Бажаючи продемонструвати свою суб’єктність, Росія свідомо йде на ще більше погіршення відносин із Заходом. Що представляє собою ця суб’єктність та чи вистачить порох в порохівницях – окрема тема.
18 жовтня глава МЗС Росії Сєргєй Лавров заявив, що Москва призупиняє роботу постійного представництва РФ при НАТО. Більш того, Кремль також вирішив припинити діяльність військової місії зв'язку НАТО в Москві та діяльність інформаційного бюро НАТО в Москві.
«НАТО декларувало свій намір всіляко стримувати Росію, підкріплювало ці слова конкретними діями. Остання крапля – видворення наших дипломатів, які працювали в Брюсселі – все це зробило необхідним і невідворотним приведення ситуації де-факто в стан де-юре. Росія від прийнятого рішення не постраждає. Ніякого діалогу у нас з НАТО і так не було, а в разі потреби, російський посол в Брюсселі зможе відповісти на всі відповідні питання», - заявив прессекретар президента РФ Дмитрій Пєсков.
Раніше Північноатлантичний альянс вирішив вислати вісім співробітників місії РФ в Брюсселі через проведення Москвою ворожої діяльності. У заяві НАТО вказується, що країни Альянсу ухвалили рішення про відкликання акредитацій восьми 8 членів російського представництва при НАТО, «які були неоголошеними офіцерами російської розвідки».
Реакція Москви співпала, що скоріше не випадково, із візитом міністра оборони Сполучених Штатів Америки Ллойда Остіна до Грузії, України та Румунії. «Ми заспокоюємо та зміцнюємо суверенітет країн, які перебувають на передовій російської агресії», - завив міністр оборони США.
Під час спільному брифінгу з міністром оборони України Андрієм Тараном у Києві Ллойд Остін підкреслив: «Жодна третя країна не має права вето на вступ до НАТО. Україна має право вирішувати свою майбутню зовнішню політику без зовнішнього втручання. Наша підтримка українського суверенітету є непохитною, і ми продовжуватимемо працювати разом для того, щоб запевнити, що ми в правильному місці, і Україна може себе захистити». Також він зазначив, що США засуджують окупацію Криму і закликають Росію припинити війну на Донбасі, зупинити дестабілізацію дій в Чорному морі і вздовж кордонів України та зупинити кібератаки проти США і їхніх союзників та партнерів.
Фактичний розрив Росією відносин з НАТО точно не додасть стабільності світовій безпеці. Хоча Москва і так всіма своїми діями останні 10-15 років знищувала міжнародний порядок, нападаючи на своїх сусідів і захоплюючи їхні території. Більш того, росіяни втручаються у справи і в інших країнах, дестабілізуючи ситуацію в різних регіонах планети. Росії прагне розмови сильних, такої собі «Ялти-2», де можна буде поділити карту світу, чи хоча б Європи, за рахунок слабших і менших країн.
Саме в цьому контексті слід сприймати і останні події на Донбасі. Схоже, Росія націлена повністю витіснити ОБСЄ з окупованої території окремих районів Донецької та Луганської областей. Перший крок був зроблений місяць тому, коли Кремль вирішив не продовжувати мандат групи спостерігачів ОБСЄ на міжнародних автомобільних пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк» російсько-українського кордону після його закінчення 30 вересня. Тепер в Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ (СММ) повідомили, що їхніх представників 17 жовтня спочатку не пропустили через блокпост так званого «ДНР», а згодом російські маріонетки повністю заблокували патрульні бази СММ ОБСЄ в Горлівці та Донецьку, заборонивши спостерігачам залишати готелі.
Формальний привід – бойовики вимагають звільнити члена незаконних збройних формувань (НЗФ) Андрія Косяка, громадянина Російської Федерації. 13 жовтня бійці 24-ї механізованої бригади Збройних Сил України затримали в районі Золотого військового «народної міліції ЛНР». «Група озброєних осіб з пов'язками СЦКК під прикриттям проведення робіт із розмінування здійснювала розвідку залишених позицій ЗСУ», - повідомила пізніше українська делегація у Тристоронній контактній групі (ТКГ). У затриманого чоловіка вилучили пістолет ПМ, хоча члени СЦКК повинні бути без зброї.
18 жовтня Сєвєродонецький міський суд Луганської області ухвалив рішення взяти під варту Андрія Косяка. Йому повідомили підозру в участі у НЗФ (частина 2 стаття 260 Кримінального кодексу України). За даними слідства, у 2017 році Андрій Косяк вступив до лав НЗФ «6-й окремий мотострілецький козачий полк ім. М. Платова» так званої «народної міліції ЛНР». Зокрема, цей підрозділ регулярно брав участь у знищенні підрозділів й військової техніки ЗС України. Крім того, з липня 2021 року підозрюваний служить «офіцером-наглядачем Представництва Спеціального центру контролю та координації припинення вогню», що входить до складу так званої «народної міліції ЛНР».
