Накачана «антинацистською» пропагандою путінська мордорія, в стані істерики. Очікуване видовище – обіцяний показовий «суд» над «українськими нацистами» з публічними стратами, який гучно готувався в окупованому Маріуполі, відміняється.
Загнаний у глухий кут успішним наступом ЗСУ, путінський злочинний режим усе ж таки мусив піти на обмін військовополоненими, у ході якого було звільнено 215 героїчних захисників Маріуполя, у тім числі й 108 особливо небезпечних для нього «нацистів» із легендарного полку «Азов». Серед тих, хто вийшов на волю, вже відомі усьому світові українські супер герої – командир полку «Азов» Денис Прокопенко («Редіс»), заступник командира полку «Азов» Святослав Паламар («Калина»), Командир морпіхів Сергій Волинський («Волина»), Олег Хоменко, Денис Шлега, вагітна лікарка Марʼяна Мамонова та улюблениця всієї України «Пташка» – Катерина Поліщук.
Згідно з досягнутим компромісом, до завершення війни звільнені з полону українські командири з «Азовсталі» мають перебувати на території Туреччини під особистою протекцією турецького президента Ердогана.
Також було звільнено з російського полону десятьох іноземних громадян, які воювали на боці України, відстоюючи разом з українцями цінності свободи.
Натомість російська мордорія отримала від України її зрадника – кума пуйла Віктора Медведчука і 55-х військових російської загарбницької армії.
Отже блюзнірський сценарій кремля з проведення в окупованому Маріуполі запланованого «суду» над його героїчними захисниками зірвано. А це означає, що завдяки наданій Збройними Силами України рішучій відсічі російському агресору та успішному розвитку українського контрнаступу офіційно проголошена кремлем спецоперація з «денацифікації» України зазнає краху. І хоча до остаточної перемоги ще далеко і в російському полоні ще залишаються тисячі захисників України, а на окупованих територіях – мільйони взятого в заручники цивільного населення, немає жодного сумніву в тому, що з переможним для України завершенням війни настане й час відповідальності для злочинців. За вчинені масові звірства по відношенню до українських військовополонених і цивільного населення злочинному путінському режиму і воєнним злочинцям російської регулярної армії, росгвардії і приватної військової компанії «Вагнер», які відзначилися ще небаченою досі жорстокістю в ході так званої «денацифікації», таки доведеться відповідати перед міжнародним воєнним трибуналом.
Разом з тим не менш суворого покарання заслуговують і російські ідеологи – автори вигаданого хибного поняття «українського нацизму» та людиноненависницької програми з «денацифікації» українського суспільства, яке не бажає повертатися в російський імперський концтабір, наполегливо відстоюючи власну свободу, державну незалежність і територіальну цілісність України. Таке імперське ідеологічне божевілля російських «денацифікаторів» відомий американський філософ Джейсон Стенлі досить влучно назвав «шизофашизмом». І ця ідеологія «шизофашизму» стала офіційним засобом впливу путінської росії як ядерної держави і постійного члена Ради безпеки ООН у здійсненні її агресивної внутрішньої і зовнішньої політики.
Поряд з воєнними злочинцями та ідеологами російського «шизофашизму» безумовно мають сісти на лаву підсудних і його пропагандисти, які роками зомбували з телеекранів цією маячнею російське населення і світову громадськість, усіляко роздмухуючи антиукраїнські настрої. Адже завдяки шаленій масовій українофобській пропаганді, яка щоденно лилася у внутрійшній і зовнішній інформаційний простір з вуст кисельових, соловйових, скабєєвих і симоньян, було створено зрештою відповідні умови та ідеологічне підґрунтя для підготовки спецоперації з «денацифікації» України, що стала формальним приводом для повномасштабного російського вторгнення.
