Одним із найдавніших музеїв у нашому краї є Володимир-Волинський історичний музей. Він був утворений у грудні 1887 року місцевим жителем Омеляном Дверницьким. Омелян Миколайович працював головою з’їзду мирових посередників (тобто суддею), походив із дворянського роду. Він дуже захоплювався історією і старовиною рідного краю.
Саме наприкінці ХІХ століття місцеві краєзнавці взялися відбудовувати Успенський собор у Володимирі-Волинському. Пам’ятку ХІІ століття досліджували професори Антонович і Прахов, у результаті археологічних розкопок було знайдено багато цікавих артефактів, та й місцеві жителі приносили Дверницькому свої старожитності. Таким чином Омелян Дверницький організував Давньосховище святого Володимира, де вже наприкінці ХІХ століття зібрав понад 500 старовинних речей — ікони, монети, рукописні Євангелія. Відомі історики того часу працювали в бібліотеці Давньосховища, писали наукові праці. Зокрема, Григорій Богуславський видав дослідження «Волинські рукописні Євангелія і Апостоли». Згадане Давньосховище стало праобразом нинішнього музею.
По смерті Дверницького цінні експонати було передано до Житомирського єпархіального управління, а згодом до Харківського художнього музею, де їх застала ІІ Світова війна. Вважалося, що ці цінні речі були втрачені під час війни. Проте український мистецтвознавець Павло Жолтовський припускав, що їх вивезли до кращих музеїв Санкт-Петербурга, де вони й зберігаються донині. У період між І і ІІ Світовими війнами музей був у приміщенні домініканського монастиря. Про це писав історик Олександр Цинкаловський. У 1968 році у Володимирі-Волинському створили музей на громадських засадах «Народжений бурею», який очолив відомий краєзнавець, світлої пам’яті Петро Заклекта. У 1988 році, до тисячоліття міста, оновлену експозицію музею відкрили у приміщенні ХV століття — Єпископському замку. З 1999 року музей розташувався у будинку ХІХ століття — у центрі міста — свого часу там жив засновник музею Омелян Дверницький, ім’я якого присвоїли установі.
Нині у Володимир-Волинському історичному музеї зберігається понад 18 тисяч експонатів з археології, нумізматики, боністики, сакрального мистецтва, етнографії, меморіальні речі історика Олександра Цинкаловського і поліглота Агатангела Кримського, фотодокументи, вироби з металу та декоративно-прикладного мистецтва та інше. У різні часи в музеї працювали Ірина Альошина, Петро Заклекта, Світлана Федосєєва, Олексій Петрунін, Іван Дубина, Оксана Домбровська, Марія Хільчук, Олександр Процан, Катерина Гапаляк, Галина Процюк. Нині в музеї працює семеро людей, які є справжніми ентузіастами своєї справи.
Серед цінних експонатів, які привертають увагу відвідувачів, ікона XVI століття Спас Нерукотворний, котра є ровесницею всесвітньовідомого художника Леонардо да Вінчі, глечик культури шнурової кераміки, фрагменти трипільського посуду, яким понад 5 тисяч років, оригінальні колекції монет і етнографії, картин Мирослава Зубінського й Миколи Букатевича та багато інших цінностей. У музеї постійно проводяться презентації виставок художників і народних умільців, історико-краєзнавчі виставки, конкурси, вікторини, читаються лекції для учнів і студентів, слухачів університету третього віку й Українського товариства сліпих. Музейні працівники беруть участь у наукових конференціях, видають історико-краєзнавчу літературу, співпрацюють із телебаченням і пресою. Налагоджені контакти з Волинським краєзнавчим музеєм, Колодяжненським літературно-меморіальним музеєм, Рівненським краєзнавчим музеєм, музеєм Замойських із польського міста Замосьць. Проводяться екскурсії для туристів з України і з-за кордону. Завдяки львівським спеціалістам реставровано старовинні ікони з колекції музею.
Жителі Володимира-Волинського можуть пишатися тим, що у їхньому місті працює один з найдавніших українських музеїв, колектив якого завжди гостинно зустрічає відвідувачів з усього світу.
