Співробітник Національного заповідника «Софія Київська», кандидат історичних наук Ігор Нетудихаткін під час лекції у п’ятницю, 13 серпня, продемонстрував докази того, що Сильвестра Косіва було поховано у Софійському соборі. «Я маю надію сьогодні закрити дискусійне питання щодо поховання митрополита», — запевнив лектор і представив відреставрований параман. Цей елемент чернечого одягу належав Сильвестру Косову, склеп якого знаходився в Михайлівському приділі собору. Докази цього вдалося зібрати за допомогою інвентарних книг археолога Теодося Мовчанівського, який 1936 року проводив розкопки в Софії. Саме він, за словами пана Ігоря, знайшов поховання митрополита Косіва й інших духівників. За таку діяльність його розстріляли більшовики 1938 року.
Сильвестр Косів — важлива постать у нашій історії. Він був видатним інтелектуалом і книжником свого часу, а також сподвижником Петра Могили. «Якщо Петра Могилу називали сонцем, то Сильвестра Косова — місяцем, у якому відбивається світло ідей могилянського відродження», — розповідає науковець. І недарма, адже майбутній митрополит здобув ґрунтовну освіту спершу у Віленській братській школі, згодом Львівському єзуїтському колегіумі і завершив своє навчання у Замоській академії. Викладав філософію і риторику в Києво-Могилянській колегії.
1647 року він стає наступником Петра Могили і його обирають митрополитом Київським, Галицьким та всієї Руси. І вже за два роки він разом із Вселенським патріархом Паїсієм зустрічатиме Богдана Хмельницького не як ватажка козацького війська, а як суверена. «Гетьмана садять на сани та проводжають до Софійського собору тим шляхом, яким, зазвичай, тріумфально зустрічали Київських князів. У соборі відбувається урочиста служба, на якій гетьману відпускають не лише минулі гріхи, а й майбутні, а цей момент був традиційним для всіляких інавгураційних урочистостей. Чи не стає зрозумілим у чиїй голові питання перетворення мети з утвердження козацького автономізму перероджується на мету створення незалежної держави?», — вважає Ігор Нетудихаткін. На його думку, Сильвестр Косів відіграв певну роль у цьому процесі.
Однак митрополит поплатився за свою політичну позицію, адже ми досі достеменно не знаємо, як виглядав Сильвестр Косів. «У Софійському монастирі була велика портретна галерея, яка до нашого часу збереглася лише частково. Рештки містяться в фондах Національного печерського історико-культурного заповідника, і портрета Косіва там немає. Можна зробити висновок, що так співпало, що саме його портрет до цього часу не зберігся. Складається враження, що його вилучили, решту могли поновлювати, а портрети Косова ні. Тобто він був не зовсім зручною історичною постаттю», — каже історик. Митрополит вирізнявся жорсткою позицією щодо Переяславської ради, не квапився присягати царю та обстоював незалежність Української Православної Церкви.
Ба більше, 1649 року Сильвестр Косів отримав титул екзарха Константинопольського патріарха, тобто став його намісником. Це вказано і в абревіатурі, яка була зазначена на труні митрополита: «Сильвестр Косів, митрополит Київський, Галицький и всієї Русі, Екзарх Святійшого Апостольського Константинопольського трону». А це ще одне підтвердження того, що сподвижник гетьмана Хмельницького спочивав у святій Софії.
