Трагедія в одеському дитячому оздоровчому комплексі «Вікторія» сталася в ніч із 15 на 16 вересня. «Було встановлено, що полум’ям охоплена дерев’яна будівля комплексу по усій площі. Вогонь швидко розповсюджувався поривами вітру по легкозаймистих дерев’яних конструкціях та створював загрозу загоряння сусідніх житлових корпусів, — ідеться в повідомленні на сайті ГУ ДСНС України в Одеській області. — Евакуацію дітей було проведено адміністрацією закладу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. Рятувальниками було негайно організовано гасіння пожежі, захист від загоряння трьох сусідніх дерев’яних будівель та пошук можливих постраждалих... Під час пошукових робіт та розбирання конструкцій знищеної вогнем будівлі 16 вересня були виявлені тіла двох загиблих дітей та 17 вересня на місці пожежі було знайдено тіло, можливо, третьої загиблої дитини, що буде встановлено по результатах ідентифікації». Як з’ясувалося пізніше, на момент займання в будівлі знаходилися 52 дитини. Двоє підлітків перебувають у лікарні.
Трохи більше року тому одеські журналісти звернули увагу на виділення значних коштів з міського бюджету на реконструкцію дитячого табору відпочинку «Вікторія», — розповідає одеська журналістка Євгенія ГЕНОВА про «передісторію» лиха у блозі на сайті «Дня». — Реконструкція та відновлення його роботи після багаторічної перерви позиціонувалося міською владою як серйозне досягнення і гордість міста. Спочатку на реконструкцію виділили трохи більше 22 млн грн, а потім, уже без конкурсу, надали підряднику ще 11 млн грн — на заходи протипожежної безпеки. Крім того, той самий підрядник отримав ще 29 млн грн на обладнання стадіону і майданчиків біля цього ж табору. Всього «Юг-Укрстрой» отримав понад 60 мільйонів. Втім, з’ясувалося, що тендер щодо реконструкції приміщень проводився сумнівно, оскільки в обох конкурентів фактично одні й ті самі власники, добре знані в місті бізнесмени, які також володіють канатною дорогою. Про це писали різні одеські видання, а потім проблемою зацікавилися й правоохоронці, почалося кримінальне провадження, слідчі розпочали роботу. Минув рік — про справу всі забули. Журналісти звично тонули у сотнях схожих справ і оборудок, адже рук на висвітлення безкінечних схем — великих і дуже великих — традиційно не вистачає. Суспільство традиційно читало/переглядало сюжети про чергові оборудки. Антикорупційна діяльність за декілька років стала такою самою звичною, як і корупційна, а саме слово набула негативної конотації. Зрештою, «якось воно буде», — думали всі. Та й що там 30—60 мільйонів — є оборудки в рази більші.
І якось усім було не до того. Аж поки в ніч на 16 вересня зразковий табір «Вікторія» не спалахнув, як сірник. У перші хвилини думалося: «Не може бути. Все обійдеться». Знаєте, чому? Тому що цього літа на одеському узбережжі у полум’ї дотла згоріли декілька ресторанів. Хтось вважає, що невипадково, хтось вважає інакше, але всі добре розуміють: якби всі заклади було як слід забезпечено всім необхідним на випадок пожежі, то наслідки були б іншими. Але, зрештою, хіба не все одно? Якось воно буде, і власники інших кафе навряд чи стали в чергу по вогнегасники за винятком одиниць. Але цього разу не обійшлося.
Полум’я «Вікторії» забрало життя трьох дівчаток...
Смертю не можна маніпулювати. Але те, про що зараз говорить одеська громада, навряд чи можна назвати огульною критикою і політиканством. Є 11 мільйонів, витрачені на протипожежну безпеку. Є наповнена на третину пожежна водойма. Є слабка подача води у гідрантах. Є повністю дерев’яний корпус, який згорів вщент, тож є сумніви, чи було будівельні матеріали як слід оброблено спеціальними речовинами. А ще є нова сигналізаційна система, встановлена за дуже немалі кошти. І лише коли сталася трагедія, з’ясувалося, що вона... не працювала з червня цього року. Про що є офіційний документ ДСНС та відповідний припис. Тож діти відпочивали у дерев’яному будиночку з вимкненою пожежною сигналізацією все літо і вересень.
І ця ситуація — не абсурд. Бо я можу побитися об заклад, що така ж ситуація — не лише у «Вікторії». Просто зазвичай «якось воно є». А іноді ця безмежна віра у «якось» не спрацьовує — і тоді ми оплакуємо чиїсь смерті...
* * *
16 вересня увечері біля будівлі одеської мерії відбувся стихійний мітинг, де палили шини і вимагали організувати зустріч із мером та його заступником. Того ж дня міський голова Геннадій Труханов розпорядився виплатити «матеріальну допомогу громадянам, постраждалим внаслідок пожежі» та «відшкодувати за рахунок міського бюджету кошти, витрачені на поховання загиблих». Наступного дня він зустрівся з батьками дітей і повідомив, що сім’ї загиблих отримають по 200 тис. грн, постраждалих — по 100 тис. грн. Сім’ї інших дітей, які відпочивали в згорілому корпусі, — по 20 тис. грн.
За фактом пожежі та загибелі дітей поліція почала кримінальне провадження за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 270 (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Кримінального кодексу України. Прокуратура області 16 вересня почала досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактами халатності посадових осіб районного відділу Державної служби з надзвичайних ситуацій і органів місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 367 КК України).
Тим часом прес-служба Одеської міськради повідомила, що директор табору та його заступник, який відповідав за пожежну безпеку, відсторонені від виконання обов’язків. Наразі вони взяті під варту, повідомляє Інтерфакс. Окрім того, від виконання обов’язків було усунуто голову Київської районної адміністрації Одеси Володимир Сушков, а директор департаменту освіти і науки Одеської міськради Олена Буйневич написала заяву на звільнення за власним бажанням.
У понеділок, 18 вересня, депутати міськради виступили на засіданні апаратної наради з вимогою встановити справжні причини трагедії у таборі «Вікторія» і передати розслідування міжвідомчій комісії Кабміну. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив, що дав доручення міністру внутрішніх справ Арсену Авакову й голові Національної поліції Сергію Князеву направити групу з кращих слідчих для розслідування загибелі дітей у таборі «Вікторія». Також в Одесі було оголошено про тотальну перевірку шкіл та лікарень.
* * *
«Найгірше, що може з нами трапитися, це продовжувати у тому ж дусі, — завершує свій блог Євгенія Генова. — Час від часу, коли рушниця байдужості вистрілює, ми заходимося від болю. А потім — забуваємо. Звикаємо. І далі — по колу. Тоді як вина за кожен такий випадок — масштабний чи локальний — лежить на кожному членові суспільства.
Скільки ще таких вогнищ має спалахнути в Україні, щоби суспільство змінилося?..»
