На середу Президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки і оборони, де, не виключено, можуть розглядати питання нелегальних мігрантів, яких Білорусь та Росія використовує проти країн Балтії та Польщі (на час підготовки матеріалу результати засідання РНБО ще не були відомі). У Варшаві вже заявили, що не виключають повного закриття кордону з Білоруссю через ситуацію з мігрантами. «В подальших сценаріях такий варіант береться до уваги», - заявив речник польського уряду Пьотр Мюллер, визнаючи, що цілковите закриття кордону з Республікою Білорусь можливе. А це означає – зростання небезпеки для українських кордонів, куди режим Лукашенка може перенаправити нелегалів.
Перший заступник міністра внутрішніх справ України Євгеній Єнін запевнив, що зараз на ділянці українсько-білоруського кордону проводиться посилення сил та засобів, щоб стримати потік мігрантів у разі потреби. «Ситуація на кордоні повністю контролюється. Сусіди мають усвідомлювати, що українські кордони підготовлені до подібних провокацій. Уже прораховані ймовірні напрямки, якими мігранти можуть дістатися до України. Вживаються заходи з інженерного облаштування ділянки державного кордону України з Білоруссю. Органи охорони державного кордону України посиляться особовим складом, технікою та спеціальними засобами, зокрема безпілотниками та службовими собаками. Оперативними підрозділами здійснюється постійний моніторинг ситуації, зокрема й у середовищі осіб, які можуть сприяти організації таких каналів міграції», – розповів Єнін (rbc.ua).
Польсько-білоруський кордон продовжує залишатися зоною небезпеки і агресії Білорусі під керівництвом Росії на Євросоюз. Такою є помста лукашенківського та путінського режимів за санкції і політику Заходу проти двох диктаторів, які десятиліттями тримають свої народи в ярмі. Обличчя цієї атаки, звичайно, Лукашенко, але всі прекрасно розуміють, що за його спиною стоїть Путін. І хай би як брикався «бацька» в бажанні залишитися одноосібним керівником у своєму феодальному господарстві, після жорстокого придушення минулорічних масових протестів білорусів та нещодавнього підписання Москвою та Мінськом пакета інтеграційних документів щодо реалізації положень Договору про створення Союзної держави, про самостійність Лукашенка можна забути. Балом править Путін, який реалізовує повзучий аншлюс Білорусі Росією.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, виступаючи у вівторок у сеймі щодо атаки мігрантів на східний кордон країни, публічно констатував, що самопроголошений президент Білорусі «має керівника в Москві в особі Владіміра Путіна» і демонструє рішучість реалізувати його сценарій. «Необхідно особливо наголосити, що безпека нашого східного кордону грубо порушується. Це перша подібна ситуація за 30 років, коли ми можемо сказати, що цілісність наших кордонів піддається випробуванню. На східному кордоні ми маємо справу не лише з прямим застосуванням насильства проти польської держави, а й із постановкою вистави. Йдеться про внесення хаосу не лише в нашій країні, а й у всьому ЄС. Їх (мігрантів. – Ред.) привезли для дестабілізації ситуації в Польщі, країнах Балтії та Євросоюзу як живі щити», - сказав польський прем'єр, додавши, що неоімперська політика Росії прогресує, а Лукашенко є «виконавцем сценарію відновлення Російської імперії» (tvp.info).
Матеуш Моравецький також наголосив, що нелегальні мігранти з Білорусі можуть спробувати потрапити в країни Євросоюзу не лише через Польщу, а й через територію України. «Ми усвідомлюємо ризик того, що коли цей кордон буде дуже щільним, міграційні потоки можуть пройти через Україну, тому ми вживаємо відповідних заходів для зміцнення цього кордону по всій довжині», - цитує Моравецького канцелярія прем’єра.
Якраз на цю тему в понеділок мали телефонну розмову два президенти – України Володимир Зеленський та Польщі Анджей Дуда.