Ніяких представників маріонеткових республік в складі СЦКК Україна не визнає. Нагадаємо, Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації на лінії розмежування був створений в 2014 році за участі українських та російських військових. Але в кінці 2017-го представники РФ вийшли з СЦКК через нові правила в'їзду для російських офіцерів. Замість себе Москва делегувала бандитів з терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які натягнувши на себе сині каски з символікою СЦКК почали чергувати на нейтральних територіях у пунктах пропуску. Серед них був і російський громадянин Косяк.
Парадокс полягає в тому, що так званий спостерігач начебто представляв угрупування «ЛНР», а роботу ОБСЄ на території окремих районів Донецької області заблокували бойовики з угрупування «ДНР». Пізніше в ОБСЄ повідомили, що з міркувань безпеки операції на території окупованої частини Донецької області призупинені. В організації закликали усунути будь-які перешкоди для свободи пересування її спостерігачів. Разом з тим, Спеціальна моніторингова місія продовжує роботу на непідконтрольній Україні території Луганської області.
Що все це означає? Українська делегація для участі у Трьохсторонній контактній групі у себе на сторінці ФБ роз’яснює:
«Рішення Постійної ради ОБСЄ № 1117 передбачає забезпечення безпечного та надійного доступу Місії по всій Україні.
Необмежений і безумовний доступ до всіх районів є критично важливим для забезпечення ефективного моніторингу та звітування про безпекову ситуацію, а також виконання інших передбачених мандатом завдань. Крім того, згідно з мандатом Місії доручено доповідати про будь-які обмеження свободи пересування СММ або інші обставини, що перешкоджають виконанню її мандата.
Українська делегація у ТКГ констатує:
- російські збройні формування перейшли до захоплення заручників.
Утримання міжнародних спостерігачів озброєними особами має ознаки міжнародного тероризму.
Українська делегація закликає міжнародне співтовариство, насамперед керівництво держав-учасниць Нормандського формату, надати відповідну оцінку діям російської сторони.
Українська делегація розглядає ці дії не лише як системний підрив повноважень Місії, а, разом із непродовженням мандата місії ОБСЄ на російських прикордонних пунктах переходу "Донецьк" і "Гуково", як послідовну і свідому політику, спрямовану на витіснення ОБСЄ з окупованих територій, що є грубим підривом системи безпеки в Європі, відтепер ще – методами міжнародного тероризму.
Українська делегація в ТКГ знаходиться в постійному контакті з постійним представництвом ОБСЄ у Відні і СММ ОБСЄ.
Ми ще раз підкреслюємо, що діяльність СММ ОБСЄ ми розглядаємо як основу неупередженого моніторингу ситуації в районі збройного конфлікту на сході України і віддаємо належне Місії як силі, що сприяє діалогу між його сторонами, – Україною і РФ».
Вже під вечір понеділка стало відомо, що група людей довкола готелю в окупованій Горлівці, дозволила представникам ОБСЄ залишити територію. Цирк, який був влаштований перед будинком готелю із наметами і так званими протестами, був згорнутий. … Історія з блокуванням представників Місії, окрім зазначених характеристик українською делегацією в ТКГ, також має на меті суб’єктивізувати угрупування «ДНР» та «ЛНР». Москва намагається це реалізувати давно і настирно, зокрема ввівши своїх маріонеток з окупованих територій в ТКГ та СЦКК, яких Україна не визнає, щоб зрештою в черговий раз повторити – це «внутрішній конфлікт України».
«Випадок з Косяком Москва використовує для тиску на ОБСЄ, з метою зробити позицію її нової команди в ТКГ більш проросійською, - додає ще одну причину останніх дій Кремля журналіст, представник української делегації в ТКГ Сергій Гармаш в ФБ. - Після ротації влітку, нова команда ОБСЄ займає більш об'єктивну позицію, ніж попередня. Це викликає явне невдоволення Москви, що помітно по зміні тональності російської делегації в спілкуванні з представниками ОБСЄ в ході ТКГ. Російська сторона відверто хамить вже не тільки української делегації, але і ОБСЄ. Останнє засідання було безпрецедентним на моїй пам'яті, за рівнем хамства і тиску на ОБСЄ з боку російських представників з ОРДЛО. Але тиснуть завжди на тих, хто дозволяє на себе тиснути. Нинішня ситуація це серйозний тест для представників ОБСЄ в Україні. Якщо вони піддадуться на тиск, то їх можливість об'єктивно виконувати роль посередника в російсько-українському конфлікті стане дуже сумнівною. … Під час останнього засідання Тристоронньої контактної групи було заявлено, що спецпредставник ОБСЄ й посли, що модерують робочі групи в ТКГ, мали намір відвідати ОРДЛО. Звісно, що Москва в таких візитах зацікавлена. А нинішні дії сепаратистів ставлять їх під загрозу зриву. Тож не думаю, що цей цирк триватиме довго».
