На початку 2014-го Валерій Вєхтєв очолював фермерське господарство «Хортиця», що на Кіровоградщині. І почувався досить впевнено, будуючи плани на майбутнє. Події, які почалися на Донбасі, вважав прикрим непорозумінням, сподіваючись, що незабаром все владнається. «Я ж навіть в армії не служив, — відверто зізнається чоловік. — Тому й не поспішав до військового комісаріату з проханням призвати до війська. Та дізнавшись — із випуску «Теленовин» — про Іловайську трагедію, зрозумів: моє місце там, на сході. Наступного дня був у райвійськкоматі...»
Служити випало у складі одного із підрозділів 3-го полку спеціального призначення, який виконував бойові завдання на Донеччині. Разом з бойовими побратимами проводив розвідку, вистежував і знищував ворожі диверсійно-розвідувальні групи, виконував інші важливі завдання, часто потрапляв під російські «гради» й міни. Він не раз опинявся між життям і смертю, але, як сьогодні жартує Валерій, його остання година ще не настала.
Влітку 2015-го демобілізувався і повернувся до підприємницької діяльності. Зустрічаючись з колишніми однополчанами, не раз чув від них нарікання на проблеми, з якими довелося зіткнутися після мобілізації. Більшість із них мали соціальний характер.
«Держава подбала про соціальний захист своїх захисників, — каже Валерій Валерійович. — Щоб у цьому переконатися, досить ознайомитися з чинним законодавством, Указами Президента України, нормативно-правовими актами уряду. Але окремі чиновники на місцях не поспішають їх виконувати, натякаючи, що є у них і важливіші справи. Тому, трапляється, бійці, щоб отримати статус учасника бойових дій чи десять соток землі, передбачені законом, місяцями оббивають пороги їхніх кабінетів, Поспілкувавшись з хлопцями, вирішили згуртуватися: так виникла громадська організація «Редут», до якої увійшли ветерани АТО, які проживають на теренах Кіровоградської області. Сьогодні нас близько 600 чоловік».
...Богдан Катана, як і Валерій, 2014-го пішов добровольцем на війну. Побував у найгарячіших точках АТО, дістав тяжке поранення, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Коли настав час звільнюватись у запас, вирішив продовжити армійську службу.
«Його сім’я тулилася по чужих кутках, сплачуючи чималі кошти, — продовжує Валерій Вєхтєв. — Незважаючи на заслуги перед державою і суспільством, Богдан не звик воювати за власні інтереси. Тож ми, «редутівці», вирішили допомогти йому з житловою проблемою».
Валерій не сказав, що значною мірою це вдалося завдяки його особистим контактам з керівником будівельної компанії Вадимом Холостенком, з яким його пов’язують давні товариські й ділові стосунки. Валерій Валерійович — людина неконфліктна, при вирішенні будь-якого питання готовий до пошуку компромісу, цінує в людях порядність. Саме сповідування цих принципів допомогло йому та його колегам — громадським активістам вирішити питання з можновладцями про надання для 300 учасників АТО 30 гектарів землі. Для будівництва власного житла: нещодавно з’явилися перші фундаменти, причому в досить привабливому місці. «Редутівці» також брали активну участь у наданні для учасників Антитерористичної операції двох гектарів землі для особистих селянських господарств. Обидва ці питання вдалося вирішити саме шляхом перемовин, розумних компромісів з обох боків.
У Кіровоградському обласному госпіталі для ветеранів Другої світової війни сьогодні лікуються й учасники Антитерористичної операції. Трапляється, що виникають проблеми з ліками. Тож «редутівці» звернулись до відомої піаністки Оксани Скідан, котра нині мешкає в США й очолює благодійний фонд «Майбутнє покоління України» з проханням посприяти у розв’язанні цієї проблеми.
«Пані Оксана, котра народилася й виросла на Донбасі, з розумінням поставилась до нашого прохання, — говорить заступник голови «Редуту» Олександр Щербина. — І незабаром до Кропивницького прибули 69 ящиків з ліками, витратними матеріалами і засобами догляду за хворими. Придбані вони були на пожертвування українців — жителів американського міста Рочестер».
За словами головного лікаря госпіталю Геннадія Сябренка, його колеги на прохання пана Валерія укомплектували й відправили до району бойових дій десятки індивідуальних аптечок, сприяють і розв’язанню інших проблем захисників країни. Зокрема, проводять з мобілізованими психологічні та інші тренінги.
Однією із найнагальніших проблем українців є проблема з працевлаштуванням. Актуальна вона й для учасників АТО, надто у провінційних містах. Тож «Редут» намагається допомагати колишнім побратимам у її розв’язанні.
«Перед мобілізацією я мав непогану роботу, — розповідає Григорій Антипенко, житель одного із райцентрів Кіровоградщини. — Коли йшов до війська, директор обіцяв зберегти робоче місце. Тож я мав собі спокій, тим паче, що й чинне законодавство на моєму боці. Та коли повернувся, керівник винувато розвів руками: мовляв, форс-мажорні обставини завадили стримати слово. Знайомі порадили звернутися до Валерія Валерійовича. Я, чесно кажучи, не вірив, що він зможе чимось допомогти. Зате сьогодні працюю газозварювальником на будмайданчику, отримую шість тисяч гривень».
За час існування «Редута» в будівельних компаніях та охоронних структурах краю вдалося працевлаштувати близько 100 вчорашніх вояків. Під час спілкування з Максимом Івановим, Андрієм Кислюком, Олександром Рябченком, Олександром Юкішем почув багато теплих слів вдячності на адресу «Редута».
«Ми цікавимось подальшою їхньою долею, — говорить Вєхтєв. — Тому знаємо, що абсолютна більшість хлопців зарекомендували себе сумлінними працівниками, дехто навіть піднявся по службовій кар’єрі. Їхні керівники просять нас ще «привести» когось...
«Редут» підтримує тісні та конструктивні зв’язки не лише з державними органами влади, а й з такими ж громадськими організаціями, волонтерами. Така співпраця лише на користь вчорашнім бійцям. Наприклад, цього літа на відпочинок до Чорного моря вдалося відправити 15 учасників Антитерористичної операції, серед яких кілька тяжкопоранених.
Спілкуючись з Валерієм Вєхтєвим, поцікавився планами на майбутнє. Трохи замислившись, він сказав: «Маю дві найзаповітніші мрії: перша — щоб нашу землю залишив останній російський найманець і в Україні настав мир. Друга — щоб наш «Редут» мав можливості надавати допомогу якомога більшій кількості захисників України».
