В понеділок Президент Білорусі Олександр Лукашенко полетів до Сочі, де у нього запланована зустріч з президентом РФ Володимиром Путіним. Напередодні повідомлялося, що переговори відбудуться у форматі «сам на сам», під час яких лідери країн розглянуть ряд питань, у тому числі «питання спільного реагування на виклики, що виникають».
Певні подробиці ми, звичайно, дізнаємося після зустрічі, проте вже зараз очевидно, що йтиметься про ситуацію в Білорусі, де більше місяця тривають масові протести проти режиму Лукашенка, який вирішив залишитися президентом на черговий термін (у владі з 1994 року) і придушити незадоволення людей, більшість яких не хочуть більше бачити його у владі.
Хоча ще кілька місяців тому Лукашенко критикував Москву і звинувачував її у втручанні в справи Білорусі. Але як тільки «припекло», то одразу згадав про союзну державу і про необхідність спільних дій. Він почав стверджувати, що ситуацію в країні розхитують ззовні країни Заходу, звинувачуючи в тому числі Україну, а Білорусі нібито загрожує НАТО.
Реагуючи, Путін припустив можливість використання російських силовиків для придушення протестів у Білорусі. Навряд чи росіяни упустять момент слабкості «бацька», аби нав’язати йому свої правила гри в рамках союзної держави. Раніше-то він був не таким поступливим, а зараз у нього проблеми. І проблеми ці, не виключно, були створені в тому числі Москвою.
8 вересня Лукашенко вже заявляв про готовність продовжити інтеграцію з Росією, зазначивши, що якщо сьогодні Білорусь «впаде», то наступною буде Росія. І ось зустріч Лукашенка з Путіним, де ,скоріше, будуть обговорюватися всі ці питання — союзної держави, що робити з протестами і як взагалі рухатися далі, зокрема у протистоянні Заходу.
«Я хочу нагадати Володимирові Путіну: хай що ви ухвалите і хай про що ви домовитеся під час зустрічі в Сочі — це не матиме законної сили. Усі договори, підписані з нелегітимним Лукашенком, перегляне нова влада. Тому що білоруський народ відмовив Лукашенку в довірі і підтримці на виборах. Я дуже шкодую, що ви вирішили вести діалог з узурпатором, а не з білоруським народом», — заявила напередодні білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська.
У Кремлі відреагували, що ані підписання документів, ані спільної пресконференції за підсумками переговорів Лукашенка з Путиним не заплановано. Звичайно, це не означає, що генеральна лінія з аншлюсу Білорусі Росією скасовується.
Чи матимуть позитивну перспективу білоруські протести, наразі невідомо, проте точно відомо, що втриматися у владі без підтримки Кремля режиму Лукашенка навряд чи вдасться. І ціною за це може стати білоруська незалежність. Чи розуміють всі ці виклики в білоруській опозиції?..
Для Україні ж будь-який розвиток подій в сусідній країні свідчитиме, що на наших північних кордонах (більше 1 тис км) нависає додаткова небезпека у вигляді російської загрози (окрім тієї, що ми маємо на сході). І це вже виклик для Києва, який потрібно прораховувати і реагувати.
