Народний депутат Ірина Констанкевич працює у Верховній Раді вже майже два роки, а отже, дещо встигла відчути реалії українського політичного життя. Каже дуже розчарована тим, що потреби суспільства далеко не на першому місці, а відкриттям для неї «стали такі негативні явища, як популізм, безвідповідальність, подвійні стандарти». Які ще пороки української політики? Як зрушити з місця питання звільнення українських політв’язнів? Як на місцях оцінюють освітню та медичну реформи? Які перспективи оновлення політикуму на виборах-2019? Відповіді в інтерв’ю народного депутата від партії «УКРОП» Ірини КОНСТАНКЕВИЧ.
«ПОТРІБНА ТРИВАЛА ПОСЛІДОВНА РОБОТА В УТВЕРДЖЕННІ СЕБЕ ЯК НАЦІЇ, ЯК СУЧАСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ»
— У питанні українських політв’язнів можна спостерігати дисонансну картину: з одного боку, в російських тюрмах голодують незаконно засуджені українці, а з другого — в російських містах триває чемпіонат світу з футболу. Про що свідчить така картинка? Світ втрачає відчуття справедливості? Як зрушити ситуацію з місця, що може вплинути на Кремль?
— Історична ретроспектива допоможе відповісти на питання, чи змінюється світ у своїх сприйняттях, оцінках, реакціях. Є багато епізодів із минулого, які можна використати для паралелей. Для мене особисто промовистою і дуже показовою є історія про двох журналістів Гарета Джонса і Волтера Дюранті, яку я, до речі, вперше прочитала на сторінках газети «День». Кому світ повірив, Джонсу, який розповів жахливу правду про Голодомор в Україні, про цілі села, які вмирали, про опухлих з голоду людей, про цинізм і брехню радянської влади? Чи Дюранті, з його рожево-оптимістичною псевдобуколічною картиною, «как хорошо и весело живеться на Руси»?! Таки йому. І так уже майже сто років. Потрібна тривала послідовна робота в утвердженні себе як нації, як сучасної незалежної держави. Робота системна, бо передбачає комплекс заходів, дій, ідеології. І коли ми самі, тут в Україні демонструватимемо світу в усьому цілісність, монолітність державотворчих процесів, із нами рахуватимуться і поважати.
«ЗАКОНОПРОЕКТИ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ПОТРЕБАМ СУСПІЛЬСТВА, НЕ МАЮТЬ ПЕРСПЕКТИВИ ВКЛЮЧЕННЯ ДО ПОРЯДКУ ДЕННОГО»
— Ви вже тривалий час як обрані народним депутатом, напевно, встигли відчути і побачити правила української політики, зокрема в парламенті. Що вас найбільше дивує і турбує?
— Українська політика немає правил. Є інтереси певного кола владців, олігархів, і просто дуже багатих і впливових людей. Просування, лобіювання їхніх інтересів є визначальним. Це мене вразило найбільше в українському парламенті. Є велика кількість зареєстрованих законопроектів, депутатських ініціатив, які відповідають реальним потребам суспільства, але перспективи включення в порядок денний вони не мають, не кажучи уже про розгляд. Чимало і моїх, освітніх, соціальних законопроектів, так і ніколи не будуть внесені нинішнім спікером у залу в цій сесії. Адже порядок денний формує Банкова. Прикрим відкриттям стали такі негативні явища, як популізм, безвідповідальність, подвійні стандарти.
«З РЕФОРМ, ОДНА ЛИШЕ НАЗВА»
— З вашої фейсбук-сторінки видно, що ви багато часу проводите у виборчому окрузі, звідки обралися народним депутатом. Як на місцях реагують на медичну та освітню реформи?
— Реформи зазвичай пересічними громадянами сприймаються неохоче через низку психологічних, економічних чинників. Хоча після Майдану люди були налаштовані на зміни, навіть якщо й вони були б соціально болючими. Проте децентралізація виявилася якоюсь недоцентралізованою реформою, пенсійна реформа — загалом аморальна. Єдина освітня була проговорена в експертному середовищі, адже три роки готувався закон про освіту і загалом зрозумілою є логіка цих змін. Щодо медичної, в сільських районах, серед малозабезпечених людей панує тотальна зневіра і безнадія. Інтуїтивно вони відчувають, як держава їх укотре «кинула». З реформ, одна лише назва. Люди «не дурні», цитую моїх селян, готові заради дітей, внуків багато що сприйняти і навіть зрозуміти, але мільйонні зарплати топ-чиновників, мільярдні премії, зростання власних бізнесів владців — не хочуть і не можуть.
«СТАРТ БУВ НОРМАЛЬНИМ, АЛЕ СЬОГОДНІ ПРОЦЕСИ УТВОРЕННЯ ОТГ ДОСТАТНЬО СПОВІЛЬНЕНІ»
— Днями Президент Петро Порошенко заявив, що «децентралізація виявилася результативною: реформа посилила матеріально-фінансову спроможність місцевого самоврядування і сприяла суттєвому збільшенню надходжень до загального фонду місцевих бюджетів». Як ви оцінюєте процес децентралізації, зокрема створення ОТГ в Україні?
— Статистика більш переконлива за слова Петра Олексійовича. І не треба видавати бажане за дійсне. Старт був нормальним. Сьогодні процеси утворення ОТГ достатньо сповільнені, незважаючи на те що влада їх форсує.
«МАЮ ВЕЛИКІ СПОДІВАННЯ НА МОЛОДИХ ВИСОКООСВІЧЕНИХ КОМПЕТЕНТНИХ ЛЮДЕЙ»
— 2019 року на країну чекають президентські та парламентські вибори. Як ви думаєте, чи зміниться якість влади на краще? До речі, правила проведення виборів наразі залишаються старими, як і склад Центральної виборчої комісії.
— Я оптиміст, і вірю, що кількісні зміни рано чи пізно стануть якісними. Не впевнена, що це буде 2019 року. Малоймовірно, адже старе, корупційне чіпко тримається за владу як можливість власного збагачення. Тому й не змінюється виборче законодавство. Разом з тим маю великі сподівання на молодих високоосвічених компетентних людей, які здатні продемонструвати нову якість мислення, дій і головне — відповідальність за державотворення молодої країни.
