У вівторок депутати під гасла мітингувальників біля Верховної Ради, де було чути до болю знайомий гуркіт шахтарських касок, відкрили осінню сесію. Засмаглі і відпочилі парламентарі слухняно прослухали урочисті промови Президента і спікера Ради та взялися працювати.
Після як завжди палкої промови Президента слово надали в тому числі й опозиційним депутатам. Той же Бойко кинув з трибуни низку очікуваних меседжів про незгоду з курсом держави і разом з Новінським залишили сесійну залу. Інші депутати, озираючись на цю пару, лише обурювались — чому той же Бойко досі сидить в Раді, а не в буцегарні. Виступала з розпущеною косою і Юлія Тимошенко з приблизно аналогічною гнівною риторикою. А Сергій Льовочкін взагалі сказав, що «Україна живе в умовах інквізиції». Спалена серверна «Інтеру» в даному випадку дала привід, так би мовити, розписати антураж для подібних заяв.
Перед Президентом виступив спікер Верховної Ради Андрій Парубій, який ритуально згадав про необхідність боротьби з корупцією, що на його думку допоможе наповнити бюджет та заклеймив сумнозвісного суддю Миколу Чауса. Щоправда куди і чому зник цей суддя, у городі якого знайшли банки з доларами, Парубій не пригадав. Говорять, що він вже в Криму, в той час як Рада проголосувала про надання згоди на його затримання та арешт. Таку «оперативність» влада проявляє не вперше. Чого варта історія з Клюєвим, якого оголосили в розшук після того, як дали йому «помахати ручкою» правоохоронцям в аеропорту.
Отже якими ж були основні меседжі самого Президента?
Перше: «Фантазії про мир в обмін на території — ілюзорні. При такому підході не буде ні миру, ні територій, а залишаться лише ганьба та вічно тліючий конфлікт».
Друге: «Для мене головним була, є і буде боротьба за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року».
Третє: «Заява Путіна, ніби питання Криму закрите, це лише його марення. Хоча — воно дійсно закрите 1954 і 1991 роках: Крим був, є і буде українським!».
Щоправда, ні сам Президент, ні його служби так і не прокоментували заяви того ж Нурсултана Назарбаєва, який ще місяць тому повідомив про те, що Порошенко готовий на поступки щодо окупованих територій, але йому «чомусь заважає парламент». Окрім того навіть заяви Президента про «стратегічний курс на НАТО» виглядають сумнівно, адже знаємо, що вже досить тривалий час Україна не призначає свого офіційного представника в Альянсі. Очікувалось, що таке призначення відбудеться під саміт НАТО в Варшаві в липні цього року, але й ці очікування не справдились. Що заважає Президенту підтвердили «стратегічний курс» конкретними діями і призначеннями? Чи, може, цей курс не такий вже й «стратегічний»?
ДО ПАРЛАМЕНТУ ОБРАЛИ НОВИХ ДЕПУТАТІВ, ЯКІ ЗДОБУЛИ МАНДАТИ НА ПРОМІЖНИХ ВИБОРАХ У ЛИПНІ ЦЬОГО РОКУ. ОДНА З НИХ — ІРИНА КОНСТАНКЕВИЧ ВІД УКРОПу, ЯКА МАЄ СИЛЬНІ СТАРТОВІ ПОЗИЦІЇ (ПРИЙШЛА ЗІ СФЕРИ ОСВІТИ) І ГАРНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Насправді такі паралельні реальності нашої внутрішньої і зовнішньої політики натякають на закономірні питання, щодо невідповідності в тому числі промов керманичів та їхніх дій. По факту суспільство відчуває дисонанс від такої невідповідності, що лише посилює негативні настрої, якими безумовно користуються проросійські сили. І тут варто називати речі своїми іменами, адже ті хто себе називає «партіями миру» насправді в свій час привели на нашу землю війну. Але на тлі тотального зубожіння народу і втоми від війни, ці ж сили продовжують грати небезпечними настроями. Гуркіт шахтарських касок в даному випадку — це не лише відлуння від можливого бунту, але й перш за все відголосок регулярних виступів певних політиків по недопаленим телеканалам.
«СТРАТЕГІЧНА НАША ВАДА — ЦЕ БІДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»
Віталій КУРИЛО, народний депутат, фракція «Батьківщина»:
— В політиці завжди є декларації і є справи. Тут треба розуміти цей нюанс. Я кажу як луганчанин, що за ці два роки багато зроблено справ. Перший момент — це обороноздатність, яку не можна порівняти з тим, що було колись. Це факт. За 23 роки армію просто знищили. Тепер ми маємо армію. При чому армію, яка реально воює, а значить має практичний досвід здобутий в надскладних умовах, коли йдеться мова про «гібридну війну». Росія, як не дивно, своїми діями примусила світ звернути на Україну увагу. Інша справа, що питання матеріальних статків простого люду так і не вирішено. Бідність народу — це наша стратегічна вада, дуже вразливе місце. Також існує загроза, що парламент може прийняти так званий «особливий» чи будь який інший статус для окупованих територій. Тут депутати мають проявити себе як патріоти. Дестабілізаційні процеси на Донбасі і в Криму треба було придушувати одразу ж на кореню. Тепер ми маємо проблему з якою дуже важко впоратись і я розумію всю складність завдань, які стоять перед Президентом.
