Президент Володимир Зеленський, перебуваючи у Великій Британії на Конференції ООН з питань зміни клімату COP26, провів низку зустрічей зі світовими лідерами. Глава Української держави на полях кліматичного саміту у Глазго зустрівся із президентом США Джо Байденом. «Під час розмови з президентом США у Глазго обговорили ситуацію безпеки на Донбасі. США продовжать підтримувати територіальну цілісність та реформи в Україні», – написав Зеленський у Twitter.
Під час зустрічі з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо Зеленський висловив сподівання щодо посилення економічної співпраці двох країн та розширення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, дія якої вже дає позитивні результати. Сторони також обговорили загрозу, яку становить проєкт «Північний потік-2» для енергетичної безпеки Європи, енергетичну кризу та заходи щодо боротьби з нею. Були також зустрічі у Зеленського з європейськими лідерами.
Важливі для України контакти відбулися на тлі останніх подій глобального та локального характеру. На кліматичну конференцію не приїхали лідери Китаю Сі Цзіньпін та Росії Володимир Путін, не було їх і на саміті G-20, який відбувся буквально напередодні в Римі. Джо Байден під час виступу у Глазго назвав такі кроки помилкою. За його словами, у російського колеги "буквально палає тундра", Росія має серйозні проблеми з кліматом, але Путін "мовчить про бажання щось робити".
Перед цим українські військові у відповідь на обстріл російсько-терористичних військ на Донбасі, внаслідок чого загинули двоє українських бійців, вперше застосували безпілотний літальний апарат «Байрактар», знищивши вогневу позицію (гармату) супротивника. Це викликало істеричну реакцію в Москві, до чого Україна вже звикла, а ось німці та французи неприємно здивували, розкритикувавши дії ЗСУ. Але українці мають повне право на захист своєї країни, тим більше коли тебе постійно обстрілюють. Наша країна продемонструвала, що вона не сидітиме, склавши руки, особливо в умовах російської окупації частини своєї території.
Всі ці події свідчать про зростаюче розмежування позицій світових гравців та посилення їхнього протистояння. Незважаючи на спробу США залагодити відносини з Росією, Москва тяжіє до союзу з Китаєм. У таких умовах світ очікує на серйозну конфронтацію між Заходом і Китаєм-Росією, якщо вони, звичайно, не домовляться між собою. І в цьому протистоянні Україна займатиме своє місце, оскільки є однією з болючих точок неоімперської Росії. Ми в таборі Заходу, хоч офіційно не є членами ні НАТО, ні Євросоюзу, і знаходимося на передовій цієї боротьби, отже, маємо бути готовими до розвитку будь-яких подій.
«У таких форумах, як кліматичний, завжди є дві цілі, – коментує «Дню» міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.) Володимир ОГРИЗКО. – Перша мета визначена порядком денним самого форуму – заявити позицію країни з того чи іншого питання, в даному випадку – це кліматичні проблеми. Людство має не допустити катастрофічних наслідків, які на нас усіх насуваються. У цьому контексті цей кліматичний саміт є своєчасним «дзвіночком» та черговим закликом до урядів, особливо тих країн, які на ці речі не звертають або мало звертають уваги. Тут треба всім повернутися обличчям до проблеми. У цьому контексті дуже дисонують із загальним настроєм країн, які турбуються про ці проблеми, тобто країн цивілізованого світу, настрої тих країн, які забруднюють атмосферу, а це здебільшого Китай та Росія. І ці країни практично проігнорували захід, відправивши делегації низького рівня. Це також є певним знаком, адже якщо країнам ті чи інші речі не цікаві, то вони й формують відповідну делегацію».
"Чому так відбувається? І чому Росія та Китай настільки скептичні щодо кліматичних проблем у світі? – продовжує дипломат. – Росія була і залишається країною, яка живе на джерелах енергії, що видобуваються з надр, – нафти, газу, вугілля. Така перспектива цивілізовані країни не влаштовує, тому тема декарбонізації у них стоїть досить гостро, а Росія у будь-який спосіб намагається цей тренд загальмувати та зробити так, щоб можна було продовжувати жити за рахунок своїх природних багатств, використання яких, у свою чергу, шкодить усьому світу. У Китаї ситуація приблизно така сама. Хоча там робиться певний наголос на перехід на нові технології. Виходить так, що у світі існує розподіл на країни, які дбають про своє майбутнє, майбутнє сусідів і майбутнє світу загалом, і країни, які живуть зовсім за іншими принципами, тобто живуть сьогоднішнім днем. Саме такий політичний висновок ми можемо зробити з конференції у Глазго. Зауважу також, що у світі є дві різні цивілізації з різними цінностями».
«Але є й інший вимір таких заходів – це двосторонні контакти, – зазначає Володимир Огризко. – Лідери, безумовно, вирішують питання, які виникають у їхніх двосторонніх відносинах, і конференція у Глазго не стала винятком, у тому числі й для України. Факт зустрічей Зеленського з Байденом та Блінкеном є, звісно, позитивним. У рамках наших діалогів із західними країнами, у тому числі США, які не припиняються, питання безпеки України не лише обговорюються, а й вирішуються. Будь-який контакт у цьому випадку є корисним для України».
