Iсторію творять особистості, і коли ж, як не під час виборів, найкращий час для використання відомих імен. Партії та блоки навперебій вербують собі різного роду богемний люд, забезпечуючи таким чином відповідний бренд своїй політичній силі. Вибори до Верховної Ради в Україні уже традиційно позначені присутністю серед кандидатів в депутати людей особливого призначення: артистів, спортсменів, кінорежисерів, композиторів та інших діячів культури.
Ще під час минулих парламентських виборів партійні лідери вирішили, що з музикою буде веселіше, а присутність співучої інтелігенції неабияк прикрасить списки народних обранців. Тому до передвиборної кампанії були залучені «істинні екологи» — Руслана Лижичко, рок-гурт «ВВ» і навіть Вєрка Сердючка. Та не тільки «зелені» намагалися розвеселити розгублений народ. Рухівці також не пасли задніх, включивши до свого списку народну артистку України Ніну Матвієнко та відомого українського кінорежисера Юрія Іллєнка. Почесну п’яту позицію у списку лібералів займала відома театралам-фанатам Ада Роговцева. Ну, а славетний Юрій Рибчинський примостився собі десь аж у кінці списку СДПУ(O).
На виборах до парламенту 2002 року богема порадує нас не менше. Одним із лідерів в номінації «Найкращий бренд партії» стала «Єдність» — на третій позиції тут красується Ніна Матвієнко, що зупинилася в своїх переконаннях на ідеології єдності, а не запальної дієвості рухівців. П’ятьма сходинками нижче розташувався художній керівник театру ім. І. Франка Богдан Ступка (він же міністр культури з префіксом «екс»). Майстра художнього слова Національної філармонії Нілу Крюкову вшанували в «Єдності» аж 26-м номером.
Жінки з політичними амбіціями також виступають за співуче майбутнє України. Серед найдорожчих «марок» у списку «зірок» виборчого об’єднання «Жінки за майбутнє» знаходимо Тетяну Недельську-Табачник (у «золотій десятці»), Катерину Вороненко (далеко не останню персону в Національній телекомпанії України), а також прогресивних у культурній сфері жінок із західних регіонів та Криму.
Спортивний, на перший погляд (завдяки Сергію Бубці, який «застрибнув» на 12 місце у списку), блок «За єдину Україну!» також не забуває «окультурюватися». Якщо добре дослідити бойові лави «заєдинщиків»-мажоритарників, то можна відзначити ще два поп-бренди. Виявляється, всебічний ректор Інституту культури Михайло Поплавський (відомий як «юний орел» в костюмі Бетмена) балотується по 101 округу в Кіровоградській області. А Микола Баграєв висувається від «заєдиних» у відомій фестивалем «Таврійські ігри» Каховці. Так-так, стає вже надто весело.
А от лідер «Нашої України» пішов стратегічним шляхом. Навіщо «нашим» народні артисти? Їхнє гасло — «Не словом, а ділом!». А голова Комітету ВР з питань культури і духовності разом із його членами явно буде більш дієвим, ніж народні співці.
Ось так взаємовигідно потасовані карти: і політичні блоки забезпечили «народність» майбутніх виборів народними артистами, і останні, в свою чергу, стануть героями у своїх глядачів.
У політиці «вибрані» співають під паличку одного диригента. Не співають лише ті, хто має голоси (себто народ), адже, так вже в нас повелося, що демократія — це не голосування і не галасування, а підрахунок голосів. Ну яка ж політика без гри? Тільки тут слід пам’ятати: «Якщо актор поганий, аплодисменти роблять його ще гіршим».
