В підписаному 9 грудня 2019 р. Паризькому комюніке, зокрема, йдеться про припинення вогню, розмінування територій, розведення сил і засобів на трьох додаткових ділянках, обмін утримуваними особами, відкриття нових пунктів пропуску через лінію розмежування, доступ СММ ОБСЄ на всій території України, досягнення домовленостей щодо всіх правових аспектів Закону про особливий порядок місцевого самоврядування ОРДЛО, а також про інкорпорування «формули Штайнмаєра» в українське законодавство.
З цього всього за рік відбувся лише обмін утримуваними особами, і то лише частково. Також з 27 липня на лінії зіткнення дотримується перемир’я. Україна зі свого боку відкрила нові пункти пропуску через лінію розмежування, але цього не зробили протилежна сторона. Так само Україна готова до розведення на додаткових ділянках сил і засобів, але до цього не готова протилежна сторона. І це перелік можна продовжувати —його сенс в тому, що Україна —готова о просування вперед, Росія ж для прогресу нічого не робить.
На жаль, якщо країна-агресор не має на меті виконувати Мінські угоди, то жодні попередні домовленості, або додаткові зустрічі і нові переговори не матимуть значення. Чому? Тому що у Кремля інша мета —за допомогою Мінських угод і постійного тиску змусити Україну поступитися своїм суверенітетом, який вона порушила в 2014-му захопивши частину нашої території.
«Шість років йде війна, ми зробили і будемо робити далі, а росіяни, щоб ти не робив, кажуть, що не так, тому що в них інша ціль. У них ціль знищити Україну, очевидно, я так думаю. Тому я переконаний, не можна далі вдавати, що ми йдемо вперед, коли вони не дають йти вперед, —каже глава української делегації в Трьохсторонній контактній групі Леонід Кравчук (ua.interfax.com.ua). —... Ми використовуємо зараз всі можливості «Мінська». Але якщо треба буде знайти додаткові формати, будемо їх шукати. Це можуть бути різні формати. Можна, скажімо, використати Будапештський меморандум, можна використати відповідні сили «Великої сімки», можна інші шляхи використати міжнародно-правового характеру, досвід в світі такий є. ... Я абсолютно переконаний, що такий план «Б» є у президента».
ФОТО РЕЙТЕР
«2021 РІК ПОВИНЕН СТАТИ ОСТАННІМ В СПРОБАХ ІМПЛЕМЕНТУВАТИ МІНСЬКІ УГОДИ. ЇХ ЧАС ВИЙШОВ»
Валерій КРАВЧЕНКО, директор Центру міжнародної безпеки (comments.ua):
—Росія веде свій «спектакль» на зморення противника, яким крім України є і ОБСЄ. Мета одна —продати конфлікт Україні, змусити її легітимізувати в тій чи іншій мірі представників т. зв. «ДНР/ЛНР», а значить взяти на себе повну відповідальність за долю «внутрішнього українського конфлікту».
Як свідчать українські представники в ТКГ, ОБСЄ настільки втомилася від топтання на місці, що готова заради прогресу на що завгодно. Ось і зараз, після зведення воєдино «плану Кравчука» і «плану РФ» (який вона представляє як незалежну позицію окупаційних адміністрацій), повинен з’явитися «новий план Мореля» (попередня спроба французького дипломата була забракована в 2016 р.) під вивіскою «плану ОБСЄ». Якщо Україна відкине і цей компромісний план, відповідальність за зрив переговорів буде лежати на ній. Така логіка Москви, яка все сильніше переконує німецьких і французьких дипломатів у відсутності в української сторони домовлятися (в чому ще раніше викривали Петра Порошенка).
У цьому світлі 2021 рік повинен стати останнім в спробах імплементувати Мінські угоди. Їх час вийшов. Потрібно рухатися далі, шукати нові інструменти.
Дуже ймовірно, перед новими переговорами РФ спробує посилити свої позиції, так що не варто виключати повноцінної масштабної ескалації вже взимку-навесні 2021 р. Непрямим реципієнтом цієї демонстрації повинна стати нова адміністрація Джо Байдена. Після цього, за столом переговорів будуть інші вихідні позиції, виходячи з нового балансу сил. Однозначно для України одне —ніякої мирної реінтеграції не передбачається. Буде завзята боротьба за залишки нашого суверенітету.
