7 березня у Гаазі розпочалося перше засідання Міжнародного кримінального суду з розслідування воєнних злочинів Росії, скоєних в Україні. Про це під час телемарафону повідомив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
«Сьогодні буде зроблено перший крок, щоб в межах міжнародної спільноти дати правову оцінку воєнним злочинам РФ. Є кілька паралельних процесів, які можуть бути використані як оцінка злочинів Росії і її керівництва на території України. Це перше засідання, щоб намітити подальші кроки щодо фіксації і оцінки злочинів, підготовки до безпосередньо судового засідання. МКС керується Римським статутом. На жаль, Україна визнала, що Римський статут не відповідає Конституції. Зараз Верховна Рада, Офіс президента, Мін'юст працюють над пакетом документів, які дозволять дуже швидко ратифікувати Римський статут», — зазначив народний депутат.
Веніславський наголосив, що воєнні злочини не мають строків давності, і ті, хто віддає злочинні накази, і ті хто їх виконує, будуть об'єктами переслідування на території будь-якої країни, яка ратифікувала Римський статут, а це майже всі країни Європи і цивілізованого світу. «Результат ми отримаємо протягом кількох місяців, року, а то й кількох років, адже це дуже ретельна діяльність. Але ми отримаємо результат у вигляді конкретних вироків Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинців Росії», — сказав парламентар.
А набір воєнних злочинів Московії великий і тривалий в часі. Все почалося ще в 2014 році під час захоплення Криму і війни на Донбасі. Але зараз, після початку повномасштабної війни проти України 24 лютого, ці злочини примножилися і стали масовими. Бомбардування українських міст і сіл, розстріли мирного населення, насильство і знущання над людьми відбуваються в щоденному режимі. Гинуть сотні людей, включаючи дітей. Це велика трагедія, від якої потерпає український народ. Все, у чому звинувачує Путін українців, якраз вчиняє його військо-політичний режим. Це сучасні неонацисти, які здійснюють геноцид проти українців.
«У путінській Росії, замість легких перемог над Україною та на тлі несподіваних та важких західних санкцій, влада намагається підняти величезний пропагандистський тайфун, - пише у ФБ політолог Віктор НЕБОЖЕНКО. - Скрізь, від вуличної реклами, телевізійних екранів та заставок у російському сегменті інтернету, від одягу до танків, машин та туалетів скрізь з'являється одна латинська буква «зет». Замість німецької свастики путінська Росія, як віспа, покривається латинською літерою Z, що вже офіційно читається подвійно, як «Вперед, на війну із Заходом» та «За Перемогу над Україною». Так, непомітно для запеклих патріотів Росії почалася «латинізація» російського букваря і, заразом, швидке освоєння фашистської ідеології та практики. Тепер, незалежно від часу смерті чи життя Путіна, Росія повним ходом іде до свого специфічного російського фашизму 21 століття. При цьому, як завжди трапляється в російській історії, вона швидко і несподівано для себе і всього світу, провалилася в темне, вузьке майбутнє російського фашизму, якому немає місця в 21 столітті. Навіть Китай та Іран не дозволяють собі стрімкої фашизації свого суспільства, а зупинилися на політичному чи релігійному авторитаризмі. Росія, як завжди у своїй історії, сміливо та безжально експериментує над майбутнім своїх громадян. За ці 20 років лідер Росії Путін зробив усе можливе для формування російського фашизму-імперського націонал-соціалізму 21 століття, в якому багато спільного від "сталінського соціалізму" 20 століття з його репресіями, поліцейщиною, мілітаризмом, антизахідництвом, злиднями та пропагандою».
«Світова спільнота тільки розгойдується і намагається зрозуміти, що ж таке сталося в путінській Росії, яка буквально за тиждень спалила всі мости із Заходом і примудрилася обвалити світовий порядок, - продовжує аналітик. - Світова спільнота ще не до кінця усвідомила, що путінська Росія не просто віроломно напала на Україну, вона напала на весь західний світ і що тепер знадобляться роки для того, щоб зменшити, заморозити та перемогти смертельну небезпеку, що походить з путінської Росії. Захід не розуміє, що фашизація Росії – це надовго. Лицемірно шкодуючи й захоплюючись мужністю українців, які обливаючись кров'ю та терплячи величезні поневіряння, борються з російською агресією, Захід не поспішає на допомогу, воліючи почекати та зрозуміти хто переможе у цій війні. А далі вони, як завжди, знають, що робити з переможцем чи тим, хто програв... Але чим довше західні політики тягнутимуть з наданням масованої військово-політичної допомоги Україні, то довше і важче Заходу доведеться боротися з Росією в майбутньому. Путін не зупиниться – він мріє зруйнувати ситий демократичний Захід і лише Україна заважає йому досягти цих цілей».
