Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

До «нових висот»... Яких?

24 квітня, 2009 - 00:00

Звільнення за допомогою БЮТу президентського міністра МЗС Володимира Огризка стривожило багатьох українців. Заговорили про здійснюваний за спиною народу державний переворот у країні. Активно пишуть про це в інтернеті. На черзі — міністр оборони Єхануров, керівник СБУ Наливайченко? А там дійде і до голів ряду облдержадміністрацій, керівників великих міст... Хтось каже про політичну зачистку перед президентськими виборами.

Важко передбачити, на штурм яких «нових висот» спроможна прем’єр Ю. Тимошенко і кого вона візьме в союзники. Нещирі заяви про «боротьбу зі світовою кризою» створюють широкі можливості для різних маніпуляцій. Насправді ж наша «Жанна д’Арк» бореться з Президентом Ющенком, і мотиви цієї давньої неприязні до нього не дуже зрозумілі. Принаймні з українськими національними інтересами вони не мають нічого спільного. Багато заяв і дій прем’єрки не піддаються логічному поясненню, якщо не звикнути до подібних несподіванок. Їх неможливо завчасно спрогнозувати, як і березневу погоду. Аналітики довго уникали розмов про це.

Цікаві зауваження про нашу кризову ситуацію знайшов недавно у висловлюваннях знаного оглядача Ірини Погорєлової («Політичні хроніки»), яка гостює у своїх московських друзів. Процитую окремі фрагменти цих зауважень: «Вона (Ю. Тимошенко) продемонструвала всім свій стиль поведінки, і кожний, хто вступає з нею у стосунки, може винуватити себе. Зокрема, НУ-НС, Президент — та хто завгодно. Кожний, хто з нею щось підписує або про щось домовляється, може займатися лише одним — гадати, коли вона його зрадить... І Юлія Тимошенко, до речі, якось не звучить зараз у Росії героєм... Тут, у Росії, не дуже розуміють, наскільки їм вигідно висвітлювати українські події...» Пані Ірина говорить також: насміхатися з помаранчевої демократії — «це в Москві зараз не проходить».

На цьому закінчу, додавши: країні потрібна влада розумних, передбачуваних і патріотичних політиків. Чи нині це можливо? Сподіваймося. І на поступову європеїзацію України, і на засвоєння нами норм західної цивілізації — так само.

Дмитро КАРП’ЯК, публіцист Львівська обл.
Газета: 
Рубрика: