Нещодавно Військова служба правопорядку Збройних сил України відзначила своє 16-річчя. Ця структура разом із нашим військом бачила і переживала різні часи — як розвитку, так і занепаду. Нині, як і вся українська армія, ВСП перебуває на етапі оновлення — причому доволі глибокого, оскільки його потребує поточна безпекова ситуація, а ще більше — перспективи та цілі, яких прагне досягнути реформа оборонного сектору держави.
НА ДУМКУ КАНАДСЬКИХ ПАРТНЕРІВ, ВСП МАЄ ПРОГРЕСИВНУ ПЕРСПЕКТИВУ
Про підсумки діяльності та майбутнє переформатування ВСП у Військову поліцію я мав розмову з керівником цієї служби, генерал-майором Ігорем Криштуном у Василькові, що на Київщині, де відбувалися урочистості з нагоди відзначення Дня Військової служби правопорядку. Саме там вручили Бойовий прапор 138-му Центру спеціального призначення ВСП (протидії диверсіям та терористичним актам) відповідно до рішення глави держави. Цікавим мені видався епізод з історії підрозділу, який розповів державний секретар Міноборони, генерал-полковник Олександр ДУБЛЯН.
Олександр Володимирович згадав, як чотири роки тому з васильківського аеродрому на схід відправляли загін у складі військовослужбовців згаданого центру. Літаком вони дісталися до Дніпра, а потім вертольотами — до окупованого Артемівська. Там вони взяли під охорону важливі об’єкти — бази бронетанкового майна (понад 1 тис. панцирників) і стрілецького озброєння. До визволення міста в липні 2014-го спецпризначенці тримали оборону, не давши противнику жодного шансу здійснити свій підступний план. Тим часом Донецький зональний відділ ВСП, який спочатку вийшов у район Донецького летовища, а потім — на опорний пункт «Зеніт» під Авдіївкою, постійно відбивав атаки російських найманців. І лише після звільнення міста відділ приступив до виконання завдань за призначенням.
До речі, нині приблизно 500 військовиків ВСП постійно виконують завдання на сході нашої держави.
— Ці 16 років, які минули від моменту створення Військової служби правопорядку, були часом становлення і пошуку свого місця й розуміння тих завдань, які ми повинні виконувати, — говорить начальник Головного управління ВСП Збройних сил України, генерал-майор Ігор КРИШТУН. — Це підтримання правопорядку, профілактика правопорушень, забезпечення безперешкодного пересування автоколон військових, боротьба з диверсійними групами противника та інші нагальні заходи. Нещодавно я перебував у зоні проведення АТО, де мав зустрічі з главами військово-цивільних адміністрацій, комбригами, військовими прокурорами, представниками Нацполіції. І чув від них переважно позитивні відгуки про роботу моїх колег. Це доказ того, що ми на вірному шляху. Дякую і нашим канадським партнерам, спільно з якими ми розбудовуємо і трансформуємо службу у Військову поліцію. Це завдання — одне зі стратегічних на шляху реформування Українського війська. Після ухвалення законопроекту про Військову поліцію ми отримаємо нові повноваження, за допомогою яких краще виконуватимемо покладені на нас функції.
Про роль партнерської допомоги в підготовці військових правоохоронців я запитав представника канадської військової поліції майора Віктора ЕТЬЄ, який нині з дорадчою місією перебуває у 25-му навчальному центрі ВСП у Львові.
