«Україна — це якийсь відстійник (! — Я. М.) пенсіонерів. Який же бюджет це витримає?». Такий вислів колишнього гаранта Конституції наводить читачка Раїса Лонюгова у «Дні» № 90-91. Леонід Кучма давно відомий своєю недорікуватістю і туманністю висловів. Тут він висловився досить чітко. І цинізм такого висловлювання буквально приголомшує: мимоволі починаєш вірити в його безпардонну «плівкову лексику». Але він не просто «кидає слова на вітер». 2003 року Кучма, будучи гарантом Конституції, підписує закон України, який позбавляє пенсій пенсіонерів, що виїжджають на постійне місце проживання за кордон, безцеремонно при цьому порушуючи їхні права. І ось вже вісім років, як з ласки тодішнього глави європейської держави громадяни, що пропрацювали все життя в Україні, позбавлені на старості років коштів для існування, передбачених Конституцією. Як кажуть юристи, випадок, який не має прецеденту в цивілізованих країнах. І лише в 2009 році Конституційний суд визнав цей закон неконституційним і зобов’язав Кабінет Міністрів усунути кричущу несправедливість. Що-правда, нинішній Кабінет Міністрів вже другий рік не квапиться вирішити створену проблему. І не дивлячись на набуття чинності закону про вільний доступ громадян до прилюдної інформації, пенсіонери ніяк не можуть отримати відповідь, коли ж конкретно це питання, нарешті, буде вирішено. На жаль, мабуть, багато хто вже не доживе до того моменту. А Кучма тим часом позує перед камерами, удає з себе безкорисливого добродійника, господаря власного добродійного фонду.