«Людина свідомо продавала свою найману силу, щоб захищати країну, це був її вибір, і тільки так». Ці слова депутатки від «Слуги народу» Галини Третьякової в інтерв’ю одному з видань обурили українських військових і тих, хто має стосунок до бойових дій. Третьякова очолює комітет Верховної Ради з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів і мала б обстоювати їхні права. Натомість уже за місяць від початку роботи її ім’я не викликає приємних асоціацій в учасників українсько-російської війни. Галина Третьякова пропонує провести аудит пільг та соціальних виплат для учасників Антитерористичної операції й хоче залишити соціальне забезпечення лише для тих, хто «щось втратив» у війні. Під цим словесним зворотом мається на увазі здоров’я або навіть життя. Депутатка стверджує, що бюджет не витримує навантаження з пільгових виплат і їх потрібно скорочувати, а почати вирішили саме з ветеранів.
Такі висловлювання очільниці профільного комітету обурили ветеранів:
«Третьякова знецінила військовослужбовців, — говорить військовий психолог і ветеран Андрій КОЗІНЧУК. — Для мене це дуже дивно. Це людина, яка має нас захищати, але вона йде проти нас. Я, як ветеран, не хочу мати такого голову комітету, яка захищає мої інтереси у Верховній Раді. Знецінення — це найгірше, що можна придумати».
У мережі ветерани навіть запустити флешмоб «Вибачте, що живі», в якому розповідають історії власної служби, яка була далеко не простою.
ЖИТТЯ ЗА 986 ГРИВЕНЬ
«Каюсь, #вибачте_що_ми_ не_здохли! — такими словами розпочинає свій пост у Facebook ветеран АТО Анатолій ВІНОГРОДСЬКИЙ. В іронічній манері він продовжує: — У червні 2014-го пішов за «довгою гривнею». Вирішив трохи підзаробити грошенят, за державний рахунок по світу поїздити і своє матеріальне становище поліпшити. Знову ж, два раби і гектари землі — це така вагома причина! Отримав від держави величезні кошти в листопаді 2014 року. Зарплату 986 гривень за місяць. Але які пригоди були!»
Так Анатолій намагався донести, що говорити про гроші для військових 2014-го було просто смішно.
А ось схожий пост іншого військового, Василя ПАЛАМАРЧУКА:
«Як справжній найманець Київської хунти я вирішив покаятися чисто і сердечно. У липні 2014 року я з корисливою метою, маючи прямий умисел, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи намір отримати високе грошове забезпечення в розмірі 2400 гривень на місяць, вирішив продати свою найману силу для того, щоб захищати країну...»
Незважаючи на іронію, багатьох ветеранів справді зачепили слова Галини Третьякової, адже вони вирушили на війну далеко не за пільгами, пояснює майор ЗСУ, заступниця командира батальйону з питань роботи з особовим складом Оксана ЯКУБОВА: «Ображає не можливість скасування пільг, а те, що нас знову міряють грошима. Фактично військових назвали заробітчанами. Зараз непогане грошове забезпечення, в кращому разі, у військових на першій лінії оборони. Це приблизно 25—30 тисяч гривень. Приблизно така ж заробітна платня буде й у хорошого спеціаліста на будівництві. З одним нюансом: будівельник при цьому вдома, у комфортних умовах, а військового щодня можуть убити».
Раніше ситуація була значно гірша. Більшість нинішніх ветеранів підписували контракти у 2014—2016 роках. Тоді заробітна плата солдата становила 2500 гривень, з доплатою 3000 гривень на місяць за участь в АТО. У офіцера середньої ланки — 4500 гривень і тих же 3000 за АТО.
До того ж, зі слів Оксани Якубової, народна обраниця необачно нагадує ветеранам про їхні моральні травми: «Після цієї публікації було гидко, боляче. Зачепили за живе настільки, що тіпає ще й досі. Майже кожен, хто приходить з війни, має синдром людини, котра вижила на війні. Тобто ти маєш провину перед тими, хто загинув або тяжко поранений, при тому, що ти — живий. Ти постійно картаєш себе за це. А тут виходить якась жінка і ставить нам у провину те, що ми залишилися живі. Це тригери (подія, що викликає у людини, хворої на посттравматичний стресовий розлад, повторне переживання психологічної травми. — Авт.) для людей, у яких психологічні проблеми з поверненням».
ЯКІ ПІЛЬГИ В УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
В Україні є кілька законодавчих актів, які регулюють надання пільг учасникам бойових дій (УБД). Головний серед них — закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту». Він передбачає безоплатне отримання ліків, зубне протезування, санаторно-курортне лікування, 75% знижки на квартплату і комунальні послуги, безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту і безоплатний проїзд у два напрямки раз на два роки в міжміському залізничному, водному, повітряному транспорті. Крім цього, ветеранам дозволяється використовувати відомчі медичні заклади навіть після виходу на пенсію, надається безоплатне щорічне медичне обстеження, додаткова відпустка. Вони першочергово забезпечуються житлом і отримують позики на будівництво, мають пріоритет щодо вступу до вищих навчальних закладів. І це — ще не повний перелік.
«Як на мене, потрібно переглянути систему надання пільг між учасниками АТО й іншими категоріями УБД. Також потрібно розглянути питання надання деяких пільг, залежно від сукупного доходу родини ветерана, наприклад, пільг щодо оплати комунальних послуг», — пояснює Оксана Якубова.
ЯКЩО СКАСОВУВАТИ, ТО ОБДУМАНО
Андрій Козінчук розповідає: про зміну пільг ідеться вже давно, він з колегами досліджує цю тему приблизно два роки. Це не дуже популярна річ, бо дехто вбачає в цьому зраду. Але самі ветерани реформування також підтримують.
«Пільги все одно будуть змінюватися, — розповідає Андрій Козінчук, — але потрібно пояснювати людям, що мінятимуть те, що і так не працює. Наприклад, пільги, які стосуються працевлаштування. У законі прописана необхідність надавати перевагу ветеранам при скороченні. Я вважаю, якщо ветеран добре працює, то його і так ніхто не звільнить. Але всі ці пільги не дуже позитивно впливають на працевлаштування ветеранів. Адже якщо на працедавця накладаються додаткові обов’язки, він не буде мотивований працевлаштовувати людей, котрі повернулися з війни. Практично не працюють пільги стосовно надання земельних ділянок і квартир. Гроші державою надаються, але проблему це не вирішує».
За словами Андрія Козінчука, добре працюють лише пільги, що стосуються оплати комунальних послуг, поховання та пільгового проїзду. Водночас, проїзд теж міг би бути переглянутий. За монетизацію цієї пільги виступає Оксана Якубова: «Проїзд у міському та інших видах транспорту можна було б оплатити грошима і частково зняти напруженість щодо цього питання. Наприклад, взяти середню вартість квитка від Ужгорода до Харкова чи Луганська й виплатити один раз на рік усім. А далі, хоче людина — витрачає на проїзд, хоче — на щось інше. Для проїзду в міському транспорті можна зробити єдиний електронний квиток по країні, з розрахунку дві-три поїздки на день». Нагадаємо, нещодавно наша газета писала про те, як військові оцінюють надання державою соціальних пільг («Неактуальні і недосяжні», «День» № 183 від 8 жовтня ц.р.).
До речі, прем’єр-міністр України Олексій Гончарук уже відреагував на протест ветеранів і не підтримав Галину Третьякову. Він виступив проти перегляду пільг для військових і запевнив, що скасування чи зменшення пільг від держави ветеранам не буде.
