«День» цікавий тим, що ініціює в читачів мислення. У № 102-103 від 16 червня привернув увагу оригінальний роздум — нотатки інженера Богдана Савківа про те, наскільки в духовному аспекті доленосним для України було перебування з Польщею в єдиній державі чи радше перебування за межами Московського царства. Корисним є, передовсім, сам підхід автора до проблеми, як відчутно свіжий, хоча й, мабуть, у чомусь перегукується з Хвильовим. Варто зазначити, що технарям, природознавцям, може, часом і бракує блискучої гуманітарної ерудиції — зрештою, поруч зі згаданим етюдом п. Оксана Пахльовська з жіночою дбайливістю і акуратністю почистила і поприбирала всі неохайності і неточності в названих нотатках, хоча щодо Гізеля, то навряд чи варто так беззастережно ставити його ідеологом сучасного гундяєвського «Русского мира» — але їм, технарям, природознавцям, не відмовиш у кореневому, часто евристичному мисленні, вмінні знаходити новизну й чітко її виразити, що гуманітаріям (за винятком Богом даних) зазвичай вдається дещо розпливчастіше, їхнє мислення більш кучеряве (що, до речі, по-своєму також буває привабливим).
З повагою ваш вдячний повсякденний читач і невідворотний передплатник
