Два «чому» чекають на відповідь
Наближаються вибори президента України, і постає питання перед виборцями, за якого кандидата голосувати позитивно?
Як на мене, віддам свій голос тільки за того з них, хто правдиво відповість у своїх виступах перед громадою на такі запитання:
1. Чому, коли було оприлюднено перший проект Конституції України і влада запросила народ подати до того проекту свої зауваження і пропозиції, то потім так і не було повідомлено громадськість — скільки надійшло зауважень та пропозицій і з яких регіонів окремо? Їхній загальний зміст. Які з них було з обгрунтуванням прийнято і які відхилено?
2. Чому, коли було оприлюднено другий проект Конституції України, то звернення влади до народу подати свої зауваження та пропозиції цього разу вже не було?
Дивне — поруч?
За давніх часів (у СРСР) клич піонерів був «Будь готовий!» і відгук — «Завжди готовий!». І це було наповнено значенням.
Зараз наш уряд кинув клич: «Збільшимо випуск продукції!», і ми повинні дружно відповісти: «Будьмо!». Але хто пояснить, який сенс обох цих гасел, якщо збуту цієї самої продукції немає і бути не може. Якщо склади і магазини вже зараз забиті нею повністю, а ціни жодною мірою не можна порівняти з доходами населення. Наприклад, чи може вчитель, отримуючи (або не отримуючи) 150 гривень за місяць, купити собі холодильник за 2000 гривень? Та якщо у нього є ще й діти, і якщо він живе не в безкоштовній землянці, як було за часів розкуркулення, а в міській квартирі, плата за яку дедалі зростає?
Але й це ще не все. Збільшення випуску продукції — це збільшення витрат енергоносіїв і боргів по них.
То чи не дивний шлях, яким нас веде уряд, до того ж, не пояснюючи його стратегії?