— Я перебуваю тут з тим, щоб допомогти вашій армії реформувати ВСП у Військову поліцію і зробити діяльність навчального центру більш професійною. Це наш внесок у вишкіл майбутніх поколінь українських військових поліцейських, — каже канадський офіцер. — Напрями цього реформування визначило засідання підкомітету НАТО з військової поліції. А ми вже практично допомагаємо імплементувати новий курс навчання, який називають курсом перехідного періоду. Ми теж ділимося своїми сучасними розробками й методиками і так постійно вдосконалюємо новий базовий курс підготовки військових поліцейських. Я спілкувався як із курсантами, так і офіцерами центру. Вони задоволені форматом навчання, особливо нашим прагненням кваліфікованого викладання матеріалу та його закріплення. Хочу зауважити: 25-й центр — досить молодий заклад, заснований менше ніж рік тому, але його персонал доволі професійний і докладає багато зусиль до розвитку цієї важливої бази підготовки. Щиро переконаний: у ВСП є прогресивна перспектива, і я хотів би ще раз приїхати за кілька років на таке ж свято, як у Василькові, й побачити, як ця структура модернізувалася і набула розвитку. Звісно, реформа відбувається з деякими труднощами, але всі ми налаштовані на великі зрушення в майбутньому. Переконаний: група місії «ЮНІФАЄР», до складу якої я входжу, дивиться у це майбутнє впевнено.
Віктор Етьє погоджується: на ухвалення закону «Про Військову поліцію» дуже чекають його українські колеги, оскільки він є запорукою успішного розвитку цього органу правопорядку. Також він каже, що на курсі перехідного періоду вони аналізують матеріал та досвід, працюючи над укладанням базового кваліфікаційного рівня вишколу військового поліцейського, куди обов’язково включатимуть посилений компонент комунікації з цивільним населенням. Адже цілком можливо, що в майбутньому українській ВП доведеться працювати в умовах розгортання миротворчої місії ООН на сході України, і наші солдати повернуться на Донбас. І до цього потрібно готуватися вже сьогодні.
НОВІ АКЦЕНТИ ВИШКОЛУ
— Нині Військова служба правопорядку перебуває на порозі набуття нової якості, — розповідає генерал-майор Ігор Криштун. — Перед війною нас залишалося трохи більше ніж одна тисяча, і постало питання щодо подальшого скорочення, зокрема й важливого для служби 138-го центру. З перших днів АТО ми активно почали брати в ній участь — як відповідно до свого функціоналу, так і виходячи за його межі. Приміром, мені одному з перших у квітні 2014-го доручили створювати штаб АТО — разом із нині покійним генерал-полковником Геннадієм Воробйовим. 15 квітня я був у Ізюмі, де ми почали формувати підрозділи й воювати. А 2 травня почалися втрати — під час виставлення блокпостів навколо Слов’янська ми наразилися на перші кулі, підриви й перші знищені наші вертольоти.
...АТО стала для генерала Криштуна четвертою бойовою каденцією — доти були Вірменія, Азербайджан та Молдова. На жаль, довелося той досвід застосовувати вдома, де він дуже допоміг. Ще наприкінці 1980-х він зрозумів: якщо не братимешся за важливі справи сам, ніхто їх за тебе не зробить. Цього навчає і підлеглих.
— Згодом фактично в кожному батальйоні з’явилися наші представники, які спільно з командирами, зокрема в добробатах, виконували поставлені завдання, — згадує співрозмовник. — Уже маємо інше покоління військових правоохоронців, які знають, що робити в бойовій обстановці, й не бояться йти на передову. У зоні проведення Операції Об’єднаних сил діють 15 комендатур ВСП. Із них частина перебувають на передньому краї. Наші хлопці виходять, якщо треба, і на «нулі» й працюють над усіма випадками загибелі військовослужбовців, знищення бойової техніки та іншими інцидентами...
— Які нові акценти з’явилися в їхній підготовці? — цікавлюся в Ігоря Криштуна.
