На одному з телеканалів провели опитування: «Яким, на вашу думку, повинен бути майбутній український президент? Бізнесменом, дипломатом, менеджером, господарем?»
Більшість людей, що взяли участь у опитуванні, вважають, що господарем. Але, шановні українці, хіба господар-президент не може бути бізнесменом і займатися на президентській посаді бізнесом, примножуючи насамперед свої статки?
Президентом України маємо обрати шляхетного, мудрого, мужнього українця. З ним, нам українцям, зреалізовувати нашу головну мету — могутня, духовно велична, заможна Суверенна Соборна Українська Держава.
«Ідея Вітчизни, — цементуюча велика ідея, що спаює людські порошинки в окрему національну спільноту, свідому своєї індивідуальності, зв’язків із минулим і завдань у майбутньому. Населення, не об’єднане поняттям Вітчизни, ставало погноєм у руках чужинців». (Дмитро Донцов «Дух нашої давнини», видавництво «Відродження», м. Дрогобич, 1991).
Сьогоднішні кандидати в президенти від олігархії обіцяють українцям золоті гори. Але їхнє головне завдання — закріпити колоніальний статус України, де українська нація — це інструмент визиску.
Вони ніколи не служили і не служитимуть високим національним ідеалам, а лише матеріальним інстинктам та погоні за власною вигодою, задовольняючи свої особисті дрібні потреби, своєї родини, клану.
Але: «Українська революція йде своїм шляхом і не думає з нього сходити, ні складати зброї, зокрема найсильнішої своєї зброї — своїх ідей. Їх не вирвав у нас і не вирве ворог, не вдалося йому їх опоганити, не вдасться теж нікому підступом їх відняти чи оманним торгом підміняти». (Степан Бандера «Перспективи української революції», Інститут національного державознавства, Київ,1999).
Українська революція не завершена.
Бій за українську державність триває.
