Росія і права людини — поняття не тотожні. Після рішення Москви не продовжувати мандату групи спостерігачів ОБСЄ на міжнародних автомобільних пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк» російсько-українського кордону росіяни вирішили атакувати цю організацію по іншому напрямку. Кремль заблокував проведення Щорічної наради ОБСЄ з огляду імплементації зобов'язань держав-учасниць у людському вимірі (HDIM), початок якої було заплановано на 27 вересня у Варшаві. Росія — єдина країна із 57 держав-учасниць ОБСЄ, яка перешкоджає цьогорічному проведенню HDIM.
Як відомо, Щорічна нарада з питань людського виміру, яку організовує Організація з безпеки та співробітництва в Європі, є найбільшою за кількістю учасників та широтою охоплення проблематики європейською конференцією на тему прав людини. Вона об’єднує як офіційних урядових представників від усіх країн, членів ОБСЄ, так і репрезентантів громадянського суспільства.
У Державному департаменті США Росію звинуватили у блокуванні контролю над становищем з правами людини, яке погіршується, і закликали РФ гарантувати захист основних свобод і дозволяти громадянам вимагати від своїх урядів підзвітності, в тому числі за допомогою вільних і справедливих виборів. «Сполучені Штати не ігноруватимуть порушення прав людини. Ми продовжимо робити все від нас залежне, щоб привернути увагу до всього спектра проблем у галузі прав людини в регіоні ОБСЄ, і ми будемо працювати із союзниками й партнерами, щоб захистити принцип всеосяжних щорічних оглядів людського виміру з активною участю громадянського суспільства», — йдеться в повідомленні Державного департаменту США (state.gov).
Навряд чи це спонукає Москву змінити свою зухвалу поведінку — вона продовжуватиме використовувати різні міжнародні організації для блокування розгляду тих чи інших питань або, навпаки, для просування брехні та створення паралельної реальності. В МЗС Росії вже назвали заяву Держдепу США «спробою спотворити справжній стан справ». Також у Москві продовжили нести різну єресь, яка вже мало кого дивує: «Росія наполягала на внесенні до порядку денного заходу, присвяченого питанню боротьби з героїзацією нацизму та неонацизму, зважаючи на загострення відповідних проблем у просторі ОБСЄ».
Як часто це буває з російським керівництвом, воно намагається звинуватити Україну та інші країни світу в тому, що сама й робить. Власне, про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній ЦИМБАЛЮК під час засідання Постійної ради ОБСЄ 30 вересня у Відні: «Ми продовжуємо бути свідками безпрецедентного зростання радикалізму, ненависті, ворожнечі, агресивного націоналізму, неонацизму та ксенофобських проявів у Російській Федерації, що особливо підживлюється державними ЗМІ, як і надання широкої підтримки численним авторитарним режимам. Як продемонструвала серія скандалів, Москва також намагалася налагодити зв'язки з сучасними ультраправими політичними силами на всьому континенті й за його межами, вважаючи, що наявність таких союзників допоможе Кремлю розширити свій геополітичний вплив. Спроба Росії представляти себе як головного борця проти нацизму та неонацизму, широко прославляючи сталінізм, який вчинив такі ж злочини проти цілих націй, — виглядає цинічною та лицемірною», — заявив Цимбалюк у відповідь на заяву делегації РФ на тему: «Зростання неонацизму в зоні ОБСЄ як наслідок Мюнхенської угоди 1938 р.» (ukrinform.ua).
Насправді, Росія блокує нараду тому, що не хоче дістати чергового прочухана за недемократичні вибори до Держдуми, а також за порушення прав людини на окупованих територіях, які вона теж примусила брати участь у так званому голосуванні. У Криму росіяни це провели вдруге, а от в окремих районах Донецької та Луганської областях — вперше, перед цим роздавши жителям окупованих територій свої паспорти. І за це Кремль має нести відповідальність. Які механізми примусу до цивілізованості?
«РОСІЯНИ ГРАЮТЬ НЕ ЛИШЕ З НАМИ, А З УСІМА ТИМИ, ХТО НАМАГАЄТЬСЯ ДІЯТИ ЦИВІЛІЗОВАНО»
Андрій СЕНЧЕНКО, голова громадського правозахисного руху «Сила права», народний депутат України V, VI, VII скликань:
— На мою думку, ОБСЄ є серед тих організацій, які підлягають глибинному реформуванню. В те, що було створено — як організацію, яка діє на основі консенсусу всіх долучених країн, досить потрапити одному покидьку з правом вето, і ця ложка дьогтю зіпсує всю бочку меду. Саме тому розглядати ОБСЄ як ефективний механізм забезпечення безпеки та співробітництва неможливо. Вона насичується співробітниками російських спецслужб за квотою, яку має там Російська Федерація, і ті особи працюють зовсім не на зазначену безпеку та співробітництво. Вони маніпулюють, зокрема, й мандатом по українсько-російському кордону.
