Теперішній арешт Замани більш нагадує пошук «цапа відбувала», а не реальне розслідування».
Другий. Буквально паралельно виник ще один скандал — корупційний. 25 лютого команда журналістських розслідувань Bihus.Info представила фільм (розслідування, зокрема, провела журналістка програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Леся Іванова), в якому стверджується, що Ігор Гладковський, син першого заступника секретаря СНБО Олега Гладковського, разом з Віталієм Жуковим та Андрієм Рогозою через «фірми-прокладки» поставляли оборонним підприємствам України контрабандні російські деталі або деталі з українських військових частин за завищеними в 2—4 рази цінами. Згідно з даними журналістів, розмір розкрадань становить мінімум 250 млн грн.
ЖУРНАЛІСТКА ПРОГРАМИ «НАШІ ГРОШІ З ДЕНИСОМ БІГУСОМ» ЛЕСЯ ІВАНОВА НАМАГАЄТЬСЯ ВЗЯТИ КОМЕНТАР У ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА СЕКРЕТАРЯ РНБО ОЛЕГА ГЛАДКОВСЬКОГО
Автори розслідування стверджують, що до корупційних операцій причетні Олег Гладковський, який раніше був бізнес-партнером нинішнього президента країни Петра Порошенка, екс-керівник «Укрспецекпорту» та голова держконцерну «Укроборонпром» Павло Букін, а також директори підприємств та інші посадові особи держконцерну. У матеріалі також зазначено, що операції організовували через три основні «фірми-прокладки», а однією з яких нібито був завод «Кузня на Рибальському», що належав на той момент Петру Порошенку.
«П’ять років тому, в ці самі дні, я сиділа на бетонній підлозі яхтового ангару Януковича в Межигір’ї. Сушила, феном для волосся, чорну бухгалтерію Танталіта, яку недо-легітимний, похапцем тікаючи з країни, недо-втопив у Київському морі... — пише у себе у ФБ Леся Іванова. — Менш за все в ті дні я могла б собі уявити, що п’ять років потому я буду сидіти... в цій самій сірій смугастій пайті, так само на підлозі, щоправда не на бетонній, але так само не спати і забувати який сьогодні день — вносячи фінальні правки в монтаж і верстку розслідування вже не про «колишніх», які втекли, а про «нинішніх», які прийшли натомість. Про тих, хто обіцяв покарати винних, усе змінити, зробити по-новому, по-правильному і по-чесному. А по факту — зробили все так само, по-старому, тільки під себе і для себе. І винних продовжують покривати так само — тільки вже своїх. Знову сотні мільйонів — цього разу викачані із української оборонки, знову елітні тачки й хати — на них куплені, знову підроблені документи, знову кишенькові фірми, знову схема на схемі й відкат на відкаті. Тільки все в рази огидніше — тому що на оборонці крадуть в умовах війни».
У відповідь спочатку Ігор Гладковський (син) заявив, що подасть до суду на авторів фільму, а представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко назвала оприлюднені в розслідуванні факти наклепом. Пізніше Олег Гладковський (батько) звернувся до правоохоронних органів із заявою про перевірку оприлюднених у журналістському розслідуванні фактів, а також попросив тимчасово призупинити його повноваження першого заступника секретаря РНБО. Він категорично відкидає обвинувачення (interfax.kiev.ua).
Відреагував і сам президент України Петро Порошенко. Він вимагає від правоохоронців здійснення термінової перевірки, викладеної в програмі «Наші гроші» інформації, а також підтримує тимчасове відсторонення від посади Олега Гладковського. Про це написав прес-секретар глави держави Святослав Цеголко на сторінці у Facebook у вівторок.
Скандал одразу підхопили народні депутати, а заодно конкуренти чинного глави держави на президентських виборах. У вівторок представники «Батьківщини» заблокували парламентську трибуну, під час чого Юлія Тимошенко заявила, що вони вимагають імпічменту президента. Згодом трибуну заблокували вже депутати від Радикальної партії, лідер якої Олег Ляшко взагалі заявив, що за подібне Петра Порошенка потрібно... «розстріляти».
26 ЛЮТОГО 2019 Р. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ. КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ В ОБОРОНЦІ СТАВ ПРИВОДОМ ДЛЯ ДВОХ КАНДИДАТІВ В ПРЕЗИДЕНТИ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО ТА ОЛЕГА ЛЯШКА ВИСТУПИТИ ІЗ РІЗКИМИ ЗАЯВАМИ НА АДРЕСУ СВОГО КОНКУРЕНТА - ДІЮЧОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА. ПЕРША ЗАЯВИЛА, ЩО "БАТЬКІВЩИНА" ПОЧИНАЄ ПРОЦЕДУРУ ІМПІЧМЕНТУ, А ДРУГИЙ, ЩО ЗА ТАКІ РЕЧІ ПОТРІБНО... РОЗСТРІЛЮВАТИ.
«Не вдаючись в деталі розслідування, зауважу, що, на мій погляд, поява цієї інформації та відповідного скандалу пов’язана з тим, що, найімовірніше, є люди, які згадану інформацію передали, — вважає політолог Володимир ФЕСЕНКО. — Тобто це цілеспрямована атака. Не всі люди в українських спецслужбах підтримують чинного Президента. Вважаю, що ці люди і «злили» відповідну інформацію журналістам. Журналісти ж, у свою чергу, лише її оприлюднили. Бачимо, що у нас триває передвиборча боротьба вже в середині правоохоронних органів. ГПУ і СБУ — на боці Президента, МВС — проти Президента. А тепер ще й у середині окремих правоохоронних органів будуть з’являтись «дисиденти», які будуть виступати проти нинішнього глави держави. Довіра ж до тих чи інших правоохоронних органів буде залежати від політичних симпатій. Певні наслідки цього скандалу, безумовно, будуть для Президента. Зараз складно їх визначити у рейтингових відсотках. Але зазначимо, що останнім часом рейтинг Президента укріпився, особливо за рахунок патріотично налаштованих виборців. Особливо на Західній Україні. Скандал з контрабандою, навпаки, руйнує цей патріотичний імідж Порошенка, адже знову виникає тема «бізнес на крові». Падіння його рейтингу можливе за рахунок тих громадян, які ще не визначилися, й ті, хто може розчаруватись в патріотичних позиціях Президента».
У випадку з Заманою багато експертів вбачають більше політичних, ніж юридичних причин. До речі, сам колишній начальник Генштабу ЗСУ в інтерв’ю gordonua.com заявив: «Думаю, його (Олександра Турчинова. — Ред.) зачепило інтерв’ю, яке я дав вам у липні 2014 року. Там, де я говорив про повну неготовність, некомпетентності, недосвідченість влади й відсутності політичної волі захищати Крим». А у зв’язку з корупційним скандалом мало хто вірить, що правоохоронні органи серйозно цим займуться. Нагадаємо, в січні 2015 року головна військова прокуратура України повідомила про підозру колишньому главі «Укрспецекспорту» (2005—2010 рр.) Сергію Бондарчуку в заволодінні $7,4 млн, які належали компанії. Але результату розслідування досі немає. Тобто в обох випадках — це імітація справедливості.
