Чимало українців у вирі напружених політичних обставин змушено, неминуче забувають сенс та уроки повчальних подій не такого вже й далекого минулого (зрозуміти це можна, а от цілком виправдати — навряд чи). Є «туманне відчуття» — щось схоже десь, колись уже відбувалося, а от де саме, коли конкретно — не одразу й пригадаєш; справді, стільки такого несподіваного трапляється навколо щодня... Але ми спробуємо пригадати.
Осінь 2003 року. У російських політико-економічних «вищих колах» сталася воістину сенсаційна подія: був звинувачений у корупції, несплаті податків у бюджет, всіляких фінансових махінаціях відомий всій країні олігарх, власник нафто та газо-видобувної компанії «ЮКОС» Михайло Ходорковський. Майже негайно надійшло повідомлення про арешт цього олігарха (безумовно, пан Ходорковський з його мільярдними статками був саме ним!). Генпрокуратура РФ та Федеральна служба безпеки Росії одразу виступили з підкреслено жорсткими коментарями, сенс яких зводився до нехитрої тези: жодної, буквально ніякої політики у цій справі немає, не було й бути не може, йдеться лише й винятково про боротьбу з корупцією, і російських правоохоронців абсолютно не цікавить у перебігу цієї боротьби, до якої саме партії, політичної сили або бізнес-фракції належить той чи інший обвинувачений. Важливо лише одне: Ходорковський порушив закон, в його діях є корупційна складова, і він мусить відповідати.
Як відомо, відбувся «справедливий суд» і колишній власник ЮКОСА отримав тривалий термін ув’язнення — за «неполітичними» звинуваченнями. 2013 року президент Володимир Путін «помилував» його. І що більший відрізок часу відділяє нас від тих подій — то більше запитань виникає до їхніх головних дійових осіб.
І основне з цих запитань є дуже простим: за що ж саме був заарештований Ходорковський? Не за «політику»? Звичайно, ніколи й жодним чином герой нашої оповіді не був «білим і пухнастим». Навпаки: його минуле є... м’яко кажучи... неоднозначним. Але і тоді, 2003-го (вже притишеним голосом: навіщо дратувати Самого, того, що в Кремлі сидить), і тим більше потім втаємничені в деталі й до того ж бодай мінімально чесні люди визнавали: Ходорковського посадили якраз за політику. Конкретно: за те, що почав фінансувати (і то досить солідно та системно) політичну опозицію до Путіна. Ще конкретніше: за те, що у вузькому колі «найбільш успішних людей Росії» насмілився просто у вічі сказати Самому: корупція — це те, що коїться навколо вас особисто. Кара була жорсткою.
...Корисно іноді пригадати те, що відбувалось (не у нас, боронь Боже!) якихось 12 років тому. Можливо, зробимо життєво необхідні висновки?
