Проблеми зайнятості молоді та її дозвілля, безперечно, стоять на одному з чільних місць. Так уже повелося, що в під’їздах, під школою збиралися цілі компанії. Рівень такого спілкування часто негативно позначався на культурі підлітка. Але раніше підлітки більш активно відвідували різні гуртки та секції, оскільки вони були безкоштовними i все залежало лише від бажання самих дітей. Зараз же ситуація змінилася, особливо для тих, у кого немає можливості сплачувати за свої захоплення.
На жаль, держава обговорює які завгодно теми, котрі вражають своїми масштабами, крім інтелектуального та фізичного розвитку дітей. Адже це не лише візитівка нашої незалежності, це наше обличчя і обличчя нашої країни! Зрештою, це — ми самі!
Ті ж, хто здатний платити за свої захоплення, вільний час провадять чи то в кав’ярні чи барі, чи то за комп’ютером, чи граючи в теніс або відвідуючи тренажерні зали. Зараз можна багато чим зайнятися, якщо ти є платоспроможний. Але до цієї категорії можна зарахувати далеко не всіх.
Чому, наприклад, інтереси багатьох учнів не виходять за межі шкільної програми? Невже їх більше нічого не цікавить?
Багатьох — так, але багато хто просто не може сплатити за будь-яку секцію, та й батьки не всім приділяють досить уваги, а окрім них більше нікому зараз розвинути інтереси дитини. В основному, свій вільний час підлітки проводять на вулиці, нічим не займаючись.
Звичайно, не можна говорити, що молодь деградує. Багато хто з підлітків розбирається в тих же комп’ютерах не гірше за дорослих, і це завдяки тій більш або менш приступній техніці та новим віянням у світі, які захоплюють і нашу молодь. Але для багатьох «дозвіллям» є просто робота, яка й поглинає величезну частку часу після навчання. Хтось ходить до театрів, музеїв, кінотеатрів і просто спілкується. Для багатьох дозвілля — це музика, спорт, художня школа.
Ось і виходить, що дозвілля у кожного своє, в залежності від інтересів, розвитку чи бажання підвищити свій рівень знань, зрештою, від фінансових можливостей.
Але все ж з боку держави, я вважаю, треба більше фінансувати програми, передбачені для роботи з підлітками. Адже саме підростаючому поколінню, будувати й творити цей світ.
ВIД РЕДАКЦIЇ
На жаль, питанню, пов’язаному з дозвіллям підростаючого покоління, влада і суспільство приділяють замало уваги. Тим часом, для підлітків, котрі не знають чим себе зайняти, вулиця стає єдиним місцем проведення часу, де вони прилучаються до вживання спиртного, паління цигарок, наркотиків, підпадають під вплив кримінальних угруповань. Невже суспільству байдуже, якими вони виростуть? Як відвернути їх від вулиці, забезпечити повноцінне дозвілля та гармонійний духовний і фізичний розвиток? Адже кількість підліткових клубів, гуртків, спортивних секцій з переходом до ринкових вiдносин різко скоротилася, а ті заклади, котрі збереглися, стали в більшості своїй платними й доступнi далеко не всім. Не до кінця продуманою є в ряді випадків і політика держави в цій галузі. Наприклад, першими жертвами боротьби з інтелектуальним піратством стали комп’ютерні клуби — на даний момент найбільш привабливі та доступні для підлітків і молоді, бо вони сприяють розвиткові мислення та дають знання в галузі інформатики.
Публікуючи лист нашої читачки, «День» пропонує обговорити дану проблему на сторінках газети. І перше наше запитання до молодих читачів:
— Як ви проводите свій вільний час? Чи влаштовують вас можливості, які для цього є? Що нового ви могли б запропонувати?
Запрошуємо також висловити свою думку з порушених у листі питань соціологів, котрі займаються молодіжними проблемами.