Кожен із нас не раз стикався із корупцією, котра існує скрізь — в медицині, освіті, охороні довкілля... Корупція, як палка в горлі, заважає розвитку України. Вона підриває дух громадян України, стверджуючи, що гроші, а не талант і особиста активність, є запорукою успіху, підриває віру громадян у можливість змін на краще.
Що заважає протидіяти корупції? Та як зробити так, щоб невідворотність покарання за хабарництво стала реальністю? Мені запам’яталася відповідь однієї з учасниць всеукраїнської конференції «Як громадяни і громадські організації можуть протидіяти корупції в Україні? Пошук нових рішень» (що відбулась у Києві 18—19 квітня) на запитання залу: необхідно не лише інформувати про права та навчати, як їх захищати, а потрібно поінформувати громадян про ціну корупції. Скільки нам обходиться хабар чиновникам, котрих ми — громадяни — наймаємо на роботу й платимо їм зарплату, а вони пізніше купують дорогі авто. Скільки «коштує» хабар в суді, під час вступу до навчального закладу.
Ціна корупції різна — комусь хабар в суді може коштувати життя, хтось — талановитий та розумний — не вступить до університету, хтось втрачає здоров’я, а то й помирає, від того, що не має грошей, щоб дати хабар лікареві за операцію.
Настав час усвідомити ціну корупції! Не спостерігати за цим негативним явищем, а протидіяти!!! Кожного разу, перед черговою спокусою — доплатити 10 грн. аби «дістати» залізничний квиток, «засунути» лікареві у кишеню 20 грн. за «якісне» обстеження, покласти 10 доларів у заліковку за іспит — варто сказати: «НІ» і написати скаргу. Відтак з’явиться шанс, що за корупцію платитимуть ті, хто їй сприяє. Отож, «потерпілих» від корупції буде менше, а приклади покараних стануть стимулом до чесного мислення, порядних дій, іншої ментальності суспільства.