Я народилася й виросла в Україні, а після Чорнобильської аварії живу з сім’єю у Грузії. Але все, що стосується України, мені завжди цікаво й дуже важливо, тому що любов до Батьківщини назавжди залишиться в моєму серці.
Багато років я пишу вірші. Вони про почуття й емоції, які ми переживаємо в повсякденному житті. Коли приходять труднощі і приниження почуттів, вірші пропонують упокорення й шукання виходу, що допомагає жити і йти далі. І головне —є початком духовного методу оздоровлення.
Ними зацікавилися в науково-інтелектуальному клубі «Діалог поколінь», створеному при Державному педагогічному університеті ім. Акакія Церетелі, на засіданнях якого ми говоримо про порушені в них проблеми й шукаємо відповіді на складні життєві запитання. Метою створення клубу було надання підтримки та допомоги людям, які хочуть вивчати слов’янські мови, займатися науковою діяльністю й творчо себе реалізовувати. Адже без емоційної стабільності цього не вирішити.
Зараз Грузія та Україна вирішують важкі злободенні питання. І дружні зв’язки окремих людей, думаю, допоможуть нашим країнам.