Поки цивілізований світ, на жаль, цього до кінця не розуміє. Він воліє послабити Росією руками України. Так, введені жорсткі економічні санкції (за це ми вдячні), яких не було ніколи і від яких страждають вони самі. Але це не порівняти з тим, що сьогодні переживає і які втрати несе Україна. Ціна може бути дуже дорогою не тільки для нашої країни, а й для Заходу, який може переграти сам себе. Тому краще діяти: швидше, більше, ефективніше. Не тільки заради України, а й заради самих себе.
Які очікування від Міжнародного кримінального суду в Гаазі?
«Те, що зараз розпочав розглядати Міжнародний суд ООН – це заява за Конвенцією «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього», - коментує «Дню» доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка Микола ГНАТОВСЬКИЙ. - Поки що ця заява не зводиться до звинувачення Російської Федерації у геноциді. Вона викликана тим, що однією з підстав, які називав Путін, коли, по суті, оголошував війну Україні, було заперечення українців як незалежної нації та її права мати власну державу. Він оголошував хибне звинувачення у начебто геноциді так званого «народу Донбасу». Оскільки таку заяву зробив президент РФ, то вона є офіційною позицією цієї держави. Вона є навмисним перекрученням змісту Конвенції «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» від 1948 року. Відповідно це дає Україні підставу звернутись до Міжнародного суду ООН, що Україна і зробила, для того, щоб суд офіційно це спростував. Щоб суд сказав, що ні про який геноцид з боку України і ні про який «народ Донбасу» йтися не може. Таким чином має бути повністю заперечена неправдива інформація проти України. Раз і назавжди.
Друга частина заяви пов’язана з тим, що агресивна війна, яку розпочала РФ в 2014-му і продовжила широкомасштабною агресією в 2022-му, супроводжується їхніми заявами про те, що українці не існують як нація і не можуть мати власну державу. І тут виникає загроза геноциду українського народу з боку Російської Федерації. Йдеться про обсяг юридичних зобов’язань держав запобігати злочинам геноциду. Тому що згадана Конвенція стосується не лише покарання за цей злочин, а й запобіганню злочину геноциду. Ці два аспекти в Міжнародному суді ООН будуть розглядатись 7-8 березня. Крім того, за Європейською Конвенцією з прав людини відповідний суд виніс наказ про тимчасові заходи адресовані РФ припинити негайно знищувати цивільних українців, цивільні об’єкти та інше.
Третій трек – це Міжнародний кримінальний суд, який почав розслідувати воєнні злочини і злочини проти людяності, що вчиняються Російською Федерацією протягом збройного конфлікту. 39 держав учасниць Римського статуту звернулись з таким поданням до МКС і його прокурори почали над цим працювати. Але все це, як на мене, не відповідає на основоположне питання щодо злочину агресії з боку російської верхівки. І для цього існує ініціатива створення спеціального Трибуналу щодо злочинів проти України. На днях було оголошено Декларацію і заяву про створення такого спеціального Трибуналу, яку підтримують провідні юристи-міжнародники світу та багато політиків. Зараз її офіційно підтримав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і триває робота по створенню відповідної коаліції держав, які будуть створювати цей спеціальний Трибунал для керівництва РФ саме за злочини агресії. Агресія РФ – це злочин, що триває. Щодня. Кожна їхня дія в воєнному плані проти України – це продовження агресії.
До речі, один із прокурорів Нюрнберзького процесу Бенджамін Ференс визнав, що раніше думав що Другої світової війни було достатньо для того, щоб більш таке не повторилося. Наразі ця трагедія знову настала завдяки путінській політиці. Я особисто знаю цю людину. Він впевнений, що правосуддя настане. В 1942 році, коли було ще дуже далеко до перемоги, була Лондонська декларація під час війни, в якій держави-підписанти заявили, що будуть притягати до відповідальності нацистських воєнних злочинців. Так і зараз держави вже заявляють про необхідність притягнення до відповідальності російської верхівки за цю жаливу і безпрецедентну війну, яку вони розв’язали проти України в XXI столітті. Бенджамін Ференес стверджує, що перемога буде за тим, за ким правда, тобто за Україною».