— Спільно з канадцями торік ми відкрили навчальний центр ВСП, використали також досвід Польщі, Італії та інших країн. У львівському центрі фактично створено інтернаціональний викладацький склад — там разом працюють канадські, данські, литовські та британські інструктори. Незабаром їхня «сім’я» поповниться. В Данії я зустрічатимуся з очільниками військових поліцій скандинавських країн. Імовірно, шведські фахівці теж приєднаються до міжнародної команди, яка допомагає нам розбудувати власну військову поліцію. Своїх фахівців ми вчимо передусім методів запобігання злочинам і правопорушенням. Навчаємо також, як надавати першу меддопомогу. 30 наших фахівців із тактичної медицини готуємо на Яворівському полігоні разом з канадцями. Вони тут здобувають другу профільну спеціальність. 20 представників ВСП пройшли вишкіл з мінної безпеки в Кам’янці-Подільському. А в травні ще тридцять військових правоохоронців разом із британцями освоюватимуть такі цікаві теми, як бойові дії в міських умовах та мінна безпека. Відкрили ми і такий актуальний напрямок підготовки, як захист військовослужбовців. Ми дедалі більше працюємо з адвокатськими та правозахисними організаціями заради надання військовослужбовцям якісної правової допомоги.
ВІЙСЬКОВІ ПРАВООХОРОНЦІ ПОЧИНАЮТЬ ПІДГОТОВКУ ДО ЙМОВІРНОЇ МИРОТВОРЧОЇ ОПЕРАЦІЇ
Ігор Криштун зауважує, що загальнодержавна проблема наркотизації певним чином має місце і в армії, яка є частиною суспільства. ВСП активно долучилася до протидії цьому злу. Уже створено спецгрупу з боротьби з поширенням наркотиків у Збройних силах. Перші чотири спеціалізовані кінологічні розрахунки ВСП уже готують до цієї роботи у Великих Мостах на базі навчального центру Держприкордонслужби. У липні ці фахівці вийдуть на повноцінну роботу.
Але найбільше ВСП потребує допомоги Верховної Ради — щоб парламент таки ухвалив закон про Військову поліцію, який уже кілька років чекає на таке рішення.
— Понад чотири роки ми забезпечуємо правопорядок у правовому вакуумі, — з гіркотою констатує керівник ГУ ВСП. — Нам бракує серйозних важелів, щоби вплинути на ситуацію: ми не можемо затримувати, утримувати осіб, проводити слідчі дії. Профільний закон перебуває на черговому розгляді в РНБОУ. Сподіваюся, найближчим часом його направлять у Верховну Раду від Президента як невідкладний.
Реформа правоохоронної системи 2012 року відібрала у нас практично весь набір важелів, які ВСП могла виконувати, і з правоохоронного формування вона фактично перетворилася на звичайний підрозділ ЗСУ. 2014 року, коли різко зросла кількість злочинів у зоні проведення АТО, нам важко було щось цьому протиставити. Військову прокуратуру тоді ще не створили, поліція перебувала на старті реформи, а ми часто були єдиними, хто намагався і щось робив для протидії такій злочинності. 2016-го нам додали прав, і ми почали складати адмінпротоколи щодо військових, які вживали спиртні напої, наркотичні речовини чи порушували громадський порядок. Військова прокуратура сьогодні не може провадити досудове розслідування й усі матеріали передає в Нацполіцію. Чи здатна остання повноцінно розслідувати злочини, які стосуються військових, — питання риторичне. Є певна логіка в тому, щоб таке слідство вело Державне бюро розслідувань, але його лише формують. А нам тим часом потрібно розв’язувати конкретні проблеми. Приміром, за самовільне залишення частини на термін більш ніж десять діб військового можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Але ВСП не має права ні порушувати кримінальне провадження, ні розслідувати його. Ми готуємо спільно з командирами частин документи на таких військовослужбовців, передаємо їх у прокуратуру, а вона у свою чергу — в Нацполіцію, яка і проводить досудове розслідування. А це затягує час розслідування. Водночас військова поліція у країнах НАТО проводить досудові розслідування і передає справи до суду. Словом, у нас попереду ще багато цікавої та важливої роботи.
— Чи готуєтеся до ймовірного проведення миротворчої операції в Україні?
— Якщо проаналізувати миротворчі операції, які відбувалися в різних країнах світу, ви побачите, що услід за передовими військами, миротворчими силами заходили також військові поліцейські. У будь-якому разі, у Донбас також зайде Військова поліція. І ми вже починаємо до цього готуватися.
