В Одесі недавно осквернили єврейське кладовище. Більш ніж тисячі пам’ятників виявилися замазані фарбою, що не змивається, і на них намальовані фашистські свастики. Більш того, на меморіалі жертвам Голокосту з’явився жахливий напис: «Вітаємо з Голокостом!»...
Хто таке вчинив? Ким, де й коли були народжені ті, хто це зробив, вигодувані й виховані? Головний раввiн Одеси в інтерв’ю одному з телеканалів правильно виразив суть події: «Це вже не проблема євреїв. Це — проблема України!» Вдумаємося тільки: як же ми можемо тепер бажати, щоб весь цивілізований світ визнав Голодомор (нашого народу), якщо ми тут, на своїй землі і зараз допускаємо, у своїй же державі й суспільстві неподобство щодо народу іншого? І як довго нам доведеться відмиватися від цього бруду, щоб нас захотіли пускати хоч на задвірки пристойного суспільства?..
Одеса, Одеса... Вільнолюбне, яскраве, тонке, стильне місто де Ришельє, Мечнікова, Пастернака, Буніна, матросів-потьомкінців, Григорівського десанту, Марінеско — як же ти міг допустити таке?..
КОГО НАМ СЛУХАТИ?
Як же далі бути з нашою гідністю?.. Новоявлені «фірми», що ніби володіють зараз правом на транслювання російської поп-музики на наших FM радіостанціях, вимагаютьзбільшення їм плати за включення пісень у діючий репертуар. Що робити? Негайно прибрати такі «шедеври» з ефіру й спокійно чекати, поки вони самі почнуть платити за їхнє включення (і чималі суми!). Невже наш ефір більше нічим нині заповнити? Або якось боїмося обурень з боку слухаючої аудиторії? Так-то високо ми її цінуємо!.. Адже світ клином не зійшлося на «модній» нині російській естраді. До того ж, що нового може принести, наприклад, «шансон» навіть уже не радянських часів? Реальне життя навколо нас набагато цікавіше, глибше й багатше! Та і взагалі, скільки можна на «соромітництві» будувати своє життя, життя своїх дітей та онуків?
