Сюрреалістичний світ ТV-реклами давав, дає і надалі даватиме рясну поживу для гумористів. Але іноді сюрреалізм, дослівно — надреалізм — точно визначає характерні особливості реальності.
Коли «5 канал» перериває пряму трансляцію виборів прем’єр-міністра рекламою пральної машинки «Ретона», де така собі тітонька-бабусенька, переповнившись почуттями, заклинає з екрану: «Прати руками — це вже вчорашній день, це ні, ні ...», мимоволі упевнюєшся: голосувати машиною у Верховній Раді — це вже вчорашній день, це ні, ні. Тільки руками!
Дійсно, переможно обравши прем’єр-міністра руками, депутати розслабилися й вирішили реабілітувати машину. Голосується пропозиція подовжити пленарне засідання — і знов «облом». На табло заклята цифра 225. Якась панянка від «Нашої України» вийшла до вбиральні підпудрити носика. Відтак, покладаючись на машину, гадай: чи то дійсно носик потребує пудри, чи в такий спосіб панянка вирішила висловити свою думку. За ручного ж способу все зрозуміло, хто за що та за кого. Навіть Івану Степановичу руки допомогли зробити непевні кроки у правильному напрямі.
Вперше побачив обличчя всіх депутатів; вперше побачив, як вони працюють на своєму робочому місці. Відпрацьовують гроші платників податків та виправдовують довіру виборців.
Єдине, що погано, — довго. Тож пропоную відродити практику давньоримської (ідеальної, зауважу) республіки: голосувати ногами. Двері сесійної зали зачиняються, лунає заклик голови сенату, вибачте, Ради: хто «за» — праворуч, хто «проти» — ліворуч. Члени лічильної комісії перевіряють, чи, бува, не затягли когось силою або під дулом пістолета, після чого підраховують пари депутатських ніг.