Також потрібно розділити відповідальність між агресором та відвертими слабаками від колишньої української влади, коли 2014-го вона погодилася на урізаний мандат ОБСЄ без Криму. Формула з боку агресора і деяких інших країн Заходу була така: погоджуйтесь, інакше нічого не буде. Ось і погодилися. Тепер щось змінити на восьмому році війни під час постійних маніпуляцій з боку Росії практично нереально. Тому ми можемо довго говорити про те, що не вдається ОБСЄ, але відповідь буде одна: в основі цієї організації непрацюючий механізм. На мою думку, ті, хто дотримується міжнародного права, повинні мати механізм консолідації зусиль і бажання їх консолідувати для того, щоб ставити на місце порушників. На цьому принципі й доцільно будувати нові структури, які гарантували би безпеку та співробітництво не лише в Європі, а й у світі.
Щодо маніпуляцій Росії, то зрозуміло, що у них свої резони. Вони грають. Причому грають не лише з нами, а з усіма тими, хто намагається діяти цивілізовано. Це нагадує ситуацію, коли компанія студентів-інтелектуалів випадково потрапила до пітерської підворітні, де верховодить місцевий бандит. Можна й далі протирати собі окуляри, але тоді їм стане непереливки.
На жаль, зазначені міжнародні інститути не дієві. І все це на тлі глобальних небезпек. Тому зараз світ має перебудуватись для того, щоб консолідація базувалася на здорових принципах. Інакше це загрожує великою бідою для всіх. Але тоді треба зрозуміти, що не вийде консенсусу з тими, хто плює на міжнародне право. Для цього потрібні механізми примусу. Для того щоб поставити Росію на місце і повернути у свої кордони, потрібні скоординовані зусилля від маленької країни Естонія до великої країни США. На жаль, багато країн корумповані Росією, від чого такий консенсус у загальносвітовому та європейському вимірі розчиняється. Навіть те, що відбувається навколо нас — газ в обмін на принципи. Це означає, що декларація цих принципів була лише демонстрацією. Але не забуваймо, що в багатьох країнах така подвійна мораль уже призвела до електоральних зсувів. І тут питання, в який бік піде цей зсув — здорового глузду чи нового витку абсурду.
«ОДНА ІЗ ПРИЧИН ТАКОЇ ПОВЕДІНКИ РОСІЇ — НЕМОЖЛИВІСТЬ ОБСЄ ПІДТВЕРДИТИ ЛЕГІТИМНІСТЬ ДУМСЬКИХ ВИБОРІВ»
Ескендер БЄРІЄВ, голова правління ГО «Кримськотатарський ресурсний центр»:
— Те, що Росія заблокувала проведення наради ОБСЄ з питань людського виміру, пов’язано не лише з питаннями окупації Криму і Донбасу, а й з останніми виборами в Держдуму. На основі цих виборів відбулися певні брехливі нагнітання ситуації Росією у зв’язку з тим, що в мандаті ОБСЄ є право моніторити вибори в країнах, які належать до цієї організації. Цього ж року РФ обмежила присутність спостерігачів ОБСЄ на виборах. У результаті ОБСЄ взагалі відмовилася від делегування своїх спостерігачів, а отже, не мала можливості підтвердити їхню легітимність. І це одна із причин, чому Росія поводиться таким чином.
Погоджуюся з тим, що ОБСЄ — це один із найширших майданчиків, на якому бере участь як громадський сектор, так і країни-учасники ОБСЄ. Україна неодноразово використовувала такі майданчики, а Росія системно намагалася представити там так званих «правильних» кримських татар і «правильних» українців. У них виникали проблеми з отриманням віз, оскільки захід у даному разі відбувається у Варшаві. Росія відповідно проводила низку маніпуляцій, щоб якось представити цих людей, на що завжди реагувала Україна. Наприклад, Кримськотатарський центр не просто робив заяви, а й стежив за тими, хто виступав на цих майданчиках.
На сьогодні Росія ставить під сумнів низку міжнародних організацій, і це є викликом міжнародній спільноті.
