Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як перемогти Путіна?

Своїми рецептами діляться польський глава МЗС Вітольд ВАЩИКОВСЬКІ та норвезькі експерти Тор БУВОЛЛ і Христіан ОТЛАНД, які цього тижня прибули до Києва
13 вересня, 2016 - 18:15
ФОТО REUTERS

Розробка стратегій поведінки європейських країн неможлива без детального вивчення ситуації, яка виникла у східній Європі внаслідок агресії РФ проти України. Більше того, ні Україна, ні Європа, ні НАТО явно не очікували такого розгортання подій, яке відбулося з початку 2014 року. А це означає, що не лише розвідка, а й підходи до аналітики західним експертам необхідно докорінно переглядати.

В цьому плані Путін дуже влучно використав ефект несподіванки. Непередбачуваність — стала елементом ефективності агресії, а гра в підміну понять вдало замаскувала наміри Кремля. З іншого боку, Путін нічого особливого й не вигадав. Він просто скористався слабкістю полярної сторони, яка «проковтнула» конфлікт у Грузії, наробила помилок у зовнішній політиці, зокрема в Іраку. Навіть заяви Путіна, який дозволяв собі ставити під сумнів українську державність, не знайшли належної уваги та відповідної реакції.

Так само, як у Путіна в певний момент вкоренилось переконання того, що так звана Новоросія — це не лише плід його уяви, а й потенційно існуючі перспективи відокремлення південного-сходу України, так і на Заході досі гадають, що Путіна можна «замирити».

Днями в гостях у «Дня» якраз побували норвезькі експерти Тор БУВОЛЛ, старший науковий співробітник, який очолює програму вивчення Росії в Інституті оборонних досліджень в Осло та Христіан ОТЛАНД, науковий співробітник Інституту оборонних досліджень в Осло.

Норвежці в санкціях справедливо вбачають не якесь покарання Кремля, а насамперед умову неможливості розвитку оборонної промисловості Росії до високотехнологічного рівня. Адже це означатиме небезпеку для всього світу. Та водночас гадають, що згодом Росія все ж таки стане демократичною країною. Для більш глибинного розуміння цього суперечливого питання, необхідно пірнути до історії. На жаль, ментальність росіян не змінювалась віками. Саме тому навіть у стані зубожіння у росіян залишається попит на «царя», якому можна делегувати відповідальність, а самим задовольнятись мінімумом.

У «ДНІ» НОРВЕЗЬКІ ЕКСПЕРТИ ПОДІЛИЛИСЬ СВОЇМ БАЧЕННЯМ СТРАТЕГІЇ ЗВІЛЬНЕННЯ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ВІДНОСИН ІЗ РОСІЄЮ. «ДЕНЬ» ПОДАРУВАВ ЕКСПЕРТАМ КНИГУ «КОТЕЛ», АБО СПРАВА БЕЗ ТЕРМІНУ ДАВНОСТІ» ДЛЯ КРАЩОГО РОЗУМІННЯ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (НОРВЕЗЬКІ ЕКСПЕРТИ ТОР БУВОЛЛ І ХРИСТІАН ОТЛАНД) / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

До речі, під час наступу на Донбас, Кремль і підготував такий «соціальний пакет», коли мешканці окупованих територій перебувають у повній залежності від «влади автомата». Путін не лізе туди, де йому дадуть «по зубах». Сам же Донбас, як і Крим, готувався місцевими «князьками», а де-факто резидентами Кремля, протягом досить тривалого терміну для сприйняття начебто «загрози» із Заходу й обіцянками «повернення» до Радянського Союзу.

Як перемогти Путіна? Не треба плекати ілюзій, що Росія здатна до самостійних перетворень. Росія нині — це агресор, на кшталт нацистської Німеччини. І не треба забувати, що деокупація Європи під час Другої світової війни можлива була лише після взяття Берліну, а Нюрнберзький процес став щепленням для унеможливлення повторення таких прецедентів. На жаль, Кремль маніпулює слабостями Європи і НАТО, та вміло використовує демократичні форми для недемократичних цілей, наприклад, «референдуми». Але є факт — російські танки та «Гради» нищать українські міста, і російські військові та найманці відрізають руки з українським гербом.

Поки ж об’єктивно звільнити окуповані території Україна не може. А точніше, за це треба буде заплатити велику ціну. З іншого боку, якщо не існує воєнного шляху деокупації, то не існує й дипломатичного шляху. Дипломатія тут може бути одна — підписання капітуляції стороною, котра програла. Європі ж і НАТО в цій ситуації необхідно розуміти, що однією з сторін цього конфлікту є не Україна, а світ та світова система безпеки, на яку й зазіхає агресор. Україна ж нині власною кров’ю відстоює безпеку й інтереси Європи.

Отже, якою бачать ситуацію на сході України норвезькі експерти?

Тор БУКВОЛЛ: — Ми займаємося вивченням Росії і України вже 15 років. Але хочу зазначити, що звичайно, існує різниця, як ми, експерти, і прості норвежці  оцінюємо події, що відбуваються в Україні. Для мене ситуація на сході України цілком очевидна — це військова агресія. І більшість у Норвегії теж думають, що це військова агресія Росії проти України. Є ті, хто думає трохи інакше. Це в основному крайні ліві. У правому крилі також є ті, хто говорить: треба розуміти Росію.

Щодо питань Криму я багато виступав у Норвегії на різних форумах і дуже часто мені ставили запитання, що Крим — це ж російська земля. Ці люди не знають, що Крим має складну історію. Проте я їм відповідав, що можу розуміти, чому росіяни вважають, що Крим може належати їм. Але водночас не треба забувати Іммануїла Канта, який сказав, дії можуть бути легітимними, якщо вони відповідають загальному закону  (дій так, як ти б міг побажати, щоб діяли всі). Я їм казав, якщо ви вважаєте правильним, що кожна країна має право забрати шматок сусідньої країни, коли з’явилася можливість, тоді ви маєте рацію, що Крим повинен належати Росії.

Христіан ОТЛАНД: — Я думаю, багато хто в Норвегії і Скандинавії злякався того, що відбувалося тут більше двох років тому, адже частина країни була окупована Росією. Багато хто злякався ролі Росії в цьому конфлікті. Водночас Норвегія — країна-член НАТО, і ми не думаємо, що Росія зробила б те ж саме на півночі Норвегії. У нас теж є російське населення, особливо в північно-східній частині країни. Але росіяни у нас добре інтегровані й не хочуть стати частиною Росії. Багато хто не лише в Норвегії, а й у Швеції і Фінляндії хвилюється через події в Україні. У Фінляндії і Швеції відбуваються дискусії про можливість членства в НАТО. Не думаю, що це станеться найближчим часом, але в далекому майбутньому це цілком реальна можливість. 

— Яким ви бачите вихід із цієї ситуації, зокрема припинення Росією агресії на сході України і повернення Криму, який було незаконно анексовано?

Т.Б.: — По-перше, Путін має повернути всі ці території. По-друге, Україна повинна щонайшвидше перебудувати свою внутрішню ситуацію, щоб стати нормальною демократичною країною, в якій немає корупції. По-третє, Україні потрібно швидше вступити до Євросоюзу. Поки при владі в Росії залишається Путін чи хтось подібний до нього, я маю сумнів, що Україна зможе вступити до НАТО. Напевно, краще було б, щоб Захід допомагав Україні озброєннями, щоб вона стала сильною військовою державою. Саме це може зупинити Путіна від авантюр.

Х.О.: — Зараз головне, щоб зберігалися санкції. На мою думку, ці обмежувальні заходи добре функціонують і впливають на поведінку Росії. Тому було б неправильно їх зараз зняти. Норвегія ввела ті ж санкції, що ЄС. Якщо у нас раніше була співпраця між норвезькими і російськими військовиками, спільні навчання, то все це зараз призупинилося.

Микола СІРУК, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: