Українська сторона ініціює проведення 14 грудня скайп-конференції гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи з одного питання — питання звільнення заручників. Про це повідомила напередодні перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.
Громадськість, тим часом, активно обговорює дії і заяви Надії Савченко. «Поїздка Савченко до Мінська і зустрічі з ватажками терористів — це її право як людини, але не як представника влади, — коментує «Дню» колишній полонений «ЛНР» Анатолій Поляков. — Будь-які прямі зустрічі з терористами тільки легалізують їх у очах світової громадськості. В очах європейців це виглядає, що війна на Донбасі є виключно внутрішнім конфліктом України».
Саме таку мету і переслідує Кремль. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков учора підтвердив участь РФ у переговорах Савченко з Плотницьким і Захарченком і заявив: «У цьому випадку подібні контакти не можуть носити міждержавного або ще якогось офіційного статусу, але, безумовно, з російського боку завжди була готовність розмовляти з тими, хто бажає такого діалогу. Ким би він не був». Тобто, не зважаючи на те, що Кремль розв’язав війну проти України, РФ позиціонує себе над конфліктом — мовляв, це ваші проблеми, тому і вирішуйте їх насамперед між собою.
СОЦМЕРЕЖІ МИТТЄВО ВІДРЕАГУВАЛИ НЕ ТІЛЬКИ НА ОСТАННІ ДЕМАРШІ НАДІЇ САВЧЕНКО, А Й НА ЇЇ НОВЕ ВБРАННЯ. ТАК, АНДРІЙ КАУФМАН НА СВОЇЙ СТОРІНЦІ В «ФЕЙСБУЦІ» НАПИСАВ: «ОДЯГ САВЧЕНКО — ДУЖЕ ГРУБА РОБОТА ФСБ. ЦЕ Ж ТАК ВОНИ СОБІ УЯВЛЯЮТЬ «ХОХЛЯЦЬКОГО» ГЕТЬМАНА З ПАПАХОЮ» / СКРІНШОТ З КАНАЛУ ZIK
Тим часом, журналісти проекту «Гроші» (телеканал «1+1»), використавши ситуацію і метод російських пранкерів, зателефонували Савченко і поставили їй кілька запитань. Від імені бойовиків вони запропонували Савченко відкрити «посольство Л/ДНР» у Києві під прикриттям культурного центру. У розповсюдженому журналістами відео видно, що Савченко погодилася на таку пропозицію.
Пізніше вона заперечила свою згоду щодо «посольства Л/ДНР». За словами Савченко, на зустрічі йшлося про створення «прес-центру»... «Я сказала, що якщо ви хочете, щоб вас чули, можна почати говорити. Давайте робити такий проект — нехай почнуть говорити діти. Ви записуєте передачі у себе, Україна у себе. Ви крутите наші передачі там, ми — тут. Наприклад, як діти зустрічають Новий рік. Коли ви побачите записи вечорниць, чи ранків, ви помітите, що в дитячому садку Новий рік відрізняється тільки одним — на Львівщині янголятко, а на сході зірочка — а діти святкують однаково», — сказала народний депутат.
Звичайно, Савченко тисне на чутливе, на те, що важливо для українського суспільства. Тому виникає питання — чи вистачить в суспільстві здорових сил не випустити «Джина з пляшки»?... Зовнішній же образ Надії Савченко, в якому вона предстала перед журналістами на Софійській площі в Києві під час прес-конференції в понеділок, викликав різні асоціативні реакції у загалу. Від Івана Царевича із російського фольклору на картині Віктора Васнєцова «Ковёр-самолёт» до Гуляй поля Нестора Махна і отаманки Марусі. Апеляція ж до отаманщини (часу розрухи в Україні) примушує замислитись — чи не до історичного періоду анархії (читай — безвладдя, а отже і зрештою потрапляння під зовнішній вплив) тягне «колективне підсвідоме» той, хто конструює образ Надії?
