Розправа над головними політичними конкурентами за допомогою ручних судів — не український винахід. Її давно активно використовують у сусідній Білорусі. Саме через це міжнародні експерти і ставлять правління Януковича в один ряд з режимом Лукашенка. Після остаточних судових рішень щодо лідерів опозиції Юлії Тимошенко та Юрія Луценка ілюзії щодо залишків демократії, якщо вони в когось і були, зникли.
СУТО УКРАЇНСЬКІ СТАНДАРТИ
Отже, Вищий спеціалізований суд у цивільних та кримінальних справах залишив у силі вирок Печерського районного суду столиці щодо семи років ув’язнення для Юлії Тимошенко у так званій газовій справі.
Нагадаємо, прокуратура звинуватила лідера опозиції в тому, що, даючи директиви «Нафтогазу» на підписання контрактів з «Газпромом», Юлія Тимошенко перевищила повноваження для отримання особистої користі, а також завдала збитків державі Україна. Дарма, що жодної «особистої користі» доведено не було, повноважень, відповідно до законодавства та висновків Мін’юсту, перевищено не було, а збитки державі були обчислені якоюсь дивною комісією, яка ніколи не збиралася, та за неіснучою методикою.
Вищий спецсуд на всі ці аргументи адвокатів Юлії Тимошенко не зважав і своїм рішенням ніби просигналізував українському суспільству: так, печерське правосуддя — це еталон. Еталон, за яким захисту не дають часу на вивчення матеріалів справи, за яким свідків викликають тільки з боку обвинувачення, за яким пресі не дозволено стежити за процесом і за яким суд спокійно приймає довідки, датовані неіснуючими датами.
Це рішення обурило, але анітрохи не здивувало міжнародну спільноту. Стало черговим підтвердженням судового свавілля в Україні. Іншої характеристики діям влади експерти всього світу не дають. І українські, і міжнародні фахівці змушені констатувати, що правосуддя в Україні перетворилося на знаряддя маніпуляцій українського режиму з метою зміцнення влади.
Це викликало також бурхливу й однозначно негативну реакцію у світі. Своє розчарування висловили США, Великобританія, Канада, Німеччина, Франція, Швеція. Парламентська асамблея Ради Європи закликала Президента Віктора Януковича втрутитися в перебіг справи Тимошенко, а лідери Європейського Союзу висловили обурення з приводу неможливості участі екс-прем’єра Юлія Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка в парламентських виборах.
У свою чергу, президент Європейської народної партії Вільфред Мартенс висловив думку не тільки своїх однопартійців: «Європейський Союз, США та великі міжнародні організації уже заявляли, що суд, який засудив колишнього прем’єр-міністра, не поважав міжнародно-правових стандартів і був політично мотивованим. Після того, як він обезглавив політичну опозицію, нинішньому режиму тепер дуже легко удавати, що він організовує вільні та справедливі вибори в жовтні. Президентові Януковичу годі очікувати, що демократи і друзі України будуть настільки наївними».
Він зазначив, що вироки проти Тимошенко та інших опозиціонерів є політично мотивованими та свідчать про вибіркове правосуддя.
РЕПУТАЦІЙНІ ВИКЛИКИ
Після шквалу нищівної критики з боку міжнародної спільноти влада мала б замислитися над наслідками своєї політики. Бо боротьба проти опозиціонерки вже набула іншого характеру, ніж банальне зведення рахунків між колишніми претендентами на найвищу посаду держави. Тимошенко у в’язниці, з виборчих списків та бюлетенів (знову ж таки, завдяки кишеньковим судам) ненависне ім’я викреслено, Європейський суд з прав людини, імовірно, й не встигне винести вердикт за скаргою лідера опозиції до виборів. А після виборів, міркують ті, хто запроторив за ѓрати Юлію Тимошенко, якось воно буде...
Але тут виникає інше питання: а скільки світ та Європа чекатимуть на позитивне і справедливе рішення у справі Тимошенко, Луценка, інших опозиціонерів, котрі або у в’язницях, або в СІЗО, або за кордоном? Експерти прогнозують, що на кону, серед іншого, стоїть майбутнє відносин України та Європейського Союзу. Власне, не лише країни ЄС, а й уряди США та Канади не виключають того, що доведеться переглядати відносини з нашою країною. Оскільки інструменти традиційної дипломатії не спрацьовують, міжнародні організації залишають за собою право скористатися іншими методами — обмежувальними санкціями проти всієї країни. Ціла низка європейських держав вважає, що рішення касаційного суду у справі Юлії Тимошенко віддаляє Україну від правової держави. А чи захочуть у Європейському Союзі, до якого прагне Україна, мати такого непередбачуваного союзника? Тим більше, що умови, за яких нас хотіли б бачити в ЄС, аж надто прозорі: правова держава, незалежне судочинство, вільні й чесні вибори. Є ще кілька положень, але ці, наголошують експерти, — вирішальні.
І застерігають, що вибіркове правосуддя та недотримання верховенства права в Україні не тільки погіршує шанси, а може взагалі перешкодити зближенню з Європейським Союзом, а підписання угоди про асоціацію ставить під сумнів.
Сама Юлія Тимошенко не підтримує ідеї запровадження санкцій проти держави. Вона вважає, що такої репутації — вкрай ненадійного партнера — її народ не заслужив. «Як може бути країна покарана двічі? Усередині — диктатурою, а зовні — санкціями? Однак демократичний світ має переглянути свої відносини з диктаторами. Великі держави не повинні задовольнятися успіхами економіки, вони також повинні забезпечити дотримання їхніх цінностей — свободи, справедливості, демократії та мирного життя для людей», — зазначила Тимошенко в інтерв’ю польському журналу Newsweek.
ЗОВСІМ ІНША РЕВОЛЮЦІЯ
Послання Юлії Тимошенко до європейських лідерів прозвучало в Європейському парламенті. Вона закликала впливових європейських політиків уже на цьому етапі виборчої кампанії дати їй належну оцінку. Перебіг виборів, стверджує лідер «Батьківщини», не відповідає європейським демократичним стандартам і стандартам ОБСЄ. «Після виборів буде пізно. Уже зараз потрібно констатувати той факт, що демократичні сили не зможуть побороти фальсифікацію, яка відбувається на всіх рівнях», — розповіла за дорученням ув’язненої Юлії Тимошенко її донька Євгенія.
«Якщо Президент досягне успіху в своїх планах фальсифікувати вибори, Президент та його політичні поплічники створять конституційну більшість, і таким чином буде забито останній цвях у труну української демократії на десятиліття вперед», — ідеться у зверненні Юлії Тимошенко до демократичних сил Європи.
Екс-прем’єр стурбована можливим сценарієм після оголошення результатів виборів до Верховної Ради. І не виключає масштабних акцій протесту на зразок помаранчевої революції 2004 року. Але така революція, каже лідер опозиції, може мати інший колір. Занадто червоний. Аби уникнути кровопролиття і чергових незаконних ув’язнень, Юлія Тимошенко просить міжнародну спільноту про допомогу. «Україні потрібна допомога демократичного світу зараз, коли ще існує шанс повернути її в європейську сім’ю з європейськими цінностями. Зараз, а не після виборів, коли буде вже запізно», — вважає вона.