Україні важливо не піддатися тиску і довести всі юридичні процедури щодо учасника НЗФ Косяка, який скоював злочини, до логічного завершення. А далі він може бути обмінений на незаконно утримуваних в ОРДЛО українських громадян. Це буде ще одним доказом варварської політики Кремля, якому не потрібен цивілізований діалог ні з НАТО, ні з ОБСЄ. Тому «ведмедя з гранатою» точно потрібно ставити на місце. Чим раніше, тим краще.
«ТЕЗА ПРО ТЕ, ЩО МОСКВУ ТРЕБА СТРИМУВАТИ, НАРЕШТІ ПОЧИНАЄ НАБИРАТИ РЕАЛЬНИХ ОБРИСІВ»
Володимир ОГРИЗКО, міністр закордонних справ України (2007-2009):
- Я радію, тому що на Заході здається зрозуміли, що з такою Росією, яка є сьогодні, мати справу собі дорожче. Теза про те, що Москву треба стримувати, нарешті починає набирати реальних обрисів. Припинення роботи місії Росії при НАТО у відповідь начебто на те, що звідти вигнали з десяток московських шпигунів, це лише ознака того, що відносини між НАТО і Росією досягли свого історичного мінімуму. Захід починає реально тиснути на Росію на всіх можливих флангах, розуміючи що інакше Росія буде тиснути на Захід. Тут логіка проста.
Чи позначиться це на Україні? Безумовно, бо протистояння між Росією і Заходом багато в чому стало реальністю, в тому числі, через Україну. Для Росії Україна була і залишається головною перешкодою для того, щоб відновити імперію і свій статус світової державу. Вони бачать Україну частиною Росії. Щоб переконатись в цьому, достатньо послухати що говорять абсолютно неадекватні типи на кшталт Толстого, Жириновського та інших. Це те, що вписується в концепцію Москви про те, що України не повинно бути. Тому заяви Пєскова про чергову «червону лінію» з їхньої точки зору логічні.
Але нам в цьому плані треба бути абсолютно спокійними, адже чекати чогось іншого від Москви нам все одно не доводиться. Треба розуміти, що свою незалежність ми можемо відстояти лише в союзі з країнами Заходу і в першу чергу НАТО. Перше питання яке перед нами стоїть – це зміцнення обороноздатності.
Москва колись такі саме «червоні лінії» проводила перед Польщею, Чехією, Словаччиною та іншими країнами постсоціалістичного табору. Росія тоді розгортала свої літаки над Атлантикою і тому подібне. Але сьогодні ці країни є членами ЄС і НАТО. Нічого не сталося. Та ж Болгарія, яку Росія не вважала закордоном використовуючи вислів «курица – не птица, Болгария – не заграница», вже давно є членом ЄС і НАТО. Тому нам треба мати витримку і розуміння того, що відбувається агонія кремлівського режиму. І ця агонія, на жаль, викликає агресивні речі, що є традиційним для всій тоталітарних режимів.
Звичайно є й інші проблеми. Те, що Угорщина – це «п’ята колона» Кремля в ЄС і НАТО, то це відомо навіть студентам першокурсникам. З цього так само треба робити висновки і не тільки Києву, а й Брюсселю, Вашингтону та іншим ключовим столицям. Політична корупція, яка є важливим інструментом Кремля, завдає колосальної шкоди для обох Альянсів. Я думаю, що зі зміною уряду Орбана в Угорщині (а це мені здається справа недалекого майбутнього), ситуація має змінитися. Але «шрьодерізація» Європи набуває загрозливих ознак, і Захід, крім стримуванням Росії, повинен думати над стримуванням власних «шрьодерів», «ле пенів» чи будь-кого іншого, хто продається Москві і підриває єдність ЄС і НАТО. Для Москви – це солодкий сон.
Щодо ОБСЄ. У мене є власний досвід роботи в цій організації, де я представляв Україну п’ять років. Скажу, що сподіватися на цю організацію – це імітувати бурхливу діяльність. Тому що жодних реальних кроків по припиненню агресії ця організація за визначенням дати не може. Не тому, що там погані дипломати і ніхто нічого не хоче робити. Просто Російська Федерація як країна-агресор ніколи не дасть можливості прийняти в цій організації будь-яке рішення, яке суперечить її інтересам. Адже в ОБСЄ рішення приймається консенсусом. Росія цим правом зловживає як і в Раді безпеки ООН. Якщо, наприклад, почитати виступи представника РФ у Відні на щотижневих засіданнях постійної Ради Олександра Лукашевича, то побачите, що це маніфест цинізму, брехні, всього того, що є суттю російської зовнішньої політики. Головною відмінністю Росії від решти цивілізованого світу є те, що вона має режим, який ментально не змінюється. Не буде Путіна, буде хтось інший. Від цього не зміниться ментальність російського суспільства.
Саме ж ОБСЄ може лише фіксувати якісь речі і не впливає на прийняття рішень. Чекати від ОБСЄ чогось практичного не можна.
