Шановні невтомні працівниці Золотого пера, вітаю вас із нев’янучим святом Весни й жіночої краси!
Ще раз хочу порадіти разом із шанувальниками вашої газети тим жіночим образам, долям і сюжетам, які ви засвітили на сторінках «Дня». «Пишний букет» історичних дам, діячок культури, яскравих незабутніх імен, зображених на вашому газетному полотні, — це невід’ємний штрих нинішньої журналістської доби.
Природним буде й висновок про принадність та шляхетність нелегкої праці жінки-журналіста, професії, яка донедавна вважалася суто чоловічою справою і де ви, «амазонки «Дня», займаєте достойне місце.
Щоб не бути марнослівним і малопереконливим, нагадаю кращі жіночі теми, сюжети й замальовки. На перше місце я б поставив матеріали про Босфорську Динамію та князівну-берегиню роду Острозьких — Гальшку зi шпальти «Україна Incognita».
Виразним був політичний бомонд сучасниць: на сторінках газети ми змогли познайомитися з міністром закордонних справ Японії Йоріко Кавагучі; сестрою короля Йорданії, «войовничою» принцесою Іман; жінками- дипломатами країни Ізраїль — Анною Азарі та Ноамі Бен-Амі; з кінозіркою Софі Лорен; російським політиком Іриною Хакамадою та іншими видатними особистостями.
Не менш яскравими та інтригуючими були українські діячки: Ніна Карпачова, Інна Богословська, Сюзанна Станік та багато інших.
Доброю традицією «Дня» стали інтерв’ю, проекти й роздуми культурної еліти нашого суспільства: художниці, модельєри, дизайнери, театральні критики, артистки — добре знані й маловідомі, але неодмінно оригінальні. Софія Ротару — в колі сім’ї; Галина Степаненко, Руслана, Лариса Роднянська — на естраді, в кіно, в театрі. «День» репрезентував нашу улюбленицю Валентину Степову — як дружину й матір солдата.
Є просто унікальні журналістські знахідки: ректор Одеського морського університету Ірина Морозова, херсонська самобутня художниця Поліна Райко, коронована киянка Леся Матвєєва — «Міс Україна-2004».
«День» тим і цікавий, що часом вихоплює із буденності днів неповторні образи й сюжети: інтерв’ю директора Лівадійського палацу-музею Людмили Ковальової або безталанної баби Ірини із села Сосонка, що на Вінничині (в номері від 10.02.2004).
Де ще, крім «Дня», можна прослідкувати письменницькі долі українського жіноцтва?! Запам’ятались Марія Савчина та її роздуми про тернисту дорогу возз’єднання української нації; Марія Матіос — авторка «Солодкої Дарусі»; «Рай для письменників» Євгенії Кононенко; Людмила Скирда та інші.
Незабутній лист Ольги Герасим’юк до Сергія Набоки. Нас, дніпропетровців, схвилювала Оксана Омельченко своїм «Вечірнім дзвінком» до нашого шанованого Євгена Степановича Березняка, якому щойно виповнилось 90 років.
Цікаві матеріали та кореспонденції Ганни Шеремет, Тетяни Поліщук, Лариси Антощук, Людмили Кучеренко. Всіх не перелічити, як не перелічити всього, що стосується моди, культури, психології — всього, чим сьогодні переймається красива сучасна жінка.
Безперечною удачею є публікації нових авторів. Мені імпонують статті телеоглядача Оксани Тихончук.
Не втрачають привабливості й корифеї «Дня». Успішно продовжується молодіжний проект «Студентський погляд на світ» за участю головного редактора «Дня» Лариси Олексіївни Івшиної. Символом газети залишаються багатоликі матеріали Клари Гудзик.
Тож іще раз зі святом вас, милі співробітниці газети та вельми поважні шанувальниці «Дня»!
З повагою Петро БАБЕЦЬ, смт Межова, Дніпропетровська обл.