«…Серйозних розбіжностей у думках немає. Всі бачать, що робить Лукашенко», - заявив після спілкування двох лідерів міністр канцелярії президента Польщі Якуб Кумох. На сайті ж глави Української держави повідомляється, що сторони обмінялися думками щодо складної ситуації, яка склалася на польсько-білоруському кордоні. Президент України поінформував про безпекову ситуацію на українсько-білоруському кордоні й ті заходи, що здійснюються та вживатимуться для його належного захисту.
Координація країн-сусідів у регіоні має надважливе значення, оскільки Кремль за допомогою прямого нападу на Україну та гібридного нападу на Польщу, Литву та Латвію веде війну проти низки східноєвропейських держав. Це перша лінія оборони, на передовій якої розташовується Україна, від російської агресії. І це саме ті країни, які активно співпрацюють між собою, бо дуже добре пам’ятають, що таке російсько-радянська окупація. Також вони є противниками російської газової зброї «Північний потік-2». Саме ці країни наразі активно виступають за новий пакет санкцій проти режиму Лукашенка.
І, схоже, вже є позитивні новини. Європейський Союз близький до введення нових санкцій проти Білорусі, спрямованих проти 30 фізичних та юридичних осіб, включаючи міністра закордонних справ та авіакомпанію «Белавіа». Про це пише Reuters із посиланням на трьох дипломатів ЄС. Санкції спрямовані проти білоруських чиновників, які, на думку ЄС, організували прибуття мігрантів як помсту за санкції щодо Мінська через порушення прав людини. За даними видання, в середу посли ЄС мають намір затвердити позицію про те, що зростання кількості мігрантів на кордоні Білорусі з Польщею становить «гібридну війну» і може бути правовою основою для запровадження санкцій.
Цей крок можна тільки вітати, але навряд чи він зупинить Лукашенка та його посіпак. Санкції мають бути знищувальними для джерел існування білоруського диктатора. А для цього персональні та потужні економічні обмеження мають стосуватися не тільки режиму Лукашенка, а й путінського режиму. Це очевидно, що після всіх дій так званої Союзної держави проти
Європи, західні санкції мають йти паралельно проти двох режимів.
«Біженці на кордонах ЄС із Білоруссю – це типова російська спецоперація. Білорусів тут банально використовують, включаючи й Лукашенка, - пише в себе в ФБ міністр закордонних справ України (2014 - 2019 рр.) Павло Клімкін. - Польща, Литва та Латвія, очевидно, знайдуть можливість захисту, і тоді в Кремля буде нагода переорієнтувати біженців до нашого кордону. Їх, як і зараз, будуть "підвозити" до Мінську чартерними літаками. Росія спробує звинуватити нас у негуманному поводженні з нелегальними мігрантами, розкручуючи тему виконання зобов'язань у межах безвізу з Євросоюзом. Зараз саме той час, коли потрібна не зустріч, а постійна взаємодія міністрів внутрішніх справ України та ЄС: спільні виклики вимагають спільної стратегії та спільних дій».
Як слід оцінювати події на польсько-білоруському кордоні, які загрози це несе для України та що може зупинити агресію Білорусі та Росії проти Європи?
«ЦЕ АТАКА АВТОРИТАРНИХ РЕЖИМІВ НА ДЕМОКРАТИЧНИЙ УСТРІЙ У ЄВРОПІ»
Сергій СОЛОДКИЙ, перший заступник директора Центру «Нова Європа»:
- Історія з мігрантами вигідна як Москві, так і Мінську. Я це інтерпретував би як атаку авторитарних режимів на демократичний устрій у Європі в цілому. Москва як діяла своїми гібридними методами для підриву демократії, так і продовжує діяти. Використання мігрантів – це лише черговий інструмент, зброя, яку використовує Москва в цьому випадку руками Мінська проти західних демократій. Це свого роду помста за зусилля європейських країн допомогти демократичним силам зокрема в Білорусі. Москва докладала максимальних зусиль за керівництва Путіна особливо останнє десятиліття для того, щоб тиснути на будь-які демократичні прояви в сусідніх державах. Зрозуміло, що Москва і Мінськ діятимуть як один авторитарний тандем, щоб «покарати» демократичні країни, які підтримують здорові політичні рухи на пострадянському просторі.
