Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Будні творців цифрового мистецтва

Про фріланс, подорожі, зміни і натхнення
4 лютого, 2021 - 18:10

Пилип ЧАЙКОВСЬКИЙ-ВАМУШ, графічний дизайнер на фрілансі, нині студент та майбутній архітектор:

— Під час карантину я мав змогу працювати та навчатися дистанційно, тому міг знаходитися будь-де, головне, щоб був інтернет. І це прекрасно — мати можливість у будь-який момент рвонути в інше місто чи засісти на дно в Карпатських нетрях, при цьому мати змогу заробляти на життя. Навіть якщо треба буде знову виходити на очне навчання, я вже знаю, як хочу жити після закінчення університету.

Хоча я  відчуваю, як це впливає і на мою соціалізацію. Одногрупників бачу тільки у вигляді білих літер  на чорному тлі під час онлайн пар, а команда з нового проєкту збирається за віртуальною дошкою і розклеює цифрові стікери. Ніякий зум не замінить нам обіймів та живого спілкування.

Лада ТАРАСЮК, контент-мейкер, студентка:

— Зі мною трапилась подорож, до того ж раптова, далека і тепла.

Єгипет закохав в себе ще з вікна ілюмінатора поєднанням пустель (які мають вигляд незвіданої планети без життя) та глибоко-синім морем із голубими плямами. Для мене це країна контрастів: райський куточок готелю змінюється нетрями занедбаного міста.

Але  попри нещадну бідність, яку ми зустрічали всюди за межами готелю, люди щасливі й привітні, не скупі на компліменти та завжди запрошують на чай-каркаде. Щоправда, часто за гостинність потрібно розплачуватись дорогими сувенірами. Я відпочила, набралась сил й натхнення та почала відкладати гроші на наступні авіаквитки.

А ще зненацька усвідомила своє щастя: я отримую кайф від того, чим займаюсь.

Із неприємного — почався останній семестр навчання в університеті, на який зовсім не вистачає часу. Усвідомлення прогалини в тайм-менеджменті — гнітить.

Так само, як і постійна критика моєї творчості, коли вона не об’єктивна. Така цензура не дозволяє робити креативи, які вважаю красивими і стильними, а змушує «робити так як треба». Тому про себе постійно повторюю: «Бос не завжди правий, але він завжди твій бос!».

Думаю, що довго ходити ногами по землі не зможу, хочеться все-таки літати і отримувати естетичні оргазми від роботи. Сприймаю цей період як каталізатор чогось кращого в майбутньому.

Юлія УХIНА, графічний дизайнер, в минулому  фрілансер, студентка:

— Цей місяць змінив моє життя на «до» і «після». З хорошого — я нарешті знайшла роботу мрії. Переїхала заради  цього у майже незнайоме місто біля  моря і зустріла вживу людей, з якими спілкувалася лише онлайн. Тепер я вчусь готувати і вставати о сьомій ранку щодня, а  щотижня перерахововую витрачені гроші.

Це все неймовірний досвід, який дозволив  зрозуміти «хто я є», «що я можу», і як сильно сумую за рідними людьми, як мало я ціную те, що було завжди поряд. А ще якими неймовірно болісними є  прощання і як вони переростають у справжнє свято зустрічі.

З поганого — я ніколи не почувалася такою наляканою, замкнутою і маленькою, відірваною від зони комфорту. Виявилось, що мій комфорт  не лише у рідній квартирі, а й у людях і маленьких деталях. Я раптом зіткнулась з багатьма неприємностями різного масштабу і, здається, я відчуваю, як швидко подорослішала.

Артур КНЯЗЄВ, художник, графічний і веб дизайнер на фрілансі:

— З хорошого — за останній час, я зрозумів, що моя робота стала неймовірно продуктивною.  Результати навіть кращі, ніж в ті часи, коли світ не знав про Covid-19, а я малював векторні ілюстрацій для фотостоків та відчував, що стою на місці. Я випробував себе в різних напрямках, починаючи з графічного дизайнера або веб-дизайнера закінчуючи спробами в 3Д моделюванні.

Оскільки плідна праця розпочалася у мене рік тому, я не можу сказати, що добре знав ситуацію «на ринку» до карантину.

У мене зараз роботи більше, ніж будь-коли, що означає: хто шукає, той знайде, але багато моїх колег по сфері діяльності говорять про те, що їм урізали зарплату, а кількість замовлень впала в рази три, особливо у сфері реклами.

Зараз я розумію, що в мене  з’явилася справжня сім’я, це теж мотивує в роботі, але інколи саме на щось особисте бракує часу.

З мінусів — я помітив, що під час локдауну замовники нахабніші. Людям здається, що якщо ти сидиш вдома, то  зобов’язаний у будь-який час доби реагувати на їхні правки чи пропозиції. Кожен вибирає для себе сам, що йому вигідніше: працювати на одну компанію, працювати в студії або стати фрілансером. Те, що для когось плюси, для когось можуть виявитися мінусами. Я обрав фріланс, плюс особисто для мене в тому, що я досить творча людина. В дитинстві я мріяв стати знаменитим художником, мені важко працювати, коли мені перекривають повітря або коли я змушений займатися одноманітним дизайном. Але ця робота дещо позбавляє спілкування з колегами, тому потрібно тримати руку на пульсі, що б не пропустити важливі зміни у своїй сфері.

Анастасія КОРОЛЬ, «День»
Рубрика: