У вівторок, 23 лютого, відбулося позачергове пленарне засідання Верховної Ради, скликане на вимогу президента.
Парламент підтримав пропозиції президента України Володимира Зеленського до закону, який він ветував раніше — про відновлення проведення конкурсів на посади державної служби, які були припинені через пов’язаний з COVID-19 карантину, та про продовження терміну повноважень в.о. міністрів.
Відповідне рішення підтримали 267 народних депутатів, зокрема фракція «Слуга народу» і групи «Довіра» та «За майбутнє».
Засідання розпочалося о 12.00 і тривало лише годину. Раніше відповідне розпорядження про його скликання підписав спікер парламенту Дмитро Разумков.
У порядок денний було внесено лише одне питання: депутати повторно розглянули закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби (№ 4531) з пропозиціями президента України Володимира Зеленського.
В Євросоюзі неодноразово закликали відновити конкурсний відбір, наголошуючи, що це — центральний елемент реформи державного управління.
СТЕФАНЧУК ПОРАХУВАВ: «КІЛЬКІСТЬ ЧИННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ В УКРАЇНІ НАБАГАТО ПЕРЕВИЩИЛА ОДИН МІЛЬЙОН, А 90% ЗАКОНОПРОЕКТІВ, ЯКІ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ, — ЦЕ ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА»
Нагадаємо, 16 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт (№ 4531), що передбачає оголошення конкурсів на посади, які займають особи, котрі уклали контракти про проходження держслужби на період дії карантину. Через пандемію керівники держорганів змогли в обхід конкурсних процедур призначати людей на посади у держслужбі.
19 лютого президент ветував закон і повернув його назад у Раду зі своїми пропозиціями.
Зокрема, Зеленський просив парламент вилучити з закону норми щодо обмеження виконання повноважень заступниками міністра, якщо посада міністра є вакантною. На думку Глави держави, якщо народні депутати довго не призначають міністра, це може паралізувати міністерство.
ОПОЗИЦІЯ НАЗВАЛА СЬОГОДНІШНЄ ГОЛОСУВАННЯ «СУПРУНІЗАЦІЄЮ» УРЯДУ
Як припускають, основна мета цього закону стосується в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка, якого Верховна Рада двічі відмовилися призначити повноцінним міністром — коаліції на чолі зі «Слугою народу» бракувало голосів.
Вітренка хотіли призначити також першим віцепрем’єром. Але двічі голосування провалювалось — не голосували почергово групи депутатів, яких пов’язували то з Рінатом Ахметовим, то з Ігорем Коломойським. Деякі експерти пов’язують Вітренка з одним із них, хоча віддаленістю від обох частина експертів і пояснювала провали призначення.
Сам Вітренко нарікав, що у статусі в.о. він обмежений у своїх повноваженнях та не може зібрати ефективну команду в міністерство. Тепер цей «біль» знято. Рада підтримала пропозиції Зеленського, і колишній топменеджер Нафтогазу Юрій Вітренко отримає розширені повноваження на посаді першого заступника міністра енергетики та в.о. міністра.
12 ДЕПУТАТІВ ОПЗЖ ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ПРОГУЛЯЛИ. 15 БУЛИ В ЗАЛІ, АЛЕ НЕ ГОЛОСУВАЛИ. 17 НАТИСНУЛИ «ПРОТИ» НА РОЗГЛЯД ПРОПОЗИЦІЙ ПРЕЗИДЕНТА
Чинне законодавство також не дозволяло працювати у статусі в.о. понад два місяці.
Голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко під час свого виступу у Верховній Раді фактично підтвердив, що ця ініціатива стосується Юрія Вітренка.
За словами Корнієнка, так парламент зможе «розблокувати процеси у Міністерстві енергетики» та вирішувати питання, «коли Верховна Рада не може з якихось причин» призначити того чи іншого міністра.
Рішення парламенту підтримав і прем’єр Денис Шмигаль.
«Вітаємо це рішення, адже воно вдосконалить конкурсні процедури та гарантуватиме рівні умови доступу до державної служби. Крім того, це дасть можливість розблокувати роботу Міністерства енергетики та виплатити зарплати працівникам державного сектору енергетичної галузі», — написав він.
Представники опозиції голосуванням не задоволенні. Вважають, що 23 лютого на позачерговому засіданні своїм рішенням парламент, фактично, обмежив власні повноваження щодо уряду.
Сергій Власенко з «Батьківщини» назвав це «супрунізацією» уряду — свого часу Уляна Супрун керувала МОЗ саме у статусі в.о., адже Рада відмовлялася призначити її міністром.
