У нашого українського народу немало ран, які болять і не загоюються десятками та сотнями років. Одна з них — Чорнобильська катастрофа, яка ятрить уже майже двадцять літ, і невідомо ще, скільки буде тримати сотні тисяч сімей і родин у постійному трагічному стані. Більше того, вона вийшла за межі України і стала міжнаціональною. Тобто це — наша велика спільна біда, і всі ми знаємо причини її виникнення.
Здавалося, що вони будуть повчальним уроком назавжди. Що на землі українській не будуватимуться нові атомні монстри, які несуть загрозу усьому живому, — природі, людям, суспільству. Але тривожне повідомлення із Міністерства палива і енергетики про те, що «Україна розглядає відновлення будівництва Чигиринської атомної електростанції в Черкаській області» (див. «День», №142), шокувало нас не тільки своєю чиновницькою зухвалістю, а й цинізмом, насамперед, до пам’яті тих десятків тисяч громадян України, які вже стали жертвами Чорнобильської трагедії.
Тому виникає бажання поставити кілька запитань тим, хто виношує подібні плани. Причому, не в далекій перспективі, а у найближчі півтора-два роки.
По-перше, невже діючі нині атомні та гідроелектростанції не забезпечують Україну потрібною кількістю електроенергії?
По-друге, чому не використовуються альтернативні джерела поповнення енергоресурсів, які технологічно й екологічно є безпечнішими?
По-третє, невже основним аргументом необхідності спорудження атомної електростанції саме поблизу Чигирина є лише наявність там будівельного майданчика, підготовленого ще в 60-ті роки минулого століття?
По-четверте, невже ініціаторам подібних планів байдужа духовна та історична спадщина України, її національні символи та святині, до яких належить Чигиринська земля і сам Чигирин, який був столицею створеної в середині XVII століття Української держави, осередком українського козацтва та визвольних змагань?
Українська партія «Зелена планета» звертається до всіх громадських та політичних сил із закликом не допустити здійснення подібних намірів на святій Чигиринській землі, захистити цей край і всю Україну від будь-яких рецидивів минулого, які загрожують її історичному, духовному та екологічному здоров’ю.
