Станом на 7 липня 19 обласних рад України — Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська — підтримали перспективні плани формування територій громад. Під час зустрічі з представниками місцевих ЗМІ на минулому тижні про це заявив голова Верховної Ради Володимир Гройсман.
«Ніхто не говорить про те, що треба знищувати село, навпаки, за останні роки близько 700 сіл просто зникли з мапи України, — наголосив він. — Це буде продовжуватися і далі, оскільки у них немає ні грошей, ні можливостей. Зате у них є сільська рада, яка нічого не вирішує, але отримує заробітну плату». Ми говоримо лише про те, що в кожній області має бути створено перспективний план самою областю — ніхто нічого не нав’язує — для того, щоб зрозуміти, які села потенційно можуть об’єднатись в одну сільську раду — раду громади. При цьому будуть збережені села, їхня самобутність, назви, кордони, — все. Єдине питання — замість п’яти сільських рад створять одну» — сказав Гройсман.
Спікер парламенту зазначив, що після об’єднання в добровільні громади села одразу стануть успішними, оскільки отримають той самий механізм збирання податків, наповнення свого бюджету, як і великі міста, зможуть утримувати дитячі садки, школи. «І тому варіантів є два, — продовжував Гройсман, — якщо вас все влаштовує — залишайтесь, ніхто не буде змушувати об’єднуватись, але якщо ви ефективні, якщо ви маєте ідеї, хочете об’єднатись, якщо хочете бути успішними — є інструмент це зробити. А коли ви це зробите, це буде означати, що ви дасте зовсім нову якість життя».
Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко в ефірі одного з телеканалів додав: «Я хочу також наголосити, що не потрібно плутати реформу децентралізації із адміністративно-територіальною реформою, і з тим, що колись хотіли провести — змінити територіальний устрій, але не передавати повноваження». «Ми не формуємо зараз території, — пояснював він, — ми не змінюємо меж населених пунктів. Ми хочемо змінити ментальність — спочатку об’єднання громад, а вже після цього — об’єднуються території. Це створення об’єднаних потужних, ефективних громад».
Про переваги, які отримають після об`єднання сільські громади, розповідають у регіонах і представники Мінрегіонбуду. Так, Лідія Євтушенко, виступаючи на семінарі сільських голів у Рівненській області, зазначила, що «на місцях помилково думають, що децентралізація — це прокрустове ложе, ніби всіх підганяють під одну мірку».
Тим часом у цій області триває робота над створенням плану об’єднання територіальних громад. Але якщо спершу планувалося, що їх має бути 45, то пізніше з`явилася цифра 50 і є навіть тенденція до її зростання. На семінарі, де виступала Євтушенко, депутат Сарненської райради Микола Костецький зазначив, що Кричильська сільрада не хоче об’єднуватися із Сарнами, проте на думку селян, за його словами, не зважають.
Щось подібне відбувається й на Буковині. Політолог Ігор Гаврада під час круглого столу щодо процесу децентралізації у Чернівецькій області вказав, що нині найбільшими супротивниками об’єднань громад виступають сільські голови або депутати селищних і сільських рад. «Цих людей, звісно, можна зрозуміти з погляду їхніх корпоративних прав та інтересів, — цитує його BukNews. — Вони бачать перед собою малу перспективу того, що через чотири місяці знову будуть називатися сільськими головами або депутатами селищної, сільської чи районної ради. Особливо багато сільські голови спекулюють на темі добровільності. Це ж добровільно! Від січня до травня, коли стартував процес, більшість із них палець об палець не вдарили, щоб піднімати шум ще у лютому, вносити пропозиції, а тепер чинять спротив».
Політолог заявив, що саме сільські голови, які не хочуть об’єднання громад, апелюють до того, що немає законодавства. «Вони накручують свої громади, мешканців проти децентралізації, кажуть, що об’єднання громад — це щось таке, що нагадує рух до колгоспної системи 30-х років: всіх зігнати, урівняти, бідних з багатими, багатих із бідними... І нічого доброго з цього не буде. Децентралізацію нібито хочуть провести за рахунок сіл, де менший опір, — говорить Гаврада. І продовжує: — У місцевих громадах рівень обізнаності тих самих сільських голів, депутатів, а потім уже мешканців про децентралізацію і про те, що вона передбачає, що дає, вкрай низький». «Відповідей на запитання, які будуть загрози, що буде з дитячими садочками, ФАПами (фельдшерсько-акушерські пункти), іншою інфраструктурою, — жителі територіальних громад або не мають зовсім, або мають про них спотворене уявлення», — зазначає Гаврада.
Голова партії «Відродження» і співголова депутатської групи «Відродження» Віктор Бондар на зустрічі з журналістами заявив, що «голів селищних і сільських рад буквально примушують до об`єднання. Не враховуючи економічних, історичних і соціальних особливостей регіонів, а головне — принципу добровільності. Тим, хто не хоче такого «добровільного» об`єднання, погрожують залишити без фінансування».
На думку народного депутата та його однопартійців, така реформа призведе до припинення роботи шкіл, дитсадків, клубів, фельдшерсько-акушерських пунктів, бо увага керівництва нових громад буде зосереджена головним чином на тих установах, які розміщені у їхніх центрах. Цим села, які залишаться без своїх рад, будуть фактично знищені, а їхнє населення, мільйони сільських мешканців покинуто напризволяще, впевнений народний депутат. Він також наголошує на тому, що після об`єднання громад «земельні наділи ліквідованих сільських рад будуть підпорядковані центру громади». Як наслідок, селяни «втратять право розпоряджатися своєю землею», — говорить Бондар.
