Шановна редакціє!
8 лютого почула виступ Януковича В. Ф., який дякував українському народу, що вибрав його президентом. Але від цього виступу мені, як українці, стало не по собі, бо новий президент звертався до народу України мовою іншої держави. Цим він проявив зневагу як до українського народу, так і до України.
Цей виступ означає подальше обрусіння України, продовження базування російських військових баз у Криму, хоч народ України не хоче мати ніяких військових баз чужих країн на своїй території. Під сумнівом збереження в державній власності всього газопроводу України та Чорноморського газонафтового шельфу.
Янукович звертався не до всього українського народу, а тільки до росіян в Україні, а це образливо.
За те, що до влади прийшов проросійський кандидат, ми повинні дякувати Ющенко В. А., який своїм авторитетом призивав голосувати проти обох кандидатів і цим підтримав кандидата, який хоче впровадити другу державну мову російську, для чого збирається в парламенті зібрати 226 голосів, а не питати у всіх українців.
Як можна ставити питання про російську мову, якщо за паспортом ми всі українці, у нас нема позначки про національність?
Без позначки в паспорті про національність ніколи не вирішити національне питання. І це питання треба вирішувати якомога швидше, доки в документах ще зостались записи про національність. А хто приїхав до нас з Китаю, Кореї та інших країн без документів про підтвердження нації, можна ставити штамп «виходець з (назва)... країни».
Головне, щоб правоохоронні органи не ставили штамп без підтвердження самого громадянина своїм підписом в окремій картотеці, щоб кому-небудь не приписали помилково чужої нації.
А маючи точний облік націй, можна планувати, скільки шкіл треба для них рідною мовою. А якщо нація не дуже численна, то можна в окремих українських школах вивчати їх мову як іноземну.
У нас в Одесі дуже багато націй, та радянська влада зробила їх всіх російськомовними, і навіть зараз мало кого бентежить, що багато хто з них забув мову своїх предків.
А знати мову своїх предків — це не тільки відчувати характер своєї нації. Штамп у паспорті про національність допоможе комусь поїхати до країни своїх предків без візи або зовсім переїхати туди жити. Ми вже бачили приклад, коли євреї виїздили до Ізраїлю завдяки позначці в паспорті про національність. Ми зараз не знаємо, як повернеться життя через декілька десятків років.
Я поважаю росіян, але по справедливості всі нації мають право на свою школу або хоч можливість вивчити свою мову як іноземну в українській або в недільних школах. Але в школах на перервах діти можуть розмовляти будь-якою мовою. Вчителям тільки треба слідкувати, щоб вони не розмовляли суржиком, а зберігали чистоту мови.
Треба не забувати, що ми живемо в Україні. Значить, і державна мова повинна бути одна об’єднуюча — українська.
Етнічні українці живуть по всій Україні і мають право в своїй державі чути українську мову в оголошеннях зупинок в транспорті, купувати українськомовні газети в кіосках своїх міст. А якщо в деяких містах багато росіян чи інших багато численних націй, то нехай роблять оголошення зупинок на двох мовах.
На жаль, нашу владу не бентежить це. А підбурювати на протистояння між націями влада уміє. Та, слава Богу, мало хто підтримує її в цих інтригах.
Якщо при Кравчуку та Кучмі в Верховній Раді виступали державною мовою, то при Ющенко В. А. все більше стали виступати російською мовою, нехтуючи закон України про державну мову.
Та чи потрібна нам така Верховна влада, яка зневажає закони? Якраз ті, хто найбільше порушував закони, зараз борються за переформування Верховної Ради, як ті музиканти з байки Крилова.
Потрібен новий закон про вибори до Верховної Ради та місцевих рад.
Люди повинні знати, кого вони вибирають.
До Верховної, місцевих рад та міністрами повинні обирати людей, які прожили в Україні не менше 25 років, які знають українську мову, мають вищу освіту.
Такі люди вболіватимуть за Україну, а не матимуть намір тільки збагатитись на ній і працювати на вигоду тої держави, з якої приїхали.
Якщо першочергово, зараз, Верховній Раді не прийняти новий закон про вибори, не зняти недоторканість з депутатів та президента, не внести закон про імпічмент президента, то ми ще будемо довго товкатись у цьому болоті, яке зараз маємо у владі. В такому разі народу треба самому про себе подбати й за допомогою референдуму ввести ці закони, якщо Верховна Рада і новий президент не хоче слухати свій народ.
Вибори до Верховної Ради треба проводити разом з виборами до місцевих рад цього року. А щоб у подальшому не було частих перевиборів, треба ввести закон про дотримання повних перевиборів через кожні 5 років. Таким чином, якщо достроково когось переобирають, то знову вибраний буде тільки до нових виборів в країні, незалежно від того, скільки років чи місяців пройшло. Таким чином зменшиться число окремих виборів. А чесним і достойним мерам чи президентам нічого боятись — їх знову виберуть.
А якщо народ помилився на дострокових виборах, то матиме можливість виправити помилку.
І, мабуть, повинен бути закон, коли вибори вважатимуться недійсними, якщо за кандидата в президенти проголосує менше половини голосуючих.
P. S. Я маю сумнів, що ви захочете друкувати мою статтю. Але якщо про це пишу не тільки я, то майте мужність хоч коротко написати, що хоче народ.