Нещодавно відомий волонтер Георгій Тука оприлюднив у себе на сторінці Facebook принципову схему того, як український солдат перетворюється на колаборанта з терористами і корупціонера. Формула проста і цинічна. Існує простий алгоритм, пише Тука, який чітко розроблений ФСБешниками. Спочатку автомобілі з вантажем за хабар перетинають блокпости на лінії розмежування. Потім створюють «спільний бізнес» між нашими військовими і бойовиками. Потім військовий «сідає на голку», тобто факт отримання великих коштів стає звичним. В результаті бойовий дух військового зникає. Про звільнення територій і боротьбу за країну вже не йдеться. Потім починаються «братання», мовляв, «для чого ця війна, коли можна заробляти гроші?». Потім за умов такого «братання» починається купівля інформації про озброєння, розташування військ тощо. Згодом накопичується компромат на військового, який вже навіть за власного бажання не може вилізти з пастки. Нічого нового російські спецслужби в даному випадку не вигадали. Система дієва і ефективна до цього часу. І саме ця система вербовки оголює масштаб проблеми. Особливо в умовах спекуляцій щодо «блокади» Донбасу. «Блокади», якої, по суті, не існує, а існує мережа способів заробляння грошей на звичайних українських громадянах, які вимушені переплачувати за проїзд через блокпости. Тобто біда навіть не тільки в тому, що український військовий таким чином порушує права українця, а й у тому, що сам він сідає на гачок у російських спецслужб, навіть спочатку не помічаючи цього.
6 липня Президент запросив до себе відомих волонтерів для того, щоб задіяти їх у питанні боротьби з корупцією. З Президентом зустрілися, зокрема, Георгій Тука (група «Народний тил»), Роман Донік та Павло Кащук (група «Комбат UA»). Досвід волонтерів унікальний. Його сутність в тому, що їхня мотивація походить від базових цінностей, від моральних орієнтирів. Зламати систему корупції механічними способами неможливо. Чому дракон вічний? Тому що той, хто його вбив, сам стає драконом. Саме тому корупцію нереально знищити штрафами і залякуванням. Треба змінювати сутність, потрібне переливання крові.
Петро Порошенко обговорив питання волонтерського контролю у процесі боротьби з корупцією та контрабандою у зоні проведення антитерористичної операції. Глава держави дав низку завдань, що спрямовані на подолання цього явища. Президент зауважив: «Волонтерський контроль має стати реальним механізмом боротьби з корупцією у зоні АТО. Впевнений, що спільна й скоординована діяльність із силовими структурами допоможе нам ефективно протистояти брудним ділкам, які заробляють на горі українців». Радник Президента Юрій Бірюков, який ще нещодавно був волонтером, повідомив, що волонтери на згаданій зустрічі акцентували увагу Президента на проблемах, з якими їм довелося зіткнутися під час роботи із забезпечення Збройних сил. Юрій Бірюков вважає, що «рентабельність контрабанди в зоні АТО сягає рівня продажу наркотиків та набуває вражаючих розмірів. Волонтери ж грошей не беруть, їм за державу прикро».
«Розповісти більш широко про те, як ми будемо боротися з корупцією, ми поки що не можемо, — говорить в коментарі «Дню» Юрій Бірюков. — Ви все побачите на практиці. Зараз ми лише на початку процесу. Наше завдання в тому числі перетворили умовну блокаду Донбасу на реальну. Ніхто не заважає звичайним громадянам перетинати лінію розмежування. Щодо хабарів, то їх просто не треба давати. Треба починати з себе. Хабар перш за все дає людина і тим самим створює умови для корупції».
Щоправда, самі мешканці, які залишилися на окупованих територіях, не зовсім поділяють таку думку. Взагалі деяким експертам в питанні «контрабанди» в зоні АТО варто на власному досвіді переконатись у тому, що питання перетину лінії розмежування не можна розглядати однозначно. Схопити десяток хабарників на гарячому ще не означає зламати порочну систему. Особливо коли ця система є тлом для багатомільйонних статків.
Волонтер Мирослав Гай бачить ситуацію так: «Треба розуміти, що волонтери підхоплюють ініціативу, де державний апарат не може впоратися. Це нормальна практика для будь-якої цивілізованої країни. Громадяни мають брати на себе суспільно важливі ініціативи і обов’язки. Сама сутність справжнього волонтерського руху унеможливлює всередині нього існування корупції. Там, де за справу беруться волонтери, корупція просто не приживається. При цьому зауважу, що йдеться про волонтерів, а не тих, хто під них підлаштовується і видає себе за них. Ми наразі активно допомагаємо переселенцям із зони АТО. Багато проблем із довідками на інвалідність тощо. Велике тло для корупції залишається в системі надання перепусток. За цим всім необхідно стежити і своєчасно реагувати. Волонтери є природнім наглядовим органом. Вони бачать і фіксують корупцію в міністерствах, у збройних силах. Якби все це систематизувати і налагодити механізм подібних реакцій, то це принесло б багато користі. А ще краще було б, якби держава передавала громадським організаціям певні свої функції, наприклад, в тому самому питанні перепусток. Присутність у цьому волонтерів розчиняє тло для корупції».
Існує й інший спекулятивний момент, який озвучують у соціальних мережах: чи мають вливатися в державні структури волонтери й добровольці? Адже за цих умов вони втрачають певну самостійність. Існує також питання того, як ініціативи волонтерів зробити більш ефективними завдяки державним механізмам. Відпрацювання цих моментів необхідне, проте й досі залишається нерозкритим.
