25 березня цього року українські прикордонники затримали керченське риболовецьке судно «Норд», що йшло під прапором РФ у азовському морі. Цей інцидент набув широкого резонансу, а Державна прикордонна служба застерегла українських рибалок від можливих провокацій з боку російських прикордонників окупованого Криму.
Невдовзі в Криму затримали українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» (порт приписки — м. Очаків) з п’ятьма членами екіпажу. «День» неодноразово писав про долю цих рибалок, які, на жаль, досі залишаються заручниками окупаційної влади на півострові.
Після цих випадків у ЗМІ почали говорити про новий етап конфлікту між Україною та РФ — морський. Днями Президент України, вітаючи рішення Ради ЄС продовжити на рік «кримський пакет» санкцій проти російського агресора, написав у своєму «Твітері»: «Розраховуємо на жорстку позицію ЄС щодо нових безпекових викликів з боку Росії у Чорному та Азовському морях. Обговоримо це питання з лідерами ЄС на саміті 9 липня».
Яка сьогодні ситуація в акваторіях Азовського і Чорного морів? На підставі чого регулюється економічна діяльність на морі між країнами, які перебувають в умовах реальної війни? Що буде з затриманими моряками суден «Норд» і «ЯМК-0041»? Ці та інші питання на прохання «Дня» прокоментував представник Президента України в АР Крим, експерт з морського права Борис БАБІН.
— Виходячи із загострення ситуації в Азовському та Чорному морях, наскільки сьогодні є важливим і, головне, дієвим міжнародний тиск на РФ?
— Ми бачимо, що ситуація дійсно загострюється. Тому відповідна жорстка позиція Глави держави, органів виконавчої влади, зокрема МЗС, позиція секретаря РНБО — дуже важлива. Органи влади мають відчувати цю спільну проблематику і вживати відповідних заходів протидії агресору на своїх місцях. На міжнародному рівні ми маємо взаємодіяти з країнами, які зазнають шкоди від незаконних дій Росії. Це також робота з ЄС через Агентство морської безпеки та інші органи, які опрацьовують конкретні факти порушень міжнародного морського права з боку РФ та накладають санкції. Безумовно, усі активності на юридичному рівні мають доповнюватись безпековою і оборонною діяльністю. Санкції мають вплив, якщо поширюються на реальні суб’єкти господарювання. Наприклад, можна давно накласти санкції на російські суб’єкти торговельного судноплавства, на відповідні страхові компанії, на великих судновласників, корпорації, які володіють флотом і незаконно перешкоджають діяльності України на окупованих територіях.
— Ви брали участь у розв’язанні морських конфліктів між Україною і РФ ще до окупації Криму і частини Донбасу. На які офіційні документи сьогодні спираються відносини двох країн на акваторіях морів?
— Так, для мене цей конфлікт виник не вчора. Як юрист я займався справою вбивств українських рибалок російськими прикордонниками 2013 року. Нагадаю, наших громадян тоді просто розстріляли, а одному, який вижив, ще й висунули звинувачення в браконьєрстві. Тоді втручання міжнародних інституцій привело до того, що росіяни злякалися зайвого розголосу, а того чоловіка повернули в Україну. Звичайно, жодної компенсації родинам росіяни не виплатили.
Де-юре з того часу нічого не змінилося. Ми маємо дві ключові угоди. Це договір 2003 року про використання Азовського моря і Керченської протоки, який Україна підписала після подій на косі Тузла, в умовах шаленого тиску Росії. Цим договором зазначено, що Азовське море і Керченська протока є внутрішніми історичними водами двох держав, що державний кордон має бути встановлений по Азовському морю за окремою домовленістю, а в Керченській протоці діяльність регламентуватиметься ще за окремою домовленістю без фактичного встановлення кордону. Після розпаду СРСР Україна залишила за собою контроль над Керч-Єнікальським каналом у Керченській протоці, і росіян це завжди дратувало. Цей договір ратифікований законами обох держав.
Також є міжвідомча угода 1993 року про спільне використання рибних ресурсів у Азовському морі. Угода є чинною. За нею збирається комісія з представників уповноважених відомств України та РФ. Вони обговорюють вилов риби з господарською та науковою метою, розподіл квот, порядок взаємодії сторін. Цікаво, що комісія не припинила роботу після окупації Криму Росією.
Сьогодні Росія, вважаючи Крим своєю територією, надає кримським захопленим підприємствам частину цих квот. А ці підприємства, на захоплених суднах, які незаконно підняли прапор РФ, здійснюють вилов риби. Саме в цю пастку потрапив «Норд».
— Як розвивається ситуація з екіпажем цього судна?
— Затримання судна з браконьєрами росіяни перетворили на політичний трилер. Нагадаю, судно «Норд» затримали законно, навіть якщо б воно було російським. Не можна видобувати рибу без квоти, не можна передавати квоти на окуповану територію, навіть якщо абстрагуватися від незаконного прапора і незаконного виходу з порту «Керч». На Україну чинився тиск, щоб цих людей відпустили. Але завдяки конструктивній позиції прикордонників та інших органів цей тиск був безуспішним. На сьогодні можна констатувати певні проблеми з кримінальним провадженням щодо затриманих з боку органу, який контролює процес із Києва. Але екіпаж притягнуто до відповідальності за незаконний перетин кордону. Після цього росіяни найняли адвокатів, залучили консульських співробітників, намагалися вивезти екіпаж із України. Це не вдалося через пункт пропуску в Харківській області та через КПВВ «Чонгар». Після цього їх завезли в Посольство Росії в Києві, де вони перебувають досі. Їм видали фейкові паспорти громадян РФ і спробували вилетіти з ними з аеропорту «Жуляни» до Росії через Мінськ. Двом це вдалося, бо їхні прізвища трохи відрізнялися від наявних у базах прикордонників. До речі, компанія «Белавіа» відмовилася повертати літак із цими громадянами. Інших повторно притягають до відповідальності, але, на жаль, у цій справі, можливо, хтось робить те, що не має робити за присягою. Ми розуміємо, що росіяни витрачають на це чималі ресурси. Але я впевнений, що завдяки наполегливості СБУ в цій справі буде справедливе рішення суду. Саме судно «Норд» заарештоване і перебуває в Бердянську.
— Ще одна історія, про яку ми говорили раніше, це затримання понад місяць тому очаківського риболовецького судна «ЯМК-0041» росіянами поблизу Криму. Ви казали, що їм «шиють» браконьєрство і не випускають з півострова. Яка сьогодні ситуація з цими людьми?
— Хочу нагадати, що це не перший випадок затримання українського судна росіянами після окупації Криму. Рік тому були затримання й огляди, а на капітана судна «Рибалка Херсона» наклали стягнення за нібито порушення кордону РФ. Капітан звернувся до морської профспілки, відкрито провадження щодо незаконного затримання, але чомусь Білозерський районний суд Херсонської області ніяк не хоче розглядати справу по суті і визнати незаконними дії російських прикордонників.
За рік повторилася ситуація, але екіпаж затриманого «ЯМК-0041» уже не відпустили. На судні було 5 осіб. Два тижні їх тримали просто як заручників. Родини почали скаржитись до профспілки, ті — до міжнародних інстанцій, до нас. Ситуація стала публічною і росіяни констатували, що притягають капітана за браконьєрство. Ми так розуміємо, що звинувачення ґрунтуються на вибитих свідченнях. Росіяни двічі допускали до них дружин. Схоже на дію терористів: показати, що заручники живі, для подальших переговорів. Крім того, вони додумались до того, що взяли з членів екіпажу розписки про добровільне перебування на території військової бази. Люди перебувають під тиском. Ми розуміємо, що просто так їх не випустять і триматимуть як заручників, можливо, щоб використати в інших справах.
— Чи є подібні прояви агресії з боку РФ на акваторії Чорного моря?
— На Чорному морі росіяни нарощують військові сили. Уже публічно вони визнають факт охорони об’єктів «Чорноморнафтогазу». Раніше окупанти ухилялися від того, що на захоплених вишках є військові. Але це не захист об’єктів, а спосіб подальшого тиску на Україну з метою посилення контролю за судноплавством на Чорному морі за допомогою ракетних катерів, які можуть здійснювати вогневий контроль аж до узбережжя Одеської області. Тобто Росія резервує за собою можливість знищити українське торговельне судноплавство, а це — загальна загроза експорту й усій економіці країни. Якщо проблема Криму не б’є по кишені кожного, то в разі блокування судноплавства громадяни одразу відчують це на курсі гривні, пенсіях, зарплатах.
— Який вплив матиме на українське судноплавство відкриття Керченського мосту?
— Ця споруда є незаконною. Росіяни активно оглядають усі судна, які проходять Керченську протоку. Ці зупинки призводять до економічних втрат. Щоправда, там ходить небагато суден під українським прапором. Але міст уже негативно впливає на розвиток маріупольського і бердянського портів.
— Чи позивається Україна до міжнародних судів через будівництво цього моста?
— Існує процес, ініційований МЗС України. Його ведуть американські юристи в арбітражі, який утворено при міжнародному трибуналі з морського права щодо порушення Росією конвенції ООН про морське право від 1982 року. Позовна заява є конфіденційною. Коли справа дійде до усних слухань, вимоги будуть розсекречені. Але це може бути за кілька років.