Усе це може закінчитися великим потрясінням. Річ не в підписаних документах щодо Союзної держави. Річ у тім, що в Лукашенка зараз немає жодного простору для маневру. Він повністю себе узалежнив від Москви в усіх сферах. Як тільки в серпні минулого року Лукашенко «став» президентом у нелегітимний і незаконний спосіб, Білорусь одразу втратила свою незалежність. Тоді він закрив і без того невеличке віконце через яке він вів діалог із західними партнерами. Тому тепер Білорусь перебуває під повним військово-політичним контролем Кремля. Не слід також забувати, що Путін завжди виставляв Лукашенка як «дуже поганого диктатора». На його тлі Путін так би мовити виглядає диктатором з яким ще можна мати стосунки і вести діалог. Можливо, в Лукашенка є свій запасний аеродром у Росії на випадок, якщо в Білорусі для нього все завершиться погано. Інша річ, що приклад ситуації в Білорусі та роль у ній Росії, має бути черговим приводом замислитись над тим, у якій ситуації Україна, перебуваючи на передовій протистояння агресору.
«УКРАЇНСЬКА РОЛЬ МАЄ БУТИ ДУЖЕ ВАЖЛИВОЮ, БО МИ КРАЩЕ ЗА ВСІХ РОЗУМІЄМО ПРИРОДУ ПУТІНСЬКОГО РЕЖИМУ»
Володимир ОГРИЗКО, міністр закордонних справ України (2007 - 2009 рр.):
- Насправді Лукашенко не є тією особою, яка грає цю гру. Він є всього-на-всього інструментом у цій грі. Звичайно, господар цієї гри – товариш Путін, який через свого загнаного в кут зовнішньополітичного васала реалізує свій шантаж західного світу. Це один із способів дратувати Захід і демонструвати наступну позицію: хоч ви нас намагаєтесь ізолювати, ми ще маємо величезний потенціал для впливу в світі. Тому цей процес ще певний період продовжуватиметься. Я не хотів би, щоб на Заході обійшлись лише спробами покарати за це «стрілочників». Уже зараз ми чуємо, що треба ще більше посилити тиск на білоруського диктатора. Але треба дивитись глибше і стратегічніше. Лукашенка дійсно треба покарати, адже він робить речі, які не сумісні зі здоровим глуздом і людяністю. Але при цьому слід постійно пам’ятати хто за ним стоїть. Не карати ляльковода – це небезпечна непослідовність, яку треба в позиції Заходу долати.
У цій ситуації українська роль має бути якщо не визначальною, то дуже важливою. Ми краще за всіх у Євросоюзі і НАТО розуміємо природу путінського режиму, її кровожерливу сутність, агресивність, підступність і брехливість. Путін руками своїх маріонеток буде вести лінію на розвал і Європейського Союзу, і НАТО. І, якщо цьому не надати серйозної, негайної і дуже жорсткої відповіді, то в Путіна ще більше зросте апетит.
Але, мені здається, що проводячи згадану політику і Путін, і Лукашенко не розуміють, що в підсумку вони остаточно знищують залишки можливостей діалогу з ними. І Польща, і країни Балтії зараз насправді мають козирні карти в руках – конкретні кадри на кордоні з Європейським Союзом. Із цих кадрів зрозумілі умисні дії Кремля через конкретні країни атакувати і ЄС, і НАТО. Зі свого боку і Польща, і країни Балтії в цьому протистоянні мають розраховувати на США, Велику Британію та Канаду. Тобто на ті країни, які не пов’язані з путінськими шахраями. І вибудовувати цю політику, звичайно, треба по лінії НАТО. Європейські країни, на превеликий жаль, продовжують демонструвати позицію «і вашим, і нашим».