«У НАС «НАРОДЖУЮТЬСЯ» ДИВНІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ДЕОКУПАЦІЇ»
Сергій КУНIЦИН, народний депутат, фракція «БПП», голова Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану:
— Мене не задовольняє те як держава Україна поводить себе по відношенню до окупованих територій Донбасу і Криму. Наведу приклад. На минулому тижні Кабмін приймав програму щодо деокупації Донбасу і Криму. Я поставив питання керівникам уряду — чому мене, прем’єр-міністра Криму, не запросили на обговорення цієї програми? Чому не запросили ні Джемілєва, ні Чубарова? Таким чином, у нас народжуються дивні документи щодо деокупації, які пишуть люди, які не мають жодного стосунку до окупованих земель і які не знають всіх місцевих нюансів та проблем. Але те, що може існувати якась паралельна дипломатія, то вважаю, що заради звільнення наших територій Президент може вести діалоги навіть з чортом.
«ДОКИ У НАС ІСНУВАТИМЕ ОЛІГАРХАТ, ЗАВЖДИ БУДУТЬ НАМАГАННЯ КЛАНІВ ТРИМАТИ ПРЕЗИДЕНТА В ЗАЛЕЖНОСТІ»
Сергій ВИСОЦЬКИЙ, народний депутат, фракція «Народний фронт»:
— Не всі собі уявляють, що держава — це великий корабель, який дуже важко розгортати. На заяви Президента орієнтується не лише внутрішнє середовище. Його меседжі важливі в тому числі і на Заході, якому необхідно уявляти яким курсом іде наша країна. І напрямок цей є. Інша справа як довго ми будемо іти по цьому шляху. Об’єктивно ми не зможемо цю відстань подолати за рік. Для цього потрібно мінімум 20 років. Це наслідки політичної відповідальності всіх 23 років до того як сталась війна.
Безумовно Порошенко за своїм характером є людиною авторитарною. Але питання його повноважень залежать від виборців. Треба визнати, що виборець на парламентських виборах дав «Блоку Петра Порошенка» велику перевагу. Звичайно поки у нас буде існувати олігархат, завжди будуть намагання кланів тримати Президента в залежності. Це об’єктивна реальність. В таких умовах існує наша держава. Саме тому перше що необхідно зробити суспільству — це подолати домінацію кланів, тобто олігархату. Це завдання в тому числі і наше — депутатів. Якщо цього не буде зроблено, то кардинальних змін в країні так само не відбудеться. Для цього потрібен розвиток середнього класу. Лише він зможе своєю конкуренцією «підмити» основи олігархату.
«ВЕЛИКА ШАНА ОЛЕГУ МЕДВЕДЄВУ, ЯКИЙ ПИСАВ ПРЕЗИДЕНТУ ПРОМОВУ»
Iгор МОСIЙЧУК, народний депутат, Радикальна партія Олега Ляшка:
— Абсолютно відчувається дисонанс між заявами Президента і його реальними кроками. Велика шана Олегу Медведєву, який писав Президенту промову. Виступ написано блискуче. Він навіть використав цитати із праць оунівців. А по суті — при цій владі народу залишається в даному випадку без надії сподіватись.
«ДЕПУТАТИ НЕ МАЮТЬ ДОПУСТИТИ ПРИЙНЯТТЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ В ЧАСТИНІ ТАК ЗВАНОГО ОСОБЛИВОГО СТАТУСУ»
Оксана СИРОЇД, перший заступник голови Верховної Ради:
— Перше, що має вирішити парламент — це прийняти бюджет на 2017 рік. Друге — це не дати прийняти зміни до Конституції щодо так званого «особливого статусу» та виборів на окупованих територіях. Це два основні моменти, які має забезпечити парламент. І я би окремо поставила питання щодо того, що ми маємо зробити, щоб Рада у випадку, якщо комусь захочеться провести такі зміни до Конституції, має зробити, щоб його не зламали. А тиск такий буде продовжуватися ще роками. Що торкається політики Президента в цьому плані, то мушу сказати, що проблема Мінського формату в тому, що він не є публічним. Звідси і виникають історії про паралельну дипломатію. Гадаю, що переговори політичної і економічної підгрупи мають висвітлюватись для загалу.
