Цього тижня експерти «Дня» жили культурними подіями. Політика, на жаль а, можливо, на щастя, їх не зацікавила. Про підготовку до випуску книг, організацію виставок і, зрештою, про плани до святкування Дня кіно у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»
Олександр ПРИЛУЦЬКИЙ директор видавництва «Відлуння Плюс» (м. Черкаси):
— Почнемо з позитивних речей. Особисто для мене найвизначнішою подією цього тижня стала перемога нашої збірної з футболу у збірної Грузії. Матч був напружений і доволі цікавий. Ми всією сім’єю дивилися трансляцію. До речі, це був привід зібратися і погомоніти не лише про футбол. Такі моменти бувають не часто, адже мої діти вже дорослі, працюють, і ми рідко спілкуємося, говоримо про якісь наболілі проблеми. Це те, що стосується особистого. Також радує те, що у нас в Черкасах бензин подешевшав на п’ять копійок. Здавалося б дрібниці, а от зекономити певні кошти не завадить. На професійному фронті у нас, на щастя, все добре. На цьому тижні вже закінчили роботу над новою книгою Галідора Блонського, черкаського письменника, науковця, «Літа прожиті». Це дуже порадувало нас і автора. Адже ми вже давно готувалися до цієї події. Ще з’явилися творчі задуми на майбутнє. А саме, написання та видання власної нової дитячої книги «Весела математика». Сподіваюся, що вона матиме такий же успіх, як і всі інші.
Не радує мене лише те, що ні наші політики, ані мужі економіки ще не «відійшли» від літнього відпочинку. Якось сіро в нашій державі. Але ми щиро сподіваємося, що наступний тиждень буде на багато кращий.
Юлія ВАГАНОВА , директор Центру сучасного мистецтва:
— Я нещодавно повернулася з Німеччини, тому була цілий тиждень абсолютно відірвана від українського інформаційного простору. А буквально останні два дні ми готували шикарну міжнародну виставку молодих художників під назвою «Приватне. Публічне». Запрошували гостей з Польщі, Німеччини, Швеції. Працювали з дев’ятої ранку до дванадцятої ночі. Я просто у захваті. Виставка пройшла з успіхом. Гадаю, що це був яскравий приклад для наслідування іншими культурними центрами. Була проведена колосальна робота. До того ж мій молодший син мене просто вразив. Коли ми їхали у метро, він поступився місцем літній жіночці. До того ж без моєї підказки.
Борис САВЧЕНКО , голова Національної спілки кінематографістів України:
— Протягом цього тижня я активно готувався до Дня кіно, що проходить сьогодні, 9 вересня. Ще ми вже сьогодні готуємо грандіозний проект, який плануємо провести наступного року в місті Севастополі. Це величезний Міжнародний кінофестиваль, на який буде запрошено багатьох відомих кінематографістів світу. Також радує і те, що засновується перша українська кіностудія в Криму, яка має назву «Фіолентфільм». Сьогодні я одержав повну підтримку з боку міської адміністрації м. Севастополь. Вони сподіваються, що це змінить імідж самого міста і відкриє нову грань культурного розвитку. Це особисто для мене найбільша радість. Зараз у Ялті проходить кінофестиваль українського продюсерського фільму, в якому я беру участь. А от мене дуже засмутив прокат вітчизняного кіно. А це все тому, що це аматорське кіно. Мені соромно це визнавати, але це так. Маю надію, що фільми згодом стануть якіснішими. Це наші перші організаційні спроби. але я хотів би, щоб це були більш вдалі творчі роботи. Я вітаю тих людей, які привезли свої роботи, працювали над ними. Та було б непогано щоб держава сприяла підвищенню освітнього рівня молодих кінематографістів. Наприклад, у Варшаві, Франції, США є прекрасні школи, в яких можна навчитися багато чому новому.
Олексій ДОЛЯ , етнограф:
— Днями у нас відбувся традиційний етнографічний ярмарок, до якого ми готувалися майже півроку. На нього приїхали понад 500 майстрів з усіх регіонів України. Це гончарі, різьблярі, вишивальниці, ткалі. Для мене особисто було важливо, що з’явилося багато нових людей, до того ж молоді. Для мене дуже важливо, що молоді люди починають цікавитися давніми українськими ремеслами. Але на превеликий жаль в музеї була пожежа. Це дуже прикро. До речі, схоже на підпал. Не вміють наші люди берегти культурну спадщину. Ще, чомусь запам’яталося, у світі було багато катастроф, аварій. Останнім часом такого забагато. А що стосується політичних подій, то після виборів я цим майже не цікавлюся, тому за політичним життям не слідкую. Я зрозумів, що політики у чистому вигляді мало. Є гроші. Якби у мене було стільки грошей як у деяких олігархів, може я і цікавився б. Але оскільки у мене їх немає, тому не хочу дарма псувати собі нерви. Здоров’я дорожче. Краще я всю енергію спрямую на виставки, фестивалі, на спілкування з однодумцями. Ще цього тижня відбулася невеличка, та все ж подія, — на конференції міністр культури вручив мені нагороду від Президента, звання заслуженого працівника культури. Мені було дуже приємно. Підготувала Ірина КОНОНЕНКО