З представників влади на найвищому рівні відреагувала Ірина Геращенко. Раніше вона вже повідомляла, що серед полонених, яких утримують бойовики Донбасу, залишаються 109 громадян України, серед яких як військові, так і цивільні. Днями ж Ірина Геращенко написала у «ФБ»: «Заручників тримає не Україна. На всі наші компромісні пропозиції (передати 228 тих, де це можливо, аби звільнити 48 підтверджених бойовиками ОРДЛО наших полонених), ми чули від ОРДЛО — ні... Чому? Їм неважливо, щоб 228 людей, про яких вони запитували, на новорічні свята були вдома? Що ще не так зробила українська сторона? Відповідь одна: ми не здали Україну, не пообіцяли вже зараз голосувати за амністію.., тому блокується звільнення заручників Москвою, тому ними шантажують Україну».
Не виключно якраз, що прорахувавши психологічні особливості Савченко, Москва також може використовувати її для підриву єдності української позиції на переговорах. Або в цілому як інструмент в реалізації своїх планів щодо України, зокрема підриву ситуації зсередини — до капітуляції як держави.
«Що стосується участі Кремля, у вчинках Савченко та інших політиків, які часто відвідують Росію і виступають за «особливий статус» Донбасу, то це є очевидним фактом, — каже Анатолій Поляков. — Росія має великий вплив на політичну та економічну еліту в Україні. Я не виключаю, що саме Савченко передадуть частину полонених або їй вдасться домовиться на якийсь формат обміну. Це продемонструє всьому світові, що завдяки прямому діалогу між Україною та ОРДЛО наші бійці вийшли на свободу. І в цьому не буде провини Савченко, навпаки, вона буде виглядати в очах матерів і дружин полонених героїнею. Адже це, перш за все, вина тих, хто до сих пір не може проявити політичну волю. Хіба у нас офіційно в країні війна? Ми визнали офіційно ОРДЛО окупованими територіями? У нас введено воєнний стан в прифронтовій зоні? Ми розірвали дипломатичні відносини з Росією і припинили будь-яке економічне співробітництво? Російські банки позбавили ліцензій? Ні!».
«Можливо звучить різко, але сьогодні Надія Савченко стала загрозою національній безпеці і обороні країни, — коментує «Дню» народний депутат, голова підкомітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради Юрій Береза. — Це торпеда без боєголовки, яку запустили до нас у тил. І винні у цьому ми всі. Всі хто всіляко і відверто розкручував її героїчний образ. Так, ми це робили щиро, адже хотіли звільнити українку з полону. Гадаю, що після звільнення перше, що мала зробити Савченко — це пройти поліграф, адже не можна виключати можливість її вербовки під час перебування у російській в’язниці. Зараз до неї фактично представлений Віктор Медведчук — кум Путіна, який є досить непоганим юристом і абсолютно розуміє, що за її дії законодавство не передбачає покарання».
Нагадаємо, раніше комітет Верховної Ради з національної безпеки і оборони звернувся до голови СБУ Василя Грицака з низкою запитань щодо візиту депутата Надії Савченко в Мінськ, зокрема, провести перевірку, передбачену законом, і вирішити питання про порушення кримінального виробництва за відповідною статтею.
«Савченко говорить про те, що бореться за свободу полонених, але поки що жодного звільненого завдяки їй немає. Натомість є шкода авторитету державі Україна, — продовжує Юрій Береза. — Біда ще й у тому, що українці пам’ятають скільки сил і душі вони віддали, щоб Надія була звільнена, а тепер внаслідок такого потужного розчарування, люди стали більш зневіреними, що зашкоджує потужності громадського тиску для подальшого звільнення людей. Насправді ж, Савченко є продуктом того безладу і невизначеності, який є в державі. Розмитість формулювань і позиції дає тло для маніпулювання свідомістю, для різного роду вкидання і провокацій».
