Любителі спорту ще пам’ятають скандал, пов’язаний зі скасуванням «Фіналу чотирьох» баскетбольної Євроліги, який мав пройти в Києві в Палаці спорту наприкінці квітня цього року. Причиною цього стала підготовка до пісенного конкурсу «Євробачення», який мав відбутися в тому ж палаці. І хоча до музичного фестивалю залишався ще цілий місяць, баскетбол принесли «в жертву» меломанам. Пам’ятається, відразу після цього міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко заявив, що відразу після «Євробачення» київський Палац спорту використовуватиметься чітко за призначенням. Однак слова залишилися тільки словами...
Півтора тижні тому українські любителі хокею з радістю дізналися, що збірна Канади в рамках свого турне Європою на початку вересня проведе дві гри в Києві зі збірною України. Домовленість про ці матчі була досягнута між національними федераціями хокею двох країн. Звісно, матчі мали відбутися в Палаці спорту, оскільки іншої спортивної арени для проведення змагань подібного рівня в Києві немає. Але недовго музика грала... Уже через два дні в ЗМІ з’явилося повідомлення, що матчі з родоначальниками хокею не відбудуться, оскільки... проводити їх ніде. А як же Палац спорту? Виявляється, саме в цей час у палаці вирішили прийняти не спортсменів, а черговий пісенний фестиваль. Повторилася квітнева ситуація, тільки тепер у жертву меломанам принесли хокей. А Україна знову проявила себе в спортивному світі як необов’язковий партнер. При цьому постраждали й наші сусіди. Через зрив київський матчів канадці скасували турне, під час якого були заплановані також матчі зі збірною Білорусі.
У зв’язку з усім цим постає закономірне питання: а для чого, власне, існує київський Палац спорту, який, до речі, перебуває в державній власності? Якщо для проведення виставок, концертів, фестивалів та інших тусовок, то давайте прямо скажемо, що в Києві Палацу спорту немає, й перейменуємо його на який-небудь виставково-концертний комплекс. Адже вже зараз столиця великої європейської держави фактично позбавлена спортивної арени, що дозволяє проводити значимі міжнародні змагання. Звісно, іноді там щось таки проводять, але це в перервах між комерційними заходами. І це при тому, що для проведення концертів і виставок у Києві є достатньо концертних залів і виставкових павільйонів.
То чи не час повернути київський Палац спорту спортсменам і вболівальникам? І не на словах, а на ділі. Здається, таким був передвиборний лозунг «Нашої України», представником якої є наш спортивний міністр?