І ця «шизофашистська» програма «денацифікації» тепер застосовується на практиці по відношенню до мільйонів українців у тимчасово окупованих містах і селах, у влаштованих окупантами фільтраційних таборах, катівнях, колоніях і в’язницях. Саме продовженням цієї антиукраїнської пропагандистської риторики є масовані ракетно-бомбові удари, які щоденно наносяться по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл на всій території України.
Саме російська «шизофашистська» пропаганда натискає на спусковий гачок автомата російського окупанта, гашетку пілота у військовому літаку, пускову кнопку реактивних систем залпового вогню і ракетних комплексів, а зрештою може натиснути і на червону кнопку для пуску ракет з ядерними боєголовками. Тому опинившись на межі ядерної катастрофи, яка може стати нищівною для земної цивілізації внаслідок безумства російських шизофашистів, що намагаються шантажувати світ ядерною зброєю, людство має нарешті усвідомити, яку насправді небезпеку несе в собі людиноненависницька ідеологія шизофашизму, озброєного ядерною дубиною.
Відтак не отримавши найсуворішого осуду і покарання винуватців на міжнародному рівні, ця злочинна система матиме продовження на російських теренах і в майбутньому. Так само, як і не покарана після Другої світової комуністична ідеологія та її втілення у вигляді КПСС, що, на відміну від німецького нацизму та нацистської партії, лідери якої пройшли через міжнародний Нюрнбергський трибунал, такого міжнародного осуду та відповідного покарання її вождів і виконавців, на жаль, не зазнала. А тому й відродилася у дикому гібридному поєднанні російського чекізму, посткомуністичного вождизму і відвертого бандитизму, але з такою ж людиноненависницькою ідеологією, у якій щоправда марксистську класову теорію замінили на вигаданий український «нацизм», через який усі українці підлягають перевихованню або мають бути знищені. Тобто дуже проста і зручна для втілення формула силового захоплення та утримання чужих територій, швидкого упокорення місцевого населення і задоволення примітивних потреб армії агресора та його окупаційної адміністрації шляхом масового насильства, мародерства, грабунку, знищення інакодумства та провідних верств. І називається дана формула одним словом – геноцид.
Насправді все дуже просто – варто затіяти світову революцію і проголосити себе борцями за світле майбутнє знедолених мас, а одночасно й караючим мечем цієї революції, і можна вже стукати прикладом у двері будь-якої домівки у пошуках контрреволюціонерів або майна для конфіскації на користь революційного класу. Або вдиратися до сусідньої України для масового вилучення зерна у місцевого селянства на користь революційного пролетаріату Пітера й Москви. Так само й тепер можна назвати свого сусіда нацистом й увірватися до його домівки проводити спецоперацію з денацифікації, попутно грабуючи і ґвалтуючи невинних і катуючи незгідних…
Але дуже непросто вибиратися з прірви, яка утворюється потім. Тому пройшовши у ХХ сторіччі через усі кола геноцидного пекла у вигляді двох світових воєн, трьох штучних голодоморів, червоного терору і масових репресій з розстрілами, катівнями, нацистськими концтаборами і радянськими комуністичними ГУЛАГами, залишати цей страшний досвід своїм нащадкам на ХХІ сторіччя для чергового повторення в майбутньому українці вже не можуть за жодних обставин. Навіть за умов укладання вічного миру з верховними злочинцями російського мордору, які зазвичай устигають порушити будь-яку угоду швидше, ніж висихають чорнила на автографах підписантів. А відтак жодних дороговказів для майбутніх політичних збоченців і пройдисвітів у вигляді прецедентів чергового «шизофашизму» у майбутньому бути не може. Тож потрібна повна перемога над абсолютним злом – російським путінізмом – і міжнародний суд над воєнними злочинцями путінського режиму.
Саме тому оборонці України сьогодні героїчно виконують свою місію не лише у захисті від цього зла власної домівки, а й усього світу. І всі країни доброї волі сьогодні підставляють Україні своє дружнє плече.
Бо Україна мати героїв! Слава Україні! Героям Слава!
