Загострення ситуації на Донбасі за останні тижні серйозно стурбувало світову громадськість, бо очевидним є факт умисної ескалації конфлікту з боку бойовиків. Теракти щодо місії ОБСЄ в Донецьку, цинічні провокації та інформаційні атаки супроводжуються обстрілом позицій українських військових і мирних міст. Сам обстріл демонстративно здійснюється із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Тлом цих подій є процес конституційних змін в нашій країні, питання поступок української сторони і тема проведення місцевих виборів восени цього року. Росія не починає широкомасштабного наступу, але класично використовує створений у Луганській і Донецькій областях плацдарм для, у прямому розумінні, фізичного тиску на Україну. Окрім цього, Кремль нарощує військовий потенціал уздовж всього кордону з нашою державою, а також підсилює ударну потужність на кордонах з країнами Прибалтики. Нещодавні заяви Путіна про те, що Україна незабаром відмовиться від «режиму ручного управління із Заходу» і житиме в мирі з Росією, тільки підтверджують остаточну мету агресора — будь-якими способами підпорядкувати нашу державу впливу Москви. Аж до її розділу, який неможливо здійснити без військового втручання і повної дестабілізації усередині України.
У зв’язку з новим витком агресії в зоні проведення АТО в четвер, 20 серпня, за ініціативою Німеччини в Берліні пройдуть неформальні консультації юридичних експертів країн «Нормандської четвірки» за участю представників Венеціанської комісії для роз’яснення Росії юридичних аспектів конституційних змін в Україні. Формальна причина анонсованої зустрічі значиться як «тлумачення російській стороні юридичних аспектів конституційних змін» в Україні. Фактично подібні спроби «тлумачень» є усним способом переконання того, хто зовсім не звертає уваги навіть на безпрецедентні поступки Києва, зокрема в полі змін Конституції і надання «спеціального» статусу окупованим територіям. Те, що Путіну непотрібен Донбас як такий, зрозуміло навіть жадаючим російської манни «сепаратистам». Кремлю Донбас потрібен у вигляді чергового «Придністров’я», тобто квазіутворення для шантажу України і Європи. Саме тому і Київ при формальних заявах про «тимчасовість» окупації все частіше демонструє готовність фактично відмовитися від зайнятих російськими військами регіонів країни, а Європа готова будь-якими способами заморозити конфлікт на Донбасі. І перший, і другий підхід не розв’язує суті проблеми — зазначених цілей Кремля.
На Донбасі багато населених пунктів існують вже тільки на карті. Це знищені, стерті з лиця землі, обвуглені села, що перетворилися на заміновані кладовища, до яких, зокрема, відноситься і багатостраждальне Широкіне, питання про демілітаризацію якого зайшло у безвихідь. На початку цього тижня бойовики обстріляли низку селищ Донецької області, зокрема і передмістя Маріуполя Сартану. До середи кількість жертв обстрілу збільшилася до трьох мирних жителів, не рахуючи поранених. Низка смертей, ампутації рук і стоп кількох людей, можливо, не виглядають настільки вражаючими на тлі торішнього «Іловайського котла». Проте нещодавній формальний звіт Генштабу про Іловайську трагедію доводить, що роботу над помилками так і не проведено (і це стосується не тільки Іловайського котла), а обстріл міст бандитами здійснюється з торішньою безвідповідальністю. Тобто повторення масштабних зіткнень цілком реальне. Саме тому російська пропаганда не соромиться відверто брехати на тему того, що українські війська обстріляли свою ж територію.
Те, наскільки українська сторона готова до відповіді на можливе широкомасштабне вторгнення Росії, залишається секретом. Проте, на думку експертів, враховуючи можливості російської розвідки, секретність подібних заходів досить таки умовна. З іншого боку, звіт Міністерства оборони про завершення будівництва лінії фортифікаційних споруд не дає відповіді на головне питання — як ідуть справи з нашою здатністю відбити загрозу використання противником, наприклад, авіації. У зв’язку з цим наша оборонна здатність безпосередньо поєднується з готовністю Європи і США продемонструвати максимальну рішучість.
Міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич, який очолював ОБСЄ, заявив, що нинішня ескалація насильства на сході України викликає тривогу і не відповідає духу Мінських домовленостей. Постійна рада ОБСЄ в середу провела спеціальне засідання щодо ситуації на Донбасі. На засіданні виступив голова спецмісії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан, який проінформував представників 57 країн про зусилля місії і створення умов для врегулювання конфлікту. ОБСЄ останні місяці демонструє принциповість в освітленні подій в зоні конфлікту, що і призвело до того, що не так давно проросійськими бандитами було спалено декілька автомобілів місії. В середу, зокрема, ОБСЄ визнало, що Сартана була обстріляна російськими бойовиками. Так (СММ) ОБСЄ, проаналізувавши воронки від снарядів в Сартані, дійшла висновку, що більшість із них стали результатом стрільби зі сходу від селища. Зокрема в її офіційному звіті значиться: «У контрольованій урядом Сартані (15 км на північний схід від Маріуполя) СММ спостерігала і провела аналіз 11 кратерів, визначивши, що або 122-мм, або 152-мм артилерійські снаряди — переважно вистріляні зі сходу — викликали їх». Окрім цього, спостерігачі за допомогою безпілотного літального апарата в контрольованих українським урядом населених пунктах Лебединське, Ломакіне, Сартана і Талаківка виявили велику кількість свіжих воронок на полях і в населених пунктах. На контрольованих бойовиками територіях безпілотник ОБСЄ виявив дев’ять танків у Староласпі (60 км на північний схід від Маріуполя), один танк у Новоласпі, три артилерійські одиниці в Жовтні (30 км на північний схід від Маріуполя), чотири закамуфльовані буксирувані артилерійські гармати в Заїченко (26 км на північний схід від Маріуполя).
Ця інформація підтверджує, що бойовики не збираються відводити важке озброєння, як це визначено Мінськими домовленостями. А останні події доводять, що агресор збирається це озброєння активно використовувати. Українська сторона, у свою чергу, заявляє, що при будь-якій спробі бойовиків в черговий раз здійснити атаки на позиції ЗСУ або мирні міста вогневі точки будуть оперативно знищені. Чергова стурбованість світової громадськості ситуацією на Донбасі і абстрактні заяви про «дух» Мінських домовленостей натякають на те, що дипломатичні ресурси вичерпуються, а значить — існує серйозна загроза рішучого зіткнення до осені цього року.
